В чому ж полягають відмінності між новими умовами прийому та тими умовами, які діяли у 2009 році?

Таких відмінностей сім:

1) встановлена однакова норма для усіх ВНЗ по кількості дисциплін, сертифікати з яких будуть враховуватись під час конкурсного зарахування — три, причому для усіх є обов’язковим сертифікат з української мови та літератури та сертифікат з історії України при вступі на гуманітарні напрями підготовки і з математики — при вступі на усі інші напрями, а третій сертифікат повинен бути з дисципліни із числа тих, що включені в перелік для сертифікації, але за вибором вищого навчального закладу, оприлюдненим в правилах прийому до 1-го листопада нинішнього року;

2) абітурієнти пільгових категорій, тобто, інваліди, сироти, чорнобильці та діти загиблих воїнів, правоохоронців і шахтарів, матимуть право лише в один ВНЗ вступати за пільговими умовами — у цей ВНЗ вони подають оригінали пільгових документів, а в усі інші ВНЗ, куди подаватимуть копії документів, вони зобов’язані вступати на загальних умовах за конкурсом;

3) виділяється до 25% місць державного замовлення по кожному напряму підготовки для цільового прийому за окремим конкурсом за направленнями обласних управлінь освіти;

4) враховуватиметься в сумарному конкурсному балі середній бал шкільного атестату, визначений у 12-бальній шкалі;

5) вилучені із категорій, які можна приймати за співбесідою, призери Всеукраїнського конкурсу робіт, виконаних членами Малої Академії Наук;

6) знову дозволено кращих випускників технікумів і коледжів приймати одразу на 2-й чи 3-й курси на споріднені спеціальності за індивідуальними графіками навчання;

7) при зарахуванні випускників бакалаврату до магістратури обов’язковим стає іспит з іноземної мови.

Аналізуючи ці нововведення, я прийшов до наступних висновків:

Висновок перший — введення однакової кількості сертифікатів для вступу на усі напрями підготовки в усіх ВНЗ — це позитив, адже тепер не буде вищих навчальних закладів, які «зазиватимуть» до себе спрощенням вступних умов. До речі, вступникам до ВНТУ необхідно буде крім сертифікату з української мови та літератури і сертифікату з математики подати ще й третій сертифікат з фізики або хімії (враховуватиметься вища оцінка).

Висновок другий — умова, яка вимагає враховувати пільги лише у тому ВНЗ, куди подані оригінали документів про пільги, і обмежує право пільговиків подавати в усі інші ВНЗ копії документів про пільги, є нормою, яка порушує конституційні права абітурієнтів-пільговиків подавати копії документів в усі, обрані ними ВНЗ, як це дозволено абітурієнтам не пільгових категорій. Пропустивши цю норму, юристи міністерства «підставили» міністра. Адже в разі, якщо у якомусь ВНЗ, до якого пільговик подав оригінали документів, місць виявиться менше ніж заяв, і він не буде зарахований, і якщо в інших ВНЗ цей пільговик не пройде за загальним конкурсом, то він легко через суд оскаржить цей пункт умов прийому і буде зарахований за рішенням суду, зруйнувавши цим самим список зарахованих в облюбований ним ВНЗ і породивши нові скарги. Тож, щоб не попадати під судові приписи, у ВНТУ прийнято рішення враховувати при зарахуванні абітурієнтів пільгових категорій не лише оригінали пільгових документів, а і копії, звичайно ж, з представленням оригіналів протягом 5 днів після оголошення списків рекомендованих до зарахування.

Висновок третій — встановлення окремого конкурсу для цільового прийому за направленнями обласних управлінь освіти — це, по-перше, передача права на прийняття рішення про зарахування до університетів від приймальних комісій ВНЗ до обласних управлінь освіти, яким достатньо буде для забезпечення гарантованого вступу потрібної людини лише не видавати направлень більше 25% від плану прийому, а по-друге, це погіршений варіант тієї норми, яка існувала раніше, про зарахування за окремим конкурсом випускників Центрів довузівської підготовки при університетах, і яку і президент держави і міністр освіти та науки називали джерелом корупції. Але у ВНТУ знайдено дуже простий і ефективний спосіб боротьби з делегуванням обласними управліннями освіти до нашого університету слабких абітурієнтів — ми прийняли рішення підняти поріг мінімальної оцінки по кожній дисципліні для претендентів на місця державного замовлення зі 124 до 140 балів.

