«Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до статті 42 Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004) такі зміни:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

«2. Не може бути обрана, призначена (в тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника вищого навчального закладу особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;

4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) підпадає під дію частини 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».»

У зв’язку з цим частини другу – п’яту вважати відповідно частинами третьою – шостою.

ІІ. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Виконувач обов’язки керівника вищого навчального закладу, який на день набрання чинності цим Законом підпадає під дію
частини 2 статті 42 цього Закону, підлягає звільненню засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) протягом двох тижнів наступних за днем набрання чинності цього Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом» – кінець цитати.

А далі пропоную мій коментар до цього закону, який почну з того, що ще раз зверну Вашу увагу, шановні читачі, на те, що цей закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.

Оскільки закон ухвалено Верховною Радою України 14 травня, то через кілька днів він буде підписаний Головою ВРУ і відправлений на підпис Президенту держави, який підпише цей закон не пізніше ніж за 15 днів після його надходження до президентської адміністрації, тобто не пізніше 5 червня. Тож уже на початку першої декади червня вказаний закон набере чинності, і усі ректори, які переобиратимуться на новий термін після цього, уже підпадатимуть під його дію.

Я не знаю, коли будуть вибори ректора у Вінницькому національному аграрному університеті, але якщо їх проведення заплановане на якийсь день після того, як стане чинним даний закон, то це означає, що серед претендентів на ректорство не буде екс-ректора цього університету Григорія Калетніка, оскільки він підпадає під обмеження, встановлені підпунктом шість, яким забороняється брати участь у ректорських перегонах претендентам із числа колишніх народних депутатів України, які голосували під час Революції гідності за прийняття пакету диктаторських законів, за допомогою яких тодішній режим Януковича збирався приборкати усіх революціонерів.

Оскільки у нашому Вінницькому національному технічному університеті вибори ректора відбудуться не раніше вересня 2015 року, то кандидати у ректори ВНТУ обов’язково підпадуть під дію даного закону.

А це означає, що даний закон позбавляє можливості бути переобраним на новий термін нашого нинішнього ректора Володимира Грабка, оскільки невдовзі, я думаю, він або сам оголосить про свою неучасть у майбутніх виборах ректора, або підпаде під дію якщо не 4-го то, принаймні, 5-го підпунктів цього закону. І для того, щоб переконатись у цьому, достатньо ознайомитись з тими матеріалами, які я опублікував на своєму сайті протягом 2013-2015 років з оцінкою тих дій нашого ректора, які, на мій погляд, згідно з визначеннями Закону України про запобігання корупції мають ознаки корупційних, а тому можуть лягти в основу позовних заяв до адміністративного суду, яких лише за матеріалами, опублікованими на моєму сайті, може бути складено не менше восьми. Але необхідність у подачі таких позовних заяв може відпасти, якщо ректор Володимир Грабко на одному із двох засідань Вченої ради університету, які ще залишилось провести у цьому навчальному році, оголосить, що не братиме участі в осінніх ректорських перегонах. У цьому випадку відпаде також і необхідність у залученні до процесу подачі позовних заяв з метою прискорення їх розгляду народних депутатів України з Комітету по боротьбі з корупцією, один із яких мені уже телефонував і запитував, чи збираюсь я використовувати опубліковані на моєму сайті матеріали з метою поставити шлагбаум на шляху подібного роду вчинків усім майбутнім ректорам – та у який спосіб, і чи не потрібна мені його допомога.

Тож, виходячи з усвідомлення того, що у нашого ректора Володимира Грабка не залишилось шансів бути переобраним на ректорську посаду на новий термін, а надати можливість йому працювати на якійсь іншій посаді в університеті треба, адже він є доктором наук, професором і розкидатись фахівцями такого рівня університету не пристало, я вирішив не балотуватись в оголошеному 15 травня конкурсі в якості претендента на обрання завідувачем заснованої ще мною у бутність ректором кафедри електромеханічних систем автоматизації у промисловості і на транспорті (ЕМСАПТ), якою ще не так давно керував на громадських засадах, суміщаючи з посадою ректора, професор Володимир Грабко, аби він після завершення нинішньої ректорської каденції мав змогу стати штатним завідувачем цієї кафедри. Мене ж цілком влаштує посада професора кафедри відновлювальної енергетики і транспортних електричних систем та комплексів (ВЕТЕСК), на якій я працюю нині і на яку 15 травня теж оголошено конкурс, в якому я обов’язково візьму участь.

