Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Новини


4 квітня 2015

1-го, 2-го і 3-го квітня я перебував у Києві, де за три дні виконав досить насичену програму.

Основною подією першої половини дня 1-го квітня була участь у пленарному засіданні 3-ої наукової конференції, присвяченої пам’яті видатного українського математика Валерія Мельника, який спеціалізувався в галузі диференціальних нерівностей та теорії оптимального керування динамічними об’єктами з розподіленими параметрами і досяг такого рівня наукових результатів, що, починаючи з 45-річного віку, запрошувався щорічно для викладення своїх результатів у циклах із 7-10 двогодинних лекцій до найбільш іміджевих університетів Європи та США, в яких він виголошував свої лекції гарною англійською мовою, не користуючись послугами перекладачів. На жаль, доля розпорядилася так, що підступний інфаркт міокарду забрав його від нас у віці 55 років 7 років тому.

Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, професор Валерій Сергійович Мельник, який гарантовано був би зараз уже академіком НАНУ, на постійній роботі працював в Інституті системного аналізу НТУУ «Київський політехнічний інститут», тому і наукові конференції, присвячені його пам’яті, за ініціативою ректора НТУУ «КПІ», академіка НАНУ і НАПНУ Михайла Згуровського з періодичністю один раз в два роки проводяться саме у НТУУ «КПІ», але збирають учених в галузях теоретичної та прикладної математики зі всього світу.

Оскільки Валерій Мельник у свій час закінчував Вінницький політехнічний інститут, і я був його першим науковим керівником, який виявив у нього потяг до досліджень в галузі математики, то само собою, що на кожній конференції я входив у число членів програмного комітету і щороку на першому пленарному засіданні виступав зі спогадами про те, яким він був студентом і науковим співробітником на старті своє наукової кар’єри.
Виступив з такими спогадами я і цього разу. І оскільки в конференціях щоразу брали участь багато одних і тих же людей, які працювали разом з Валерієм Мельником або у НТУУ «КПІ», або у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де він мав статус запрошеного професора і щороку читав авторський курс лекцій, то, виступаючи зі спогадами, я не мав морального права повторюватись, а тому кожного разу напружував пам’ять, аби згадати ще якусь цікавинку із молодих років видатного українського математика, про яку я не розповідав у минулі рази. Упорався я з цією задачею і на нинішній конференції. Разом зі мною у цьому пленарному засіданні взяв участь і співавтор моєї наукової доповіді мій старший син Віталій Мокін – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри комп’ютерного еколого-економічного моніторингу та інженерної графіки Вінницького національного технічного університету, який теж є фахівцем з прикладної математики, оскільки і кандидатську, і докторську дисертації захищав за науковою спеціальністю «Математичне моделювання та обчислювальні методи», і як експерт ООН та ОБСЄ брав участь в десятку міжнародних наукових проектів, а тому є відомим вченим нині в галузі прикладної математики не лише в Україні, а і за її межами.

А після пленарного засідання в НТУУ «»КПІ» я змушений був переміститись в інший куточок Києва – до приміщення Президії Національної академії педагогічних наук України, де о 14-й годині розпочалося засідання президії, в якому в якості її радника взяв участь і я. А Віталій Мокін у другій половині дня подався до міністерства екології для участі в роботі робочої групи з електронного урядування цього ж міністерства, до складу якої входять радники і помічники міністра екології та природних ресурсів України, які курирують ці питання, а Віталій, до того ж, є і головою Комісії з впровадження інформаційних технологій в систему управління довкіллям та природокористуванням Громадської ради при Мінприроди.

Ранок 2-го квітня я теж розпочав з відвідин Національної академії педагогічних наук України, де взяв участь у ранішньому засіданні методологічного семінару, присвяченого вихованню української молоді в дусі патріотизму і любові до України та розбудови у нашій державі громадянського суспільства.

