Але частина із них, у тому числі і я, дістались до Києва ще напередодні – 4-го квітня, аби взяти участь у методологічному семінарі «Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку», організатором якого був Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, очолюваний академіком НАПН України Валерієм Биковим, який виголосив і основну пленарну доповідь на тему: «Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп’ютерно-технологічної платформи освіти і науки України».

Пленарне засідання семінару відбулося в актовій залі Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України під головуванням її президента, академіка НАН і НАПН України Василя Кременя.

Крім доповіді Валерія Бикова учасники семінару на пленарному засіданні заслухали ще 10 доповідей – і другим після нього виступив з доповіддю: «Від цифровізації науки і освіти до «відкритої науки і освіти» членкор НАПН України Володимир Камишин, який працює директором УкрІНТЕІ і який лейтмотивом своєї доповіді визначив дискусійну тезу про те, що в школі ми навчаємо дітей жити в світі, в якому вони жити не будуть.

А потім свої доповіді виголосили проректор Харківського національного педагогічного університету Станіслав Зуб на тему: «Грід-технології в науці та освіті», перший віце-президент НАПН України, академік Володимир Луговий на тему: «Виклики наукометрії для фахової періодики Національної академії педагогічних наук України», членкор НАПН України Любов Найдьонова на тему: «Психологічне благополуччя в інформаційно-цифровому освітньому просторі: виклики кіберсоціалізації», членкор НАПН України Олег Спірін на тему: «Інформаційно-цифрові технології підтримки науково-педагогічних досліджень», зав. відділу інституту-організатора семінару Світлана Литвинова на тему: «Тренди цифровізації загальної середньої освіти», членкор НАПН України Наталія Морзе на тему: «Розвиток цифрової компетентності педагогічного працівника», академік НАПН України Марина Смульсон на тему: «Психологічні засади проектування віртуального освітнього простору дорослих», докторант Інституту ПТО НАПН України Олександр Базелюк на тему: «Цифровізація професійної освіти як глобальний соціоприродний процес» та зав. відділу Державної науково-педагогічної бібліотеки України Лариса Самчук на тему: «Електронні ресурси Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О.Сухомлинського як складник інформаційного освітнього простору України».

Усі доповіді були цікавими і в певних аспектах стали для мене (і, думаю, не лише для мене) елементами підвищення кваліфікації, доповненими ще й змістом доповідей, виголошених після обідньої перерви на секційних засіданнях.

А наступного дня – 5-го квітня з 9-ї до 11-ї години ранку відбулися засідання усіх 5 відділень Національної академії педагогічних наук України, в одному із яких – відділенні вищої освіти – взяв участь і я. Під час обговорення доповіді академіка-секретаря нашого відділення, членкора НАПН України Петра Сауха про роботу відділення у 2018 році я дозволив собі не погодитись з внесеною до проекту рішення тезою, яка була сформульована так: «Доведено пріоритетність рейтингового механізму оцінювання якості вищої світи і мотивації до її підвищення над акредитаційним механізмом». Свою незгоду я мотивував, по-перше, тим, що місце університету в рейтингу залежить від його укладачів, точніше від того, які показники вони пропонують враховувати і яким із них вони надають більшої ваги, а тому один і той же університет в одному рейтингу може бути в числі кращих, а в іншому знаходитись десь в середині турнірної таблиці або навіть ближче до її кінця. А по-друге, оскільки акредитаційні критерії і механізм акредитації будуть пропонуватись Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, то протиставляння їм рейтингових оцінок і надання рейтинговим оцінкам більшої ваги створюватиме конфліктну ситуацію між нашою академією, яка пропонує надавати перевагу рейтингам, та НАЗЯВО, яке пропонуватиме надавати перевагу акредитаційним критеріям. І оскільки за спиною НАЗЯВО стоїть уряд, то академія у цьому протистоянні програє, а тому немає сенсу це протистояння створювати, тим паче, що ми усі добре розуміємо, що високе місце університету в рейтингу є лише важелем для залучення коштів держави і спонсорів та приманкою для абітурієнтів і ніякого відношення до оцінки якості підготовки фахівців у цьому університеті не має. І оскільки мене підтримав академік НАПН України, ректор Відкритого університету «Україна» Петро Таланчук, то члени нашого відділення погодились цю тезу з проекту рішення вилучити.

А з 11-ї години до 14-ї в актовій залі Інституту педагогіки НАПН України відбулися загальні збори нашої академії, яка налічує станом на сьогодні 1039 наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, із яких 68% мають наукові ступені, 85 є член-кореспондентами академії (членкорами), а 69 є її дійсними членами (академіками). І ця сумарна кількість академіків та членкорів на рівні 154 осіб є статутною нормою, яка не може перевищуватись, а тому нові академіки та членкори можуть обиратись лише у випадку смерті когось із нині діючих.

У перші роки після заснування НАПН України співвідношення між академіками і член корами було 1 до 2, але з часом це співвідношення почало змінюватись в бік збільшення числа академіків і нині, як бачимо, на одного академіка припадає уже лише 1,23 членкора. А у нашому відділенні вищої освіти, яке налічує 17 академіків і 17 членкорів, це співвідношення уже опустилось до одиниці. Тож, логічно припустити, що на наступних виборах по нашому відділенню виборів у членкори замість тих, що вибудуть у зв’язку зі смертю, не буде до тих пір, поки кількість академіків з тієї ж причини не зменшиться хоча б до нинішнього загально академічного співвідношення.

Як завжди на наші академічні збори завітали гості, які увінчали президію, – це і перший віце-президент НАНУ, академік НАНУ Пирожков та перший заступник міністра освіти і науки Хобзей, це народні депутати України Курило та Співаковський, перший із яких є академіком НАПН України, а другий