В цих повідомленнях російського президента Володимира Путіна, котрий зустрівся у Парижі з нещодавно обраним французьким президентом Франсуа Олландом, цитують так: «Что касается госпожи Тимошенко, её осуждения, то позиция России и моя – известны. Госпожа Тимошенко осуждена за подписание газовых контрактов с Российской Федерацией. Наши юристы перед подписанием этих контрактов тщательно анализировали и российское, и международное, и украинское законодательство…РФ никогда не подписывает контрактов, которые противоречат законам страны контрагента, в данном случае – Украины».

Заслуговує на увагу і цитата (взята із сайту УНІАН) з заяви французького президента Франсуа Олланда, на цій же спільній прес-конференції з президентом РФ в Парижі: «Да, мы говорили о ситуации в Украине, о госпоже Тимошенко, и мы пришли к одному выводу: её место не в тюрьме. И, как сказал президент Путин, её посадили за подписание контракта с Россией».

Якщо до цього додати ще й те, що (як повідомляють ті ж таки інформаційні агентства – цитую по «Лівому берегу»): «… в сенате США зарегистрирован проект резолюции, предусматривающий призыв к Организации Североатлантического договора (НАТО) приостановить сотрудничество с Украиной, Государственному департаменту США - отозвать посла и не выдавать визы властям Украины, а Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе - отменить запланированное в 2013 году председательство Украины в организации до освобождения Юлии Тимошенко», а також констатацію в резолюції Європарламенту, що в Україні є ув’язнені з політичних мотивів, та заклики канцлера Федеративної Республіки Німеччини Ангели Меркель в знак протесту проти ув’язнення Юлії Тимошенко бойкотувати чиновниками будь-якого рангу із країн Європейської спільноти участь в якості вболівальників на футбольних матчах «ЄВРО-2012» із числа тих, які будуть проводитись в Україні, то стає зрозумілим, що наша держава підійшла до межі повної міжнародної ізоляції.

На те, що станеться саме так, нашого президента Віктора Януковича неодноразово попереджали протягом досить довгого уже часу і високі закордонні гості, і політики, політологи та журналісти, але з його боку позитивних кроків в напрямку розв’язання проблеми, про яку йдеться, не спостерігається. Складається враження, що він сподівається на те, що керівники країн Заходу його бездіяльність засуджувати не будуть із боязні, що він поведе Україну на зближення з Росією, а керівники Росії його бездіяльність засуджувати не будуть із боязні, що він поведе Україну до Європи. Але, як бачимо, до потужного хору голосів із Заходу, засуджуючих ув’язнення Юлії Тимошенко, приєднався на повну потужність і голос російського президента Володимира Путіна.

І, як на мій погляд, в такій неповазі з боку нашого президента до багаточисельних звернень (і до нього безпосередньо, і через ЗМІ) посприяти негайному звільненню Юлії Тимошенко, засудженої (на думку переважної більшості читаючого і слухаючого новини світу) несправедливо, винні жителі Донбасу, які у бутність Віктора Януковича губернатором Донецької області своєю готовністю негайно виконати будь-які його розпорядження прищепили йому упевненість у тому, що завжди буде так, як він сказав.

Але жителі інших регіонів України і жителі інших країн – це не Донбас – від них беззаперечної підтримки усіх рішень чи побажань нашого президента, у тому числі і тих, які ставляться під сумнів світом, очікувати не варто. І чим раніше це зрозуміє наш президент, тим менше негативних наслідків буде і для нього особисто, і для народу очолюваної ним держави.

І хотілось би, щоб він це зрозумів якомога швидше і, не доходячи до точки «неповернення», почав виправляти ситуацію.