Першим йшло те, що станом на 1-е квітня ми недобрали від студентів-контрактників 1,2 млн грн. оплати за навчання. Правда, оскільки станом на 1-е червня із цих недобраних за оплату 1,2 млн. грн. залишилося добрати лише 120 тисяч гривень, про що ревізорам було надано відповідну інформацію, то приписом вимагалось негайно лише їх уже і добрати. Одразу ж зазначу, що виконати цей пункт припису у нас немає жодної можливості, оскільки це ті гроші, які недоплатили ті студенти-контрактники, яких ми відрахували за «завал» екзаменаційної сесії. А пункт припису КРУ у цьому випадку фактично є вимогою нікого із «двійочників» не відраховувати. Але ж якщо слідувати цим вимогам КРУ, то простіше одразу видавати дипломи усім, хто вніс повну плату за навчання, не вимагаючи від них навіть відвідувати університет.

Другим пунктом припису була вимога отримати від орендарів недоотриманих 100 тис. грн. за здані через Фонд держмайна в оренду приміщення. Але ж ні ми, ні орендарі в недоотриманні університетом цих 100 тис. грн. не винні, оскільки це Фонд держмайна, який є орендодавцем наших приміщень, змусив орендарів згідно з підписаними ним угодами платити 70% плати до Державного бюджету через рахунок Фонду держмайна і лише 30% платити університету, тоді як на думку ревізорів сплачувати орендарі повинні були у співвідношенні 50% на 50%. Тож доведеться нам, щоб задовольнити претензії КРУ, судитися з Фондом держмайна, вимагаючи повернення нам 20% сплаченої йому орендної плати, оскільки добровільно цей Фонд нам звичайно ж нічого не віддасть. Претензію до Фонду держмайна ми відправили в цей же день. Але ж маємо цікаву ситуацію — університет є державною установою і Фонд держмайна є державною установою, тож незалежно від того, яку частку орендної плати кому із нас орендарі заплатили, держава не постраждала, однак КРУ у своїх звітах буде писати, що вони виявили недоотримання державною установою-університетом 100 тисяч гривень орендної плати, і ревізори за це отримуватимуть премію. Ну чим не театр фінансового абсурду?

Третім пунктом припису КРУ нас було звинувачено у тому, що ми, виплативши випускникам із числа сиріт необхідну вихідну допомогу в розмірі 10 тис. грн. після пред’явлення ними зобов’язань різних фірм їх працевлаштувати, не перевірили, чи справді ці випускники працюють у цих фірмах, котрі дали гарантійні листи їх працевлаштування. Ревізори ж перевірили і трьох випускників-сиріт в штатах фірм-гарантів не виявили, а тому зобов’язали нас відібрати видані сиротам гроші назад. Але ж це теж абсурд! Ну яка різниця університету у якій організації після закінчення навчання буде працювати випускник-сирота? Адже по закону йому університет у будь-якому випадку зобов’язаний виплатити вихідну допомогу. І не зобов’язаний університет виконувати функцію органів, які слідкують за тим, у якій організації після закінчення університету працюватиме його випускник.

Четвертим пунктом припису КРУ зобов’язало університет виплатити більше 300 тис. грн. добових тим студентам, які були направлені на практику за межі Вінниці. І не допомогли нам пояснення, що у наших студентів це не просто практика, а робочі триместри, і що наші студенти під час робочих триместрів усі працюють на робочих місцях і отримують заробітну плату, тож їм, як працівникам інших організацій, ми просто не мали права платити у цей час ще й добові за рахунок університету, який є державною установою — нічого не допомогло — ревізори зобов’язали нас ці добові виплатити і відрапортувати. Між іншим, я впевнений, що, якби ми ці добові виплатили, то зараз було б звинувачення у тому, що ми незаконно виплатили добові особам, які є працівниками інших організацій. Цей пункт ми обов’язково будемо оскаржувати у суді, оскільки ми на законних підставах зекономили державні кошти, а КРУ незаконно вимагає ці законно зекономлені кошти виплатити. Хочеш не хочеш, а подумаєш, що, можливо, серед наших практикантів були і діти або родичі нинішніх ревізорів, яким нинішні ревізори вирішили у такий спосіб поліпшити матеріальний стан, оскільки ревізори КРУ, які проводили ревізії в усі попередні роки, в таких наших діях порушення не вбачали.

А п’ятим пунктом припису КРУ зобов’язало нас доплатити усім іменним стипендіатам ті суми, які ми їм не доплатили. В принципі, ревізори могли цього пункту і не писати, оскільки знали, що ми здійснили доплату ще під час ревізії. А історія цих недоплат така. В радянські часи іменні стипендії, які називали ленінськими, виплачувала лише держава. Коли ми почали надавати платні освітні послуги населенню, у нас з’явилась можливість започаткувати наряду з державними іменними стипендіями ще й університетські іменні стипендії, які ми виплачували з позабюджетних коштів. Це були одна загальноуніверситетська стипендія імені першого ректора Кігеля і по дві стипендії на кожний факультет від Вченої ради університету. Щоб не було звинувачень у тому, що ми прирівняли університетські іменні стипендії до державної іменної стипендії, Вченою радою університету багато років тому було прийнято рішення про те, що стипендія імені Кігеля матиме розмір на 5% менший розміру державної іменної стипендії, а стипендії Вченої ради університету меншими на 15%. І багато ревізорів КРУ, які нас перевіряли кожних 2 роки протягом останніх 20 років, не вбачали порушень у тому, що університетські іменні стипендії є меншими за розмірами від державної іменної стипендії, і лише тепер ревізори КРУ вирішили, що ми порушили право студентів отримувати повний розмір іменної стипендії, визначений Постановою Кабміну України, наголошуючи на визначенні «іменна» і ігноруючи те, що Кабміном не оговорені «університетські іменні». Але цих загалом кілька тисяч гривень недоплати, узагальнюючи по усім стипендіатам за усі роки, ми виплатили усім тим студентам, які ще навчаються, одразу ж після того, як ревізори нам вказали на це. Доплатити ж по кілька десятків гривень тим, хто уже закінчив університет, ми одразу ж не змогли, оскільки не знаємо, хто де живе. Ось ревізори КРУ і зобов’язали нас розшукати кожного, доплатити і відрапортувати. Це ще один випадок абсурдних дій контролерів — Вчена рада для того, щоб більшу кількість студентів стимулювати, встановила додаткову кількість додатково підвищених стипендій, а ревізори КРУ звинуватили нас у тому, що ми цим студентам недодали.