Завершив на цьому засіданні ректорату своє звернення ректор Володимир Грабко пропозицією написати заяви про увільнення з 8-го вересня з однієї із цих посад, аби забезпечити виконання вимог нового Закону України про вищу освіту, який вступив в силу з 6-го вересня, і пунктом 13 Статті 55 якого заборонено суміщення двох посад, у функціональні обов’язки яких входить виконання адміністративно-управлінських функцій.

У тій же таки інформації я повідомив, що ректор Володимир Грабко того ж дня написав заяву про складення з себе повноважень завідувача кафедри електромеханічних систем автоматизації у промисловості і на транспорті, які він виконував на громадських засадах, проректор Віктор Мізерний написав заяву про складення з себе повноважень директора Інституту інтеграції навчання з виробництвом і завідувача однойменної кафедри, а завідувач кафедри комп’ютерного еколого-економічного моніторингу Віталій Мокін написав заяву про складення з себе повноважень директора Інституту магістратури, аспірантури і докторантури, які він, як і ректор стосовно завідування кафедрою, теж виконував на громадських засадах.

Чи написали у той же понеділок заяви про складення з себе повноважень завідувачів кафедр директори навчально-наукових інститутів Олексій Азаров, Василь Кичак, Василь Петрук, Георгій Ратушняк та проректор Сергій Павлов мені 12 вересня, коли я писав цю інформацію на сайт, було невідомо, тож про те, чи подали вони такі заяви ректору 8-го вересня, я нічого не сказав.

Але коли від Віталія Мокіна я дізнався, що наказом від 24 вересня ректор звільнив його з 8-го вересня згідно з поданою ним заявою з посади директора інституту, про що відділ кадрів поставив його до відома 1-го жовтня, я подумав, що з однієї із посад, у функціональні обов’язки якої входить виконання адміністративно-управлінських функцій, на виконання пункту 13 Статті 55 Закону України про вищу освіту звільнені і усі інші члени ректорату – ректор Володимир Грабко, проректори Сергій Павлов, Віктор Мізерний і Анна Писклярова та директори інститутів Олексій Азаров, Василь Кичак, Василь Петрук і Георгій Ратушняк.

Тож уявіть собі, шановні читачі, яким же було моє здивування, коли я дізнався в кінці першої декади  жовтня про те, що ректор Володимир Грабко не лише не підписав заяви собі і членам ректорату, окрім заяви Віталія Мокіна, про звільнення з однієї із посад з адміністративно-управлінськими функціями, а навіть запропонував 6-го жовтня на наступному засіданні ректорату, яке проходило уже без Віталія Мокіна, усім забрати свої раніше подані заяви про звільнення, що свідчить про його небажання виконувати норму пункту 13 Статті 55 нового Закону України про вищу освіту – норму, яка є законодавчою нормою прямої дії, а тому для її виконання не потрібні ні від кого ніякі додаткові вказівки.

А ще через день – 8 жовтня, тобто рівно місяць після того, як я подав службову записку ректору Грабку з ініціативою виконати норму Закону України про вищу освіту про виборність голови Вченої ради університету та заяву про бажання взяти участь у цих виборах в якості претендента, канцелярія передала мені і мою службову записку і мою заяву з однією і тією ж резолюцією ректора – цитую: «Питання виборності голови Вченої ради буде розглядатись після отримання додаткових роз’яснень». Ця резолюція мене дуже здивувала, адже норма пункту 3 Статті 36 Закону України про вищу освіту теж є нормою прямої дії і потребує не очікування додаткових вказівок, а негайного виконання.

Аби Ви, шановні читачі, мали уявлення про що йшлося у моїй службовій записці на ім’я ректора від 8-го вересня 2014 року я нижче подаю її текст:

Ректору ВНТУ,
проф. В.В. Грабку
члена Вченої ради ВНТУ
проф. Б.І. Мокіна

Службова записка

Виходжу з ініціативою аби Ви, як ректор, на вересневому засіданні Вченої ради університету провели за процедурою таємного голосування вибори нового голови ради.

Підставою для проведення виборів нового голови Вченої ради ВНТУ є вступ у силу з 06.09.2014 року нового Закону України про вищу освіту, згідно з яким Ви, як ректор університету, з 07.09 2014 року, втратили право керувати Вченою радою університету згідно з пунктом 13 Статті 55 закону, яким заборонено у вищому навчальному закладі працювати на двох посадах, у функціональні обов’язки яких входить у тому числі і виконання адміністративно-управлінських функцій – цитую пункт 13 Статті 55: «Особа у вищому навчальному закладі не може одночасно займати дві та більше посад, що передбачають виконання адміністративно-управлінських функцій».

