Суть результату цього опитування звелась до твердження, що деякі студенти самі пропонують викладачам гроші за гарну оцінку на екзамені у відсутності знань, аби лише не вчити те, що, на думку цих студентів, їм не буде потрібне у житті. Наведу цитату із цього матеріалу: «Як розповіли двоє студентів-програмістів, їм вигідніше заплатити гроші і не вчити застарілі програми, якими зараз ніхто не користується. А в цей час краще піти на роботу і вчити те, що дійсно знадобиться, – розповідає керівник проекту Валентина Лотоцька» – кінець цитати. А висновок цих борців з корупцією у вищих навчальних закладах можна передати ще однією цитатою з почутої інформації: «В житті все змінюється щотижня, а викладач продовжує читати з пожовклих листків застарілі предмети, які нікому не потрібні. Було б логічно сформулювати певні рекомендації для Міністерства освіти, яке б переглянуло навчальні програми. Тоді студенти зацікавлені будуть вчитися і ставати кваліфікованими спеціалістами, а не давати хабарі, – впевнений Юрій Степанець» – кінець цитати.

Із цих цитат ясно, що ні Юрій Степанець, ні Валентина Лотоцька не мають навіть уявлення про те, як і як часто групи провідних професорів з провідних університетів за ініціативою Інституту інформаційних технологій і змісту освіти міністерства складають навчальні плани спеціальностей і типові програми навчальних дисциплін, які рецензуються методичними комісіями міністерства, до яких входять теж провідні професори з провідних університетів, і затверджуються колегією міністерства, до складу якої крім керівників самого міністерства входять і ректори провідних університетів. Не мають ці борці з корупцією і уявлення про те, як на основі типових програм дисциплін в університетах складаються робочі програми, за якими йде викладання цих дисциплін. І ці робочі програми теж рецензуються на рівні методичної комісії кожного університету і затверджуються Ученою радою цього університету. Тож за «пожовклими листками застарілих» конспектів можна читати лише ті дисципліни, окремі розділи яких не змінюються з часом, наприклад, математику, де поняття «похідної» чи «інтеграла» як було введено колись, так і житиме у віках, або фізику, де закони Ньютона від плину часу не змінюються. Що ж стосується комплексу дисциплін з програмування, то їхні робочі програми переглядаються і коригуються кожні два-три роки.

У цьому вранішньому повідомленні республіканського радіо не конкретизуються чиї це студенти-програмісти, які заявили при опитуванні, що вони не бажають вчити застарілі програми, а платять викладачам за отримання позитивних екзаменаційних оцінок без вивчення цих програм. Але із перерахованих університетів програмістів готують лише у нашому університеті, тож, прослухавши це радіоповідомлення, ректор Борис Мокін вирішив не робити вигляд, що нашого університету це не стосується, а дослідити підняте борцями з корупцією питання більш детально і вжити відповідних заходів, якщо хоч щось із оприлюдненої інформації підтвердиться. Тож уже о 9-й годині ранку на засіданні ректорату він зачитав інформацію під заголовком «Студентам вигідніше давати хабарі, ніж вчити те, що в житті не знадобиться», яку зняв вранці з сайту “www.20minut.ua” і яка повторювала слово у слово те, що було сказано на 1-му каналі республіканського радіо. До речі, цитати наведено саме з цієї сайтівської інформації. Після обговорення почутого на ректораті було прийнято рішення, по-перше, створити комісію з провідних викладачів, які не є працівниками Інституту інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії, що читають дисципліни програмування у студентів-програмістів, якій доручити розглянути усі робочі програми з цього циклу дисциплін і надати висновки про їх відповідність реаліям сьогодення; по-друге, було запропоновано дирекції інституту ІТКІ зустрітись зі студентам-програмістами, які взяли участь в опитуванні, і попросити їх навести конкретні факти того, що хтось із викладачів ставив екзаменаційні оцінки не за знання, а за гроші; по-третє, у вівторок 23 жовтня після занять в актовому залі провести зустріч ректора і членів ректорату зі студентами 3,4,5 курсів та викладачами кафедр ІнІТКІ, на якій обговорити інформацію, надану студентами-програмістами опитувачам і проінформувати колектив інституту про заходи, які вживатимуться з цього приводу ректоратом університету.

