Цитую цей лист дослівно:

«Шановний Борису Івановичу! Ваша стаття "Наказ ректора ВНТУ №179..." містить таке "...до визначеного Законом України про вищу освіту переліку науково-педагогічних працівників посада директора інституту не включена. І навіть включивши восьмим пунктом наказу посаду директора навчально-наукового інституту до штатного розпису університету, ректор водночас не має права ввести її до штатного розпису науково-педагогічних працівників, оскільки закон цього не передбачає, і відповідні служби міністерства теж вважатимуть цю посаду лише адміністративною, не дозволяючи нараховувати особі, її посідаючій, навіть за умови обрання її на конкурсній основі, усі ті доплати і надбавки, які визначені для посад науково-педагогічних." Але ж згідно Додатку 2 до Наказу Міністерства освіти і науки України 26.09.2005 N 557 у редакції Наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2005 N 614 (z1361-05) та схеми тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, є посада керівника навчально-наукового або науково-виробичного центру (інституту) з тарифним розрядом 15-21. Як Ви можете це прокоментувати? Дуже Вам вдячний. З глибокою повагою»

Свій коментар цього листа від читача сайту, якого у подальшому буду називати ЧС, оскільки він свого прізвища не назвав, я почну з того, що нагадаю у спадному порядку пріоритетність документів, якими повинні керуватись у своїй роботі працівники вищого навчального закладу. А порядок такий:
1) Конституція України,
2) Закони України,
3) нормативні документи міністерства,
4) накази ректора.

Цей порядок означає, що накази ректора не повинні порушувати нормативні документи міністерства, а нормативні документи міністерства не повинні порушувати Закони України, зміст яких у свою чергу не повинен порушувати Конституцію України.

Тож якщо у чинному Законі України про вищу освіту посади директорів інститутів не включені в перелік науково-педагогічних працівників, то і ректор у своєму наказі не мав права їх включати до цієї категорії, тим паче, що вони не включені до цієї категорії і в такому нормативному документі міністерства, як Наказ №557 від 26.09.05 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», у якому в Додатку 2 подана

СХЕМА
тарифних розрядів посад керівних та
науково-педагогічних працівників вищих навчальних
закладів III-IV рівнів акредитації

Найменування посад	Тарифні розряди
Ректор	23-24
Директор філіалу	19-20
Декан	20-22
Керівник навчально-наукового або науково-виробничого інституту (центру)	15-21
Завідувач кафедри (професор)	20-21
Професор	20
Доцент	19
Старший викладач	17
Викладач, асистент	16
Викладач-стажист	15

Звертаю вашу увагу, шановний ЧС, на те, що ця схема у наказі міністерства приведена для «посад керівних та науково-педагогічних працівників», і у ній посади «Директора філіалу» і «Керівника навчально-наукового або науково-виробничого інституту (центру)» є лише «керівними», а усі інші – «науково-педагогічними», оскільки лише оці «інші» співпадають з переліком науково-педагогічних посад, приведеним у Законі України про вищу освіту. А заради включення до цієї схеми Єдиної тарифної сітки, визначеної Постановою Кабміну України №1298 від 30.08.2002 р., і посади директора філіалу і посади керівника інституту ця схема у міністерському наказі і названа «Схемою тарифних розрядів посад керівних та науково-педагогічних працівників…» А якби це було не так, тобто якби і ці посади відносились до категорії науково-педагогічних, то схема називалась би «Схемою тарифних розрядів посад науково-педагогічних працівників…», – але у цьому випадку ця схема не відповідала б нормам Закону України про вищу освіту, чого міністерство у своєму наказі не могло допустити, і воно, судячи по повній назві схеми, цього й не допустило.