А уже о 13 годині я знову був у НТУУ «КПІ», де знову взяв участь у роботі наукової конференції, присвяченої пам’яті Валерія Мельника, і виступив цього разу уже з науковою доповіддю в галузі прикладної математики, присвяченою еквівалентуванню складних динамічних систем більш простими структурами не вище третього порядку з похибкою, допустимою для задач теорії автоматичного керування цими системами. Взяв участь я у заслуховуванні і обговоренні наукових доповідей і інших вчених, працюючих над задачами теоретичної та прикладної математики. Таких доповідей згідно з програмою роботи конференції було заслухано 53. Авторами цих доповідей були 73 відомих вчених, які разом зі студентами та аспірантами із НТУУ «КПІ» заповнили аудиторії, в яких проходили засідання трьох секцій конференції. Слухаючи доповіді та беручи участь в їх обговоренні, ми побачили – і хто над чим сьогодні працює, і хто яких результатів досяг. Тож, як бачите, Валерій Мельник, і після того, як пішов від нас у інший світ, завдяки науковим конференціям його пам’яті, продовжує сприяти розвитку теоретичної та прикладної математики як в Україні, так і у світі.

А 3-го квітня я взяв участь в річних зборах Національної академії педагогічних наук України, які розпочались о 10-й годині ранку зі звітної доповіді на ранковому пленарному засіданні Президента академії, академіка НАН та НАПН України Василя Кременя про роботу Академії у 2014 році і про задачі на 2015 рік та продовжились виступами членів академії по її обговоренню до 12-ї години. Потім були вибори таємним голосуванням Сергія Курбатова членом Національного агентства по забезпеченню якості вищої освіти за квотою НАПН України та вручення академічних нагород науковцям, які були найбільш активними та досягли найкращих результатів у минулому році. Слід зазначити, що почесними гостями наших зборів були як провідні працівники Верховної ради України та Адміністрації Президента України, так і Міністерства освіти і науки України та інших академій наук. Гостем найвищого рівня від Верховної Ради України була Голова Комітету з питань науки і освіти, народний депутат Лілія Гриневич, а гостем найвищого рівня від МОН України був заступник міністра Павло Полянський.

А після обідньої перерви обговорення звітної доповіді президента академії продовжилось на зборах усіх відділень академії у тому числі і у відділенні вищої освіти, членом якого є я. Це обговорення - у тому числі і з озвученням академіками-секретарями відділень результатів обговорення на відділеннях - продовжилось і після 16-ї години на вечірньому пленарному засіданні Загальних зборів академії. О 18-й годині вечірнє пленарне засідання завершилось заключним словом Президента академії Василя Кременя. А о 20-й годині я уже стартував з Києва у напрямі до Вінниці, констатуючи, що програму трьох днів перебування у Києві виконав на усі 100%.

Постскриптум: уже в поїзді, заглянувши в Інтернет, я дізнався, що 30 березня відбулося засідання профкому нашого університету, на якому було позитивно проголосовано рішення створити в університеті кооператив викладачів і співробітників для побудови нового житлового будинку. Це рішення мене дуже здивувало, адже його ніяк інакше, як авантюрною піар-акцією не назвеш. Посудіть самі, шановні читачі, – у нинішніх умовах будівництво житлового будинку на 3000 квадратних метрів житла – це десь приблизно 50 квартир – менше, ніж у 40 мільйонів гривень не обійдеться – і то, якщо будинок буде збудовано протягом року. Якщо ж будівництво розтягнеться на три роки, що в нинішніх умовах є більш реальними строком, то інфляційні процеси піднімуть вартість цього будинку до 50 мільйонів гривень. А це означає, що кожному, хто увійде у створений кооператив, квартира в цьому будинку обійдеться в околі одного мільйону гривень. Хто сьогодні із викладачів нашого університету має такі гроші, я не знаю. І, до речі, ті, хто такі гроші мають, або мають можливість отримати і потім вчасно погасити банківський кредит, можуть без усіляких багаторічних будівельних заморочок придбати з виплатою уже сьогодні чи протягом немалої кількості років на мікрорайоні «Поділля» нову квартиру, придатну одразу ж для заселення. Звичайно, новому голові профкому доценту Комару, який не є фахівцем з будівництва, можна пробачити голосування за прийняття такого авантюрного рішення, яке більше змахує на передвиборчу реакцію ректора Володимира Грабка на мою заяву, що він за час свого ректорства не збудував навіть собачої будки, але ж інші члени профкому, які орієнтуються у сьогоднішній вартості будівництва житла, за це авантюрне рішення голосувати не повинні були б. Адже завдяки своєму позитивному голосуванню по цьому питанню вони теж стали причетними до цього великомасштабного обману, котрий, звичайно ж, розкриється ще до кінця нинішнього року, але це уже буде після виборів ректора. Скоріш за усе, на це і розрахунок.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.