А до кінця цього понеділка ректор уже мав інформацію про те, що ніякого опитування у нашому університеті не було, а посилання на двох студентів-програмістів виявилось основаним на думці одного із наших випускників бакалаврату, який є одним із виконавців вищевказаного проекту і отримувачем частини коштів іноземного гранту, та його не названого товариша, який від когось теж не названого чув, що, начебто, ходили чутки про якусь дисципліну, яку можна не вчити, а заробити оцінку по ній у якогось викладача за гроші. Ніякої конкретизації ні дисципліни, ні викладача, ні товариша цей випускник-виконавець не надав. З’ясувалось також і те, що посилання на «застарілі програми дисциплін, якими зараз ніхто не користується», виникло у зв’язку з тим, що два роки тому у нас в університеті студентів-програмістів (і не лише їх!) змусили крім широко розповсюдженої операційної системи Windows вивчати також операційну систему Linux, жодного із дистрибутивів якої на жодному підприємстві та у жодній організації у Вінниці не використовують. До речі, це саме ректор Борис Мокін переконав ректорат і Учену раду університету ввести додатково у навчальні програми дисциплін з програмування та з інформатики у нашому університеті операційну систему Linux. А вийшов з такою пропозицією він після того, як дізнався, по-перше, що операційна система Linux є базовою у Китаї, де майже не користуються операційною системою Windows, до якої звикли США, Європа і ми; по-друге, що усі дистрибутиви Linux є безкоштовними, оскільки вони розробляються великою групою програмістів із різних країн, які намагаються у такий спосіб підірвати монополію фірми Microsoft – розробника операційної системи Windows, ліцензійні дистрибутиви якої досить дорогі, а використання не ліцензійних переслідується законом; а по-третє, що створюється державна програма розвитку економічних, наукових та культурних зв’язків України з Китаєм, в рамках якої у нас з кожним роком буде збільшуватись кількість студентів із Китаю. І перш ніж вводити у навчальні програми дисциплін програмування та інформатики операційну систему Linux на факультеті підвищення кваліфікації ще два роки тому розпочали навчання користуванню дистрибутивами цієї системи усіх наших викладачів, які викладають ці дисципліни.

У вівторок 23 жовтня о 14 годині 15 хвилин в актовому залі університету розпочалася намічена зустріч членів ректорату зі студентами та викладачами ІнІТКІ. На ній ректором була зачитана приведена вище інформація, що була знята у понеділок з вищенаведеного сайтe. Ректор також розповів усе те, про що йому вдалося дізнатися з цього приводу станом на початок зустрічі. Торкнувшись питання необхідності освоєння операційної системи Linux, ректор розповів і про те, звідки можна отримати додаткову інформацію про цю операційну систему. Нагадавши про такі дистрибутиви операційної системи Linux як Freespire, OpenSUSE i Mandriva, які можна безкоштовно і при цьому законно «скачати» з сайту Linux Distribution Chooser для використання, він звернув особливу увагу слухачів на дистрибутив Ubuntu, який має російськомовну версію Runtu, а також на те, що будь-який дистрибутив системи Linux можна завантажити з компакт-диска, не руйнуючи системи Windows, яка встановлюється на усі комп’ютери, що реалізуються вітчизняними чи закордонними фірмами в Україні.

Відповівши на запитання студентів, ректор Борис Мокін завершив цю зустріч обіцянкою, що результати роботи комісії, створеної для вивчення питання, піднятого молодіжною організацією борців з корупцією, будуть оприлюднені на його персональному сайті та на сайті університету.