Але для того, щоб восени після завершення ректорської каденції професор Володимир Грабко мав змогу посісти посаду завідувача вище згаданої кафедри ЕМСАПТ, необхідно, щоб нині оголошений на цю посаду конкурс не відбувся. А це у свою чергу може статися лише за умови, що участь у цьому конкурсі не візьме і професор Василь Кутін, якого ректор місяць тому поставив виконувачем обов’язки завідувача цієї кафедри і який уже оголосив, що братиме участь у конкурсі аби стати завідувачем цієї кафедри штатно після обрання на конкурсній основі.

Я ж маю перспективу згодом стати завідувачем кафедри, на якій нині працюю, адже, якщо після того, як Василь Леонтьєв, попрацювавши якийсь час деканом факультету електроенергетики та електромеханіки, складе з себе деканські повноваження, а на його місце буде обрано мого нинішнього керівника – завідувача кафедри ВЕТЕСК д.т.н., проф. Олександра Мокіна, то постане проблема віднайти такого нового завідувача кафедри ВЕТЕСК, який – як і професор Олександр Мокін теж відповідатиме як вимогам підготовки магістрів за цією спеціалізацією, так і вимогам утримання нашим університетом статусу національного, тобто матиме науковий ступінь доктора технічних наук та вчене звання професора.

Постскриптум: сьогодні (п’ятниця 22 травня) в середині дня перед тим, як виставити цей матеріал на свій сайт, я відвідав сайт УНІАН, на якому побачив матеріал, що підсилює усе, висловлене мною вище, а тому я вирішив у «Постскриптумі» додати цитату з цього матеріалу.

Отож я прочитав у матеріалі УНІАН під заголовком «Рада разрешила использовать в суде как доказательство видео – и аудиофиксацию взяточничества чиновников» наступне – цитую:

«Верховная Рада приняла закон "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усиления роли гражданского общества в борьбе с коррупционными преступлениями" (№ 1165).

Данным законом разрешено использовать в суде как доказательство видео – и аудиофиксацию вымогательства чиновником взятки.

В целом этот закон предусматривает усиление роли гражданского общества в борьбе с коррупционными преступлениями путем введения института общественного обвинения в уголовном производстве.

Согласно закону, общественным обвинителем может быть физическое или юридическое лицо, которое непосредственно является пострадавшим от уголовного преступления или которому стало известно о совершении служебных преступлений с признаками коррупционных деяний в отношении других лиц, предусмотренных статьей 368 (принятие предложения, обещания или получение неправомерной выгоды должностным лицом), статьей 370 (провокация подкупа) Уголовного кодекса Украины. При этом общественный обвинитель пользуется теми же правами, что и следователь и прокурор, и становится полноправным участником расследования уголовного производства.

Председатель Комитета ВР по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности Андрей Кожемякин отметил, что данным законом общественному обвинителю "предоставляется юридическое оружие в противодействии коррупции, которое позволяет инициировать особый порядок уголовного производства; пользоваться техническими средствами для фиксации преступления; ходатайствовать о применении мер обеспечения в уголовном производстве; обжаловать бездействие и другие незаконные действия следователя и прокурора".

Он добавил, что в соответствии с законом, с момента подачи заявления общественным обвинителем об уголовном правонарушении и внесении соответствующих сведений в ЕРДР следователь, прокурор имеют 10 дней для того, чтобы сообщить о подозрении лицу, совершившему преступление.

После сообщения о подозрении следователь, прокурор имеет еще 20 дней для составления обвинительного акта и обращения с ним в суд.

В случае закрытия следователем, прокурором уголовного производства общественный обвинитель вправе обжаловать такое закрытие. И в случае удовлетворения судом такой жалобы, следователь, прокурор обязаны составить обвинительный акт и обратиться с ним в суд.

Кожемякин сообщил, что данным законом общественному обвинителю предоставляются те же права, что и органам досудебного расследования» – кінець цитати.

Я думаю, що, ознайомившись з цим «Постскриптумом», наш ректор Володимир Грабко остаточно зрозуміє, що у нього немає іншого виходу, окрім оголошення на Вченій Раді про те, що він не балотуватиметься в ректори на другий термін після завершення у вересні нинішньої каденції.