|
Головна сторінка
Новини
13 серпня 2015 Ось і наступило 13 серпня 2015 року – дата, починаючи з якої ніхто не має права вносити уже ніяких змін в списки зарахованих до вищих навчальних закладів на бюджетні місця державного замовлення, визначені для навчання на стаціонарі. У попередній інформації я повідомляв, що станом на 11 серпня, коли закінчився час донесення у приймальні комісії ВНЗ оригіналів документів тими, хто виявився в списках рекомендованих до зарахування, у ВНТУ для виконання планів держаного замовлення не вистачало 25 осіб на 8 напрямах підготовки, причому на 4 із цих напрямів підготовки уже нічого не можна було поліпшити, оскільки були вичерпані усі заяви, які можна було ще врахувати, а нові заяви додавати згідно з правилами прийому уже ніхто не мав права. Тож зарахованими на бакалаврат із числа тих, хто вступав до ВНТУ, маючи загальну середню освіту, для навчання на стаціонарі виявились:
Але, шановні читачі, якщо, підрахувавши число недобраних по кожному напряму підготовки, ви вважатимете, що ВНТУ не виконав по 7 напрямах підготовки план державного замовлення на 25 осіб (тобто на 4,1% від сумарного плану державного замовлення для університету), то ви глибоко помиляєтесь, оскільки напередодні міністерство видало наказ, яким багатьом університетам – у тому числі і ВНТУ план державного замовлення змінено так, що по тих напрямах підготовки, по яких університети недобрали бажаючих навчатись, план державного замовлення став співпадати з числом зарахованих. Тож одним розчерком пера керівництво міністерства усі університети, які не виконали план державного замовлення за конкретними напрямами підготовки, перевело в розряд таких, що успішно цей план виконали. Тобто нинішні керівники міністерства поступили у цьому питанні точно так же, як і Дмитро Табачник та Євген Суліма, котрі керували до них міністерством і котрі теж щороку у кінці вступної кампанії підганяли плани державного замовлення для університетів, що не впоралися з доведеними на початку вступної кампанії планами за конкретними напрямами підготовки, під таку кількість місць, яка дорівнювала кількості зарахованих, мотивуючи це тим, що необхідно дати можливість вишам набрати контрактників на ті напрямки, де бажаючих навчатись було більше ніж виділених місць, адже згідно з нормативними документами контрактників не можна набирати до тих пір, поки не буде виконано план державного замовлення. Керівників міністерства, звичайно ж, зрозуміти можна, оскільки в разі масового невиконання планів державного замовлення великою кількістю ВНЗ їм самим прем’єр-міністр може запропонувати піти у відставку, як це робиться завжди в державних підприємствах, котрі не виконали план державного замовлення. Але ж якщо вони самі дозволяють собі змінювати на власний розсуд планові показники, встановлені Постановою Кабінету Міністрів, яка є нормативним документом суворого виконання для керівників нашого міністерства, то як вони можуть після цього змусити ректорів виконувати умови, встановлені нормативними документами, що підписані ними? Дехто з вас, шановні читачі, мені може заперечити – мовляв одночасно зі зменшенням планів державного замовлення за одними напрямами підготовки керівники міністерства збільшили ці планові показники по інших напрямах, а тому кінцева сумарна кількість місць державного замовлення, на які зараховано абітурієнтів, може бути саме такою, яку затверджено в Постанові Кабінету Міністрів. Однак давайте проаналізуємо, як це виглядає, на прикладі нашого ВНТУ. Отож міністерство додало 15 місць за першим наказом, присвяченим перерозподілу місць державного замовлення, і 5 місць за третім наказом, присвяченим перерозподілу місць державного замовлення, до плану державного замовлення за напрямом «Інформатика», збільшивши план за цим напрямом з нуля до 20 місць; додало 2 місця до плану державного замовлення за напрямом «Комп’ютерна інженерія», збільшивши план за цим напрямом з 30 місць до 32; додало 2 місця до плану державного замовлення