Свідченням того, що в обов’язки голови Вченої ради університету входить також і виконання адміністративно-управлінських функцій, є пункт 2 Статті 36, згідно з яким голові Вченої ради університету необхідно керувати її роботою у здійсненні нею діяльності  у таких напрямках (подаю їх у скороченому вигляді):
1) визначає стратегію і перспективні напрями розвитку… ВНЗ;
2) розробляє і подає … проект статуту ВНЗ…
3) ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт ВНЗ;
4) визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості… освіти;
5) ухвалює рішення про розміщення власних надходжень …;
6) ухвалює … рішення про утворення, … ліквідацію структурних підрозділів;
7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади …;
8) затверджує освітні програми та навчальні плани …;
9) ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, …;
10) затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту,…;
11) ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
12) оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
13) присвоює вчені звання … і подає відповідні рішення на затвердження …;
14) приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, …;
15) має право вносити подання про відкликання керівника ВНЗ…;
16) розглядає інші питання діяльності ВНЗ….

Звертаю увагу  на те, що вище перераховані у законі види діяльності, організацію виконання яких забезпечує голова Вченої ради університету, не співпадають з тими 19 видами діяльності, визначеними у пункті 3 Статті 34 закону для ректора університету.

Додатковим свідченням того, що в обов’язки ректора не входять обов’язки голови Вченої ради і що ця посада є самостійною посадою, є те, що згідно з пунктом 3 Статті 36  закону для її заміщення проводиться конкурс з процедурою таємного голосування – цитую: «3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради…»

Член Вченої ради ВНТУ,
проф. Б.І. Мокін

А моя заява про бажання взяти участь у конкурсі на заміщення посади голови Вченої ради університету, яка теж була подана ректору 8-го вересня 2014 року, має такий зміст:

Ректору ВНТУ,
д.т.н., проф. Грабку В.В.
члена Вченої ради ВНТУ,
академіка НАПН України,
засл. діяча науки і техніки України,
д.т.н., проф., професора кафедри ВЕТЕСК
Мокіна Б.І.

З  А  Я  В  А

Прошу зареєструвати мене в якості претендента для участі у виборах голови Вченої ради Вінницького національного технічного університету.

Копії документів, які засвідчують мій науковий ступінь та вчене і почесні звання, перераховані в заяві, знаходяться у відділі кадрів ВНТУ.

Б.І. Мокін

Тож, я думаю, що і в інших університетах України, більшість із яких не мають у своєму складі екс-ректорів, котрі за допомогою свого персонального сайту борються за прозорість рішень діючого ректора і його команди, справи по імплементації навіть норм прямої дії нового Закону України про вищу освіту є не кращими ніж у нашому університеті.

І я дивуюсь намаганням ректора нашого університету Володимира Грабка чинити спротив як процедурі обрання голови Вченої ради університету, так і моїй участі в цих виборах.

Адже в разі мого обрання на посаду голови Вченої ради університету він, по-перше, замість жорсткого опозиціонера, який лише викриває і оприлюднює, отримає досвідченого порадника, що і як треба робити у тому чи іншому випадку, аби не порушувати закон і досягати найвищої ефективності для університету, по-друге, позбавиться авторитетного конкурента на ректорських перегонах, до яких залишилось уже менше року, оскільки після отримання можливості брати участь в розробці стратегії розвитку університету на посаді голови Вченої ради для мене перестане бути привабливою ідея повернення в ректори, а по-третє, завдяки моїм публікаціям на моєму ж сайті, в яких я буду продовжувати висвітлювати усі аспекти його діяльності, за яку як голова Вченої ради теж нестиму відповідальність, отримає додаткові можливості нарощення власного іміджу.

Але, я думаю, що позитивної реакції з боку ректора Володимира Грабка на мої пропозиції підставити додатково до його плеча і моє плече під тягар ноші управління університетом не слід чекати до тих пір, поки у міністерстві працюватиме заступником міністра з фінансових питань Олексій Дніпров, який є покровителем нашого ректора Володимира Грабка ще з часів, коли міністром був Дмитро Табачник, про що свідчить те, що саме він, змінивши у січні 2013 року Петра Кулікова на цій посаді, одразу ж збільшив зарплату нашому ректору з 8 тисяч 700 гривень до 20 тисяч 338 гривень.

Тож допоки наш ректор Грабко в особі заступника міністра Дніпрова матиме впливового покровителя, він буде відмахуватись і від вимог чинного законодавства, і від моїх побажань стати його соратником, як від настирливої мухи. А тому мені не залишиться нічого іншого у цей час, як продовжувати бути жорстким опозиціонером, який лише викриває і оприлюднює, аби усі в колективі про діяльність ректора мали повну інформацію і під час перевиборів голосували з її врахуванням.