Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Новини


21 квітня 2012

20 квітня 1994 року було підписано Постанову Кабміну України про утворення Вінницького державного технічного університету на базі Вінницького політехнічного інституту. І оскільки саме у квітні 1960 року було утворено де-факто і майбутній прообраз нашого вищого навчального закладу у вигляді Вінницького загальнотехнічного факультету Київського інституту інженерів харчової промисловості, то для усіх працівників нашого нині уже Вінницького національного технічного університету визнавати 20 квітня святковим днем є підстави як законодавчого характеру, так і у плані шанування загальнолюдських цінностей.

Тож на початку лютого нинішнього року, довідавшись, що ректорат нашого університету за ініціативою ректора Володимира Грабка, постановив перенести святкування Дня університету з 20 квітня на перший вівторок жовтня, я вирішив спробувати домогтись відзначення 20 квітня в якості пам’ятної дати хоча б локального характеру в нашому університеті, не звертаючись за дозволом до нинішнього ректора, якому з невідомої мені причини 20 квітня чимось не подобається.

Я звернувся до Голови спецради Д.05.052.01 у ВНТУ, професора Романа Квєтного з проханням затвердити на лютневому засіданні спецради 20 квітня 2012 року днем захисту докторської дисертації випускником докторантури нашого університету за спеціальністю 01.05.02 – «Математичне моделювання та обчислювальні методи» Олександром Мокіним.

І члени спецради, і її голова на лютневому засіданні погодились задовольнити це моє прохання, після чого Олександр Мокін розіслав в усі наукові організації, в яких активно ведуться наукові дослідження за спеціальністю 01.05.02, автореферат своєї докторської дисертації на тему: «Проблема ідентифікації моделей оптимального руху нелінійних розподілених динамічних систем класу багатомасових електричних транспортних засобів та методологія її вирішення».

І ось 20 квітня наступило. В залі засідань спецради на 9 годину 30 хвилин зібралось 16 членів спецради 05.052.01, із яких 5 були докторами наук за спеціальністю 01.05.02.

Нагадаю, що згідно з вимогами нормативних документів нижніми границями кворуму при розгляді дисертацій у цій нашій спецраді, яка нараховує у своєму складі 19 членів, є 13 членів спецради, із яких не менше чотирьох повинні бути докторами наук за спеціальністю, за якою захищається дисертація.

Не з’явилися на початок засідання 20 квітня з поважних причин три члени спецради, а саме: професор Лежнюк, який є членом спецради за спеціальністю 01.05.02, – у зв’язку з тим, що 19 квітня він брав участь у засіданні спецради у Донецьку в якості опонента і нічим не міг дістатись із Донецька до Вінниці саме на 9 годину 30 хвилин 20 квітня; професор Литвиненко – декан факультету у Національному авіаційному університеті, який є членом спецради за спеціальністю 05.13.06, - у зв’язку з поданою ним заявою про вихід зі складу спецради, обумовленою перевантаженням справами у Києві; професор Грабко – ректор університету, який є членом спецради за спеціальністю 05.13.05, - у зв’язку з відрядженням у складі делегації області до російського міста Єкатеринбург.

Переконавшись, що кворум у спецраді є на цьому засіданні як за загальною кількістю її членів так і за спеціальністю, я, який представляє у спецраді спеціальність 01.05.02, та мій старший син професор Віталій Мокін, який представляє у спецраді спеціальність 05.13.06, прийняли рішення в засіданні спецради по захисту докторської дисертації Олександром Мокіним участі в якості членів спецради не брати, хоча нормативні документи таку участь забороняють лише у випадку, якщо дисертацію захищає близький родич голови спецради або його заступника або родич когось із керівників університету. Якщо ж захищає дисертацію близький родич рядового члена спецради, який не є ректором або проректором, то участь цього члена спецради в засіданні під час захисту дисертації близьким родичем нормативними документами не забороняється. Тож, оскільки ми з Віталієм є рядовими членами спецради, то мали право брати участь і в засіданні, на якому захищав свою дисертацію наш близький родич Олександр Мокін. Але із етичних міркувань, ми цим правом не скористались.

Захист Олександром Мокіним його докторської дисертації, розпочавшись о 9 годині 40 хвилин, відбувся за затвердженим нормативними документами сценарієм: доповідав він матеріали дисертації, які були попередньо опубліковані протягом останніх 5 років після захисту ним кандидатської дисертації в 31 науковій статті в десяткові наукових журналів, що видаються в різних містах України, та одній монографії, протягом 40 хвилин; відповідав на запитання членів спецради, що прослухали доповідь, протягом 60 хвилин; відповів на зауваження в цілому позитивних 14 відгуків на автореферат, підписаних провідними спеціалістами із науково-дослідних інститутів НАН України та провідних університетів, причетними до досліджень у напрямку теми докторської дисертації Олександра, протягом 30 хвилин; брав участь у дискусії з трьома опонентами – професором Даниловим із НТУУ «КПІ», професором Стасюком із Державного економіко-технологічного університету транспорту та професором Сінчуком із Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського – протягом 50 хвилин; вислуховував оціночні виступи 7 професорів протягом 30 хвилин; ще 30 хвилин пішло на розгляд інших процедурних питань, включаючи процедуру таємного голосування, роботу лічильної комісії та прийняття проекту висновку. Завершився захист о 13 годині 40 хвилин, тобто повна процедура захисту розтягнулась рівно на 4 години.

Доповідав зміст дисертації Олександр чітко і ясно, ґрунтовно відповідав на запитання членів спецради та зауваження у відгуках на автореферат та у відгуках опонентів на дисертацію, які прозвучали під час його дискусії з ними, а тому не дивно, що і таємне голосування 14 членів спецради (без мене, Віталія Мокіна та Петра Лежнюка, який прибув на засідання з запізненням) виявилося позитивним.

Тож для мене, який відпрацював ректором нашого університету 21 рік і для якого 20 квітня завжди було урочистим днем, і цього року ця дата стала урочистою – адже саме в цей день мій молодший син Олександр успішно захистив докторську дисертацію, перетворивши своїм захистом цей день у непересічний не лише для себе і для мене, але і для університету в цілому, оскільки у 2010 та 2011 роках захистів докторських дисертацій працівниками нашого університету здійснено не було.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.