Нагадаю, що нинішніми нормативними документами заборонено в якості експертів НМК обирати ректорів та проректорів вищих навчальних закладів, які у минулих складах НМК складали досить значну їх частину.

Зробивши пошук по назві нашого міста Вінниці, я із цього об’ємного документу довідався, що до науково-методичних комісій з вищої освіти в якості експертів за різними спеціальностями увійшли 17 професорів із вінницьких університетів, у тому числі із Вінницького державного педагогічного університету (ВДПУ) – 1, із Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) – 3, із Вінницького національного аграрного університету (ВНАУ) – 5, із Вінницького національного технічного університету (ВНТУ) – 8.

Оскільки я працюю професором у ВНТУ, то, звичайно ж, мене зацікавила у першу чергу інформація про те, кого обрано за конкурсом до НМК із числа тих вінничан, які працюють у ВНТУ

І я побачив, що найбільше експертів делегував до НМК факультет автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління – цей факультет делегував експертом за спеціальністю 122 (Комп’ютерні науки та інформаційні технології) завідувача кафедри автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки, д.т.н., проф. Романа Квєтного, за спеціальністю 151 (Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології) завідувача кафедри комп’ютерних систем управління, д.т.н., проф. Володимира Дубового, за спеціальністю 152 (Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка) завідувача кафедри метрології та промислової автоматики, д.т.н., проф. Володимира Кучерука.

Двох експертів делегував до НМК факультет радіотехніки, зв’язку та приладобудування – це завідувач кафедри проектування медико-біологічної апаратури, д.т.н., проф. Сергій Злепко – за спеціальністю 163 (Біомедична інженерія) і це декан цього факультету, д.т.н., проф. Василь Кичак – за спеціальністю 172 (Телекомунікації та радіотехніка)

Також двох експертів делегував до НМК факультет машинобудування та транспорту – це професор кафедри автомобілів та транспортного менеджменту, д.т.н., проф. Андрій Поляков - за спеціальністю 275 (Транспортні технології) і це завідувач цієї ж кафедри автомобілів та транспортного менеджменту, д.т.н., проф. Віктор Біліченко. Ознайомившись саме з цією інформацією, я трохи здивувався від того, що міністерська конкурсна комісія умудрилась відібрати з однієї кафедри одразу двох професорів в якості експертів, але коли побачив, що Андрій Поляков вписаний не за основною посадою професора кафедри автомобілів та транспортного менеджменту, а за посадою директора Центру моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу (ЦМЯОІНП), яку він посідає на громадських засадах, керуючи лише самим собою, оскільки інших працівників у цьому центрі немає, то зрозумів, що конкурсна комісія, відбираючи в якості експерта професора Андрія Полякова, просто-напросто не здогадувалась, що професор Андрій Поляков працює на тій же кафедрі, що й уже відібраний нею в якості експерта завідувач цієї кафедри, професор Віктор Біліченко. Але моє здивування суттєво посилилось, коли я побачив, що д.т.н., проф. Андрій Поляков, знову ж таки як директор ЦМЯОІНП, відібраний ще й експертом за спеціальністю 255 (Озброєння та військова техніка) – це моє здивування було викликане, по-перше, тим, що один і той же професор став експертом одразу з двох різних спеціальностей, а, по-друге, тим, що у нашому ВНТУ немає і ніколи не було ніякої спеціальності, пов’язаної з озброєнням і військовою технікою, а тому ніколи і ніким не викладались навчальні дисципліни, пов’язані з озброєнням і військовою технікою. А те, що до переїзду з Києва до Вінниці професор Андрій Поляков працював у військовому університеті навряд чи дає йому право бути рекомендованим експертом за цією спеціальністю від ВНТУ, оскільки у ВНТУ, де цієї спеціальності немає, він працює уже більше 10 років, за які, треба сподіватись, прогрес в озброєнні і військовій техніці досяг такого рівня, якого уже не має професор Андрій Поляков за своїми залишковими знаннями у цій галузі. До речі, 18.03.2015 р. на цьому ж сайті я опублікував інформацію під заголовком: «А судді – хто?» – в якій розповів про те, що згідно з наказом міністра Сергія Квіта від 04.02.2015 р. №93 «Про затвердження персонального складу Науково-технічної ради Міністерства освіти і науки України …» в якості члена цієї ради за напрямом «Енергетика та енергоефективність» призначений професор кафедри автомобілів та транспортного менеджменту ВНТУ, д.т.н., проф. Андрій Поляков. Тож виходить, що ті дві спеціальності вищої освіти, за якими професор Андрій Поляков призначений наказом міністра експертом і які не співпадають між собою, водночас не співпадають і з галуззю науки, в якій тим же міністром Андрій Поляков теж призначений експертом. Невже цього не побачили члени конкурсної комісії? І невже на професорові Андрієві Полякові для нашого міністерства «зійшовся клином білий світ!». Незрозуміло особисто мені і бажання самого Андрія Полякова стати тричі експертом міністерського рівня, залишаючись ще й експертом у центрі моніторингу якості освіти на університетському рівні, адже на відміну від Леоніда Брежнєва, який лише носив причеплені йому чотири зірки Героя, Андрію Полякову потрібно буде ще й щось робити на усіх цих чотирьох експертних посадах попри те, що усі вони мають статус громадських.

Але повернемось знову до аналізу наказу №375. Згідно з цим наказом від Інституту екологічної безпеки та моніторингу довкілля нашого університету експертом за спеціальністю 183 (Технології захисту навколишнього середовища) визначено завідувача кафедри екології та екологічної безпеки, д.т.н., проф. Василя Петрука, який подавав на конкурс документи, ще будучи директором цього інституту, тому і в наказі значиться ще директором.

А ось від 4 факультетів – факультету менеджменту, факультету електроенергетики та електромеханіки, факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання і від факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії – у складі НМК я не побачив нікого. Скоріш за усе, оскільки їхні професори були у попередньому складі НМК, то вони документи в конкурсну комісію не подавали.

Однак і 8 експертів в НМК від одного університету – це цілком достатньо для визнання ВНТУ експертною установою високого рівня, тому можна вважати, що нинішній конкурс нашими професорами пройдено успішно. Але оскільки НМК обираються лише на 3 роки і більше ніж два терміни експертом нікому не можна бути, то уже сьогодні потрібно думати про те, кого ми рекомендуватимемо до НМК через 6 років.