Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Новини


28 жовтня 2008

У вівторок 28 жовтня о 10-й годині ранку я включив телевізор на каналі «Рада», щоб довідатись, чи розпочала Верховна Рада України розгляд проектів антикризових законів, внесених урядом, деякими фракціями та окремими політичними силами.

На момент включення мною телевізора засідання парламенту ще не почалося, а канал транслював інтерв’ю, яке брав власний кореспондент каналу у представника Партії регіонів народного депутата України Михайла Чечетова. Від Михайла Чечетова я почув заяву, що його фракція запропонувала найпростіший проект антикризового закону, який містить лише два пункти – по-перше, створення стабілізаційного фонду, з якого можна буде надавати фінансову допомогу банкам і підприємствам, що наблизились до банкрутства, а по-друге, збільшення у три рази, тобто, до 150 тисяч гривень, межі захищеності депозитних вкладів у банках. Михайло Чечетов висловився також категорично проти урядового антикризового проекту, оскільки в ньому передбачено отримання від Міжнародного валютного фонду допомоги у розмірі 16 з половиною мільярдів доларів, які цей фонд готовий надати для стабілізації банківської системи і економіки України.

Але давайте поміркуємо, що приховано за простотою проекту антикризового закону Партії регіонів. У бюджеті країни на створення стабілізаційного фонду коштів немає, тож його можна створити, лише приватизуючи ті залишки державного майна, що ще залишились в Україні. В умовах економічної і політичної кризи, що має місце сьогодні у нашій державі, серйозні іноземні інвестори участі у приватизаційних процесах на наших теренах не братимуть. Тож державне майно буде продано за безцінь вітчизняним олігархам, які у такий спосіб вигідно пристроять свої танучі капітали. Потім цим же олігархам на підтримку їхніх підприємств підуть і кошти стабілізаційного фонду, виручені від продажу державного майна. У такий спосіб вони не лише спасуть свої танучі капітали, але і примножать їх за рахунок державних вливань на стабілізацію економіки. А підвищення межі захисту депозитних вкладів, то є лише тією наживкою, якою прикрите жало крючка у цієї приватизаційно-стабілізаційної фінансової вудки.

У той же час, якщо ми візьмемо фінансову допомогу МВФ, як пропонує уряд Юлії Тимошенко, то, по-перше, зупинимо відтік із країни капіталів іноземних інвесторів, який є особливо чутливим у банківській системі, по-друге, станемо привабливими для нових іноземних інвесторів, які віллють в нашу економіку додаткові капітали, по-третє, розблокуємо процес надання кредитів банками, що вдихне нове економічне життя в підприємства, по-четверте, повернемо довіру у людей до банківської системи, завдяки чому люди знову повернуть свої вклади у банки.

Але це стане тріумфом економічної і фінансової політики нинішнього уряду, чого не хоче допустити Партія регіонів, що рветься до влади. Але парадокс у тому, що, прийшовши до влади, уряд Партії регіонів теж у першу чергу поспішить до МВФ, щоб отримати від нього таку ж саму фінансову допомогу, наголошуючи на тому, що іншого шляху в України для стабілізації економіки немає – і його дійсно немає, уже сьогодні. Тож ставати на цей шлях Україні треба уже зараз, не втрачаючи час на проведення дострокових виборів і переформатування уряду, інакше до фінішу економічної кризи добіжимо останніми.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.