Відповідаючи на ці відгуки, я хочу навести, шановні читачі, додаткові аргументи стосовно того, чому недоцільно виривати медичні університети із структури Міністерства охорони здоров’я, а аграрні університети із структури Мінагропрому, без чого неможливе їх об’єднання з університетами, підпорядкованими МОНМС.

Почну з обґрунтування недоцільності виривання аграрних університетів із структури Мінагропрому.

Кожний аграрний університет в якості лабораторної бази підготовки агрономів і садоводів має у своєму користуванні сотню гектарів землі, на якій майбутні агрономи і садоводи навчаються методам вирощування злаків, овочів і фруктів. Ця земля є власністю держави, головним розпорядником якої є Мінагропром. І в разі передачі аграрних університетів в структуру МОНМС розпорядником земель, на яких майбутні агрономи і садоводи засвоюють технології вирощення врожаїв різних сільськогосподарських польових і садових культур, залишиться Мінагропром, який або зовсім їх відбере в аграрних університетів – у цьому випадку майбутні агрономи і садоводи, як і усі ми, будуть бачити овочі, фрукти і злаки лише на прилавках супермаркетів і базарів, або якусь частку цих земель передасть аграрним університетам в оренду – у цьому випадку можна наперед передбачити, що грошей від МОНМС на оплату оренди орної і садової землі аграрні університети не отримають і рано чи пізно орендування буде припинено, що приведе до попереднього результату – майбутні агрономи і садоводи будуть бачити овочі, фрукти і злаки лише на прилавках або у банках і колбах у засушеному вигляді.

Звичайно, якщо Верховна Рада України спроможеться внести зміни в чинне законодавство і дозволить передачу сотень гектарів орних і садових земель, якими нині користуються аграрні університети за згодою Мінагропрому, у їхню власність, то і після передачі цих університетів в структуру МОНМС спочатку їхні студенти нічого не втратять. Але дуже швидко, відчувши відсутність контролю за землями та їх врожайністю з боку Мінагропрому, ректорати і Конференції трудових колективів цих університетів під тиском ректорів, котрі у свою чергу піддадуться тиску губернаторів, мерів і чиновників МОНМС, віддадуть більшу частину цих земель під супермаркети, котеджні містечка, сміттєпереробні заводи, кладовища та інші потрібні зростаючим містам об’єкти. І у кінцевому результаті і у цьому випадку майбутні агрономи і садоводи рано чи пізно будуть позбавлені можливості отримувати практичні навички. Це добре розуміють в Мінагропромі, а тому і не погоджуються на передачу аграрних університетів в структуру МОНМС.

А тепер розглянемо аргументи недоцільності виривання медичних університетів із структури Міністерства охорони здоров’я.

Для кожного медичного університету міські лікарні є лабораторіями, в яких студенти засвоюють практичні навички. Адже якщо вони в препараторських університетів ставитимуть діагнози і оперуватимуть лише кроликів, мишей, собак і щурів, то, отримавши диплом, стануть не лікарями чи хірургами, а ветеринарами. Але ж якщо медичні університети будуть передані в структуру МОНМС, то вони уже не зможуть безоплатно з’являтись в палатах і операційних лікарень для набуття лікарської практики, оскільки лікарні не підпорядковані МОНМС. А коштів від МОНМС для такої оплати лікарням медичні університети не дочекаються, оскільки окрім стипендії і зарплати (і то не в повному обсязі) та коштів на оплату частини комунальних послуг МОНМС і тим університетам, які входять в його структуру сьогодні, на інші цілі не виділяє. Тож Міністерство охорони здоров’я не погоджується передавати медичні університети в структуру МОНМС не із-за відомчих амбіцій, а розуміючи, що таке передавання може породити багато проблем, які встануть на шляху підготовки кваліфікованих лікарів і хірургів.

Після цих додаткових роз’яснень, я сподіваюсь, шановні мої опоненти, що ви теж погодитесь зі мною, а точніше, з керівниками Міністерства охорони здоров’я і Мінагропрому, що передавати медичні і аграрні університети в структуру МОНМС недоцільно, принаймні, при нинішньому стані економіки України і, як наслідок, при нинішньому фінансуванні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту за залишковим принципом.