Згідно з «Інструкцією про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів», яка після її затвердження наказом міністра освіти №90 від 02.04.1993 р. кожен рік-два доповнювалась або у деяких параграфах змінювалась, заробітна плата науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу III-го та IV-го рівнів акредитації спочатку складалась з основної ставки згідно з розрядом Єдиної тарифної сітки плюс надбавка за науковий ступінь (кандидата чи доктора наук) плюс надбавка за вчене звання (доцента чи професора), плюс надбавка за почесне звання (академік однієї із державних академій наук або Заслужений діяч освіти чи Заслужений діяч науки і техніки України) і плюс надбавка за науково-педагогічний стаж, розмір якої залежав від кількості років цього стажу – усі ці надбавки є диференційованими і розмір кожної з них не перевищує 35% від основної тарифної ставки. Що ж до керівного працівника вищого навчального закладу, який не є науково-педагогічним працівником, то його заробітна плата формувалася з тих же самих складових, що і зарплата науково-педагогічного працівника, за виключенням надбавки за науково-педагогічний стаж, оскільки ця надбавка призначається виключно лише науково-педагогічним працівникам. В останніх змінах до «Інструкції про оплату праці…» ректору вищого навчального закладу ІІІ-го та IV-го рівнів акредитації дозволено керівним та науково-педагогічним працівникам в межах визначеного міністерством фонду оплати праці встановлювати додатково ще три види надбавок, що не повинні перевищувати 50% основної тарифної ставки кожна, – це надбавка за високі досягнення у праці, це надбавка за складність і напруженість в роботі, це надбавка за виконання особливо важливої роботи. Тож, встановивши директору інституту, наприклад, надбавку за складність і напруженість в роботі на рівні надбавки за науково-педагогічний стаж, можна на законних підставах зберегти розмір його заробітної плати на тому ж рівні, що і науково-педагогічного працівника з тим же розрядом тарифної сітки навіть без надбавки за науково-педагогічний стаж. І, я думаю, що адміністрація нашого університету так і поступила, адже відпрацювання погодинного навантаження в розмірі 150 годин або робота за сумісництвом на посаді професора чи завідувача кафедри згідно з тією ж «Інструкцією про оплату праці…» дає право лише на двомісячну оплачувану відпустку, але не переводить посаду директора в категорію науково-педагогічних працівників і не дає права на виплату надбавки директору інституту за науково-педагогічний стаж. З цим неприємним фактом доведеться зіткнутись тим директорам інститутів, які оформлятимуть наукову пенсію до того, як буде прийнята Верховною Радою України нова редакція Закону України про вищу освіту, в усіх проектах якого уже передбачено, що посада директора інституту в структурі університету чи академії, як і посада директора філіалу, буде включена до переліку науково-педагогічних посад. Але нині ще діє чинний Закон України про вищу освіту, і усі нормативні документи міністерства та накази ректора не повинні виходити за його рамки.

А на завершення своєї відповіді вам, шановний ЧС, я хотів би звернути вашу увагу ще раз на приведену вище «Схему тарифних розрядів посад…». Дивлячись на неї, легко бачити, що посаді декана факультету відповідає розрядна вилка 20-22, тобто якщо декан – кандидат наук, доцент, то йому ставиться у відповідність 20 розряд Єдиної тарифної сітки, якщо декан – доктор наук, доцент або кандидат наук, «холодний професор», то йому ставиться у відповідність 21 розряд ЄТС, якщо ж декан – доктор наук, професор, то йому у відповідність ставиться найвищий для цієї посади 22 розряд ЄТС.

З цієї ж схеми легко бачити, що посаді директора інституту (центру) відповідає розрядна вилка 15-21, тобто якщо директор інституту – доктор наук, професор, то йому ставиться у відповідність найвищий для цієї посади 21 розряд ЄТС. Але ж, якщо цей же доктор наук, професор працюватиме не директором інституту, а деканом факультету, то він матиме 22 розряд ЄТС. Тобто, з позицій ЄТС посада декана факультету ціниться вище, ніж посада директора інституту – і це не дивно, оскільки декан – це посада науково-педагогічна, а директор – лише керівна. А від ставки більш високого розряду і усі надбавки є більшими, тож і зарплату декан має право отримувати більшу ніж директор інституту при таких же наукових регаліях. Тож і з цих позицій перетворювати факультети в інститути і ліквідовувати посади деканів було кроком не надто розумним.

Сподіваюсь, шановний ЧС, я дав вичерпну відповідь на те запитання, яке ви мені поставили у вашому листі.

З повагою –
депутат Верховної Ради України 1-го скликання,
екс-ректор ВНТУ
Борис Мокін