за напрямом «Програмна інженерія», збільшивши план за цим напрямом з 30 місць до 32; додало 2 місця до плану державного замовлення за напрямом «Безпека інформаційних і комп’ютерних систем», збільшивши план за цим напрямом з 10 місць до 12; додало 1 місце до плану державного замовлення за напрямом «Біомедична інженерія», збільшивши план за цим напрямом з 5 місць до 6; і додало 1 місце до плану державного замовлення за напрямом «Оптотехніка», збільшивши план за цим напрямом з 12 місць до 13. Крім того, за першим наказом, присвяченим перерозподілу місць державного замовлення, було додано 5 місць за напрямом «Управління інформаційною безпекою» та 10 місць за напрямом «Будівництво». Нескладно підрахувати, що сумарна кількість місць, доданих до планів державного замовлення за цими 8 напрямами підготовки, дорівнює 43. Тож, якщо зважити на те, що сумарна кількість місць за 7 напрямами підготовки, на які визначений Кабміном план державного замовлення недовиконано, дорівнює 25, виходить, що після корекції планів державного замовлення у ВНТУ має місце перевиконання Кабмінівського плану на 18 місць державного замовлення по прийому на перший курс стаціонару осіб з загальною середньою освітою. Але ж навіть загальне перевиконання плану не компенсує його недовиконання по окремим складовим цього плану. Це все одно, якби заводу залізобетонних конструкцій запланували виробити для будівництва якогось заводського цеху 17 одиниць залізобетонних конструкцій, із яких 8 плит перекриття, 6 колон і 3 ферми, а він, перевиконавши планове завдання, виготовив 19 одиниць залізобетонних конструкцій, із яких 12 плит перекриття, 5 колон і 2 ферми, із яких каркас цеху не збудуєш, оскільки не вистачає однієї колони і однієї ферми. І хоча план перевиконано по загальній кількості вироблених конструкцій, він не є виконаним по тим типам конструкцій, що потрібні, а тому графік будівництва цеху буде зірвано – і за це директор заводу залізобетонних виробів буде не премійований керівництвом тресту, а покараний. Я нагадаю, що ректор має право на отримання надбавок до основної ректорської зарплати лише тоді, коли він виконав плани державного замовлення за усіма напрямами діяльності вищого навчального закладу. Тому, якщо якась кількість ректорів плани державного замовлення у якихось напрямах не виконала, то їхня зарплата повинна бути зниженою на суму надбавок, котра, наприклад, у нашого ректора Володимира Грабка сягає майже 12 тисяч гривень щомісяця. Тож в разі, якщо ректорів, які не виконали Кабмінівський план державного замовлення по кожному із напрямів підготовки, доведений їм на початку вступної кампанії, набереться лише сотня, і усі вони матимуть надбавки в розмірі 12 тисяч гривень щомісяця, то це складе суму в 12 мільйонів гривень за рік. А це уже сума не маленька. А тому саме керівники міністерства, які зменшенням планів державного замовлення (за одними напрямами підготовки) ректорів, котрі ці плани не виконали, перевели в статус таких, що плани виконали (за рахунок збільшення за іншими напрямами підготовки), мають нести відповідальність за нанесення збитків державі на цю гіпотетичну суму 12 мільйонів гривень, котра в реаліях може бути і суттєво більшою. Ось такою є ціна непродуманого рішення керівників нашого міністерства зробити планом державного замовлення на підготовку бакалаврів по кожному з ВНЗ ті показники, які реально отримані у цих ВНЗ за результатами вступної кампанії, накинувши їм для загального балансу додаткові квоти по тим показникам, де виконання здійснено з перевищенням планового. І ця ціна, звичайно ж, збільшиться ще й за рахунок того, що в міністерстві фінансів вміють рахувати, і можна не сумніватись, що зменшать обсяг фінансування нашого міністерства ще до кінця нинішнього року на ту суму, яка є відповідною до обсягів недовиконання Кабмінівського плану державного замовлення за окремими напрямами підготовки, затвердженими цим урядовим планом. |
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.