Висновок четвертий — врахування у сумарному конкурсному балі, який складатиметься із трьох оцінок, виражених у 200-бальній шкалі, середнього балу шкільного атестату, не приведеного до 200-бальної шкали, а вираженого у 12-бальній шкалі — це злий жарт міністерських противників врахування середнього балу атестату. Адже у цьому випадку для того, щоб звести до нуля вплив середнього балу атестату на сумарний конкурсний бал, достатньо, наприклад, замість трьох оцінок по 150 балів кожна з сертифікованих дисциплін поставити оцінки по 153 бали, що не виходитиме за межі похибки, дозволеної критеріями оцінок тестових робіт. Але і з цим можна боротися — оскільки середній бал атестата тепер є рівноправною складовою сумарного конкурсного балу, то у ВНТУ прийнято рішення і відносно нього також встановити поріг — ми не будемо приймати для конкурсного зарахування на місця державного замовлення документи від абітурієнтів, у яких середній бал атестата буде меншим 6 балів за 12-бальною шкалою. Нагадаю, що у 2009 році до нас поступили більше 100 абітурієнтів, у яких були солідні оцінки рівня 150-160 балів у сертифікатах незалежного оцінювання, але стояли «двійки» з однієї чи кількох дисциплін у шкільному атестаті, середній бал якого не перевищував 4 балів. Тож за новими правилами абітурієнтів з такими атестатами у студенти ми більше не прийматимемо.

Висновок п’ятий — вилучення права (услід за медалістами шкіл) призерам Всеукраїнського конкурсу МАН вступати за співбесідою, це є кроком назад, оскільки, фактично, убиває Малу Академію Наук, в лоні якої розвивалась креативність у розумних школярів — хто із батьків тепер буде витрачати вихідні дні для супроводу своїх толкових дітей до обласних центрів у відділення Малої Академії Наук, творчість у якій віднині ніяк не буде заохочуватись? Вони краще віддадуть своїх дітей до спортивних шкіл, адже за спортивні медалі і квартири дають, і премії, і ордени. Але ж варто було б пам’ятати, що Грецію створила не фізична міць жителів Спарти, а розум жителів Афін.

Висновок шостий — повернення дозволу кращим випускникам технікумів і коледжів вступати не лише на перший курс за скороченою програмою, але і на другий та третій курси за індивідуальними графіками — це є плюсом нинішніх умов прийому до ВНЗ. Завдяки цій умові у ВНТУ знову будуть поновлені договори з технікумами і коледжами про погодження програм дисциплін та встановлення перехідного року ліквідації різниці у програмах за вечірньою та заочною формами навчання для зарахування в залежності від успішності ліквідації цієї різниці одразу на 2-й чи 3-й курси бакалаврату.

Висновок сьомий — введення вступного іспиту з іноземної мови для бакалаврів, що вступають до магістратури, не корелюється з тим, що згідно з проектом Закону про зміни до Закону про вищу освіту після прийняття цього закону усі бакалаври, які мають намір отримати повну вищу освіту, будуть вступати в магістратуру, а спеціалістів ВНЗ уже не випускатимуть зовсім. І до того ж, навіщо випускникам бакалаврату після складання ними Державного іспиту з іноземної мови через місяць знову складати вступний іспит з іноземної мови? Це ж абсолютно непродуктивні витрати на оплату праці викладачів іноземної мови! Особливо ж за умови, що бакалаврський диплом не свідчить про повну вищу освіту, і згідно з законом усім тим, хто вчився на бакалавраті за державним замовленням і позитивно атестований, ВНЗ просто зобов’язані надати можливість отримати повну вищу освіту, яка за новим законом матиме лише один рівень — магістр. На думку ректорату ВНТУ, для зарахування на вакантні місця державного замовлення в магістратуру, які залишаться після зарахування усіх бакалаврів, що навчались на місцях державного замовлення, доцільно формувати конкурсний бал із поділеної на два суми середнього балу бакалаврського диплому та оцінки Державного іспиту з іноземної мови.

Отакі думки у мене виникли після ознайомлення з умовами прийому до ВНЗ у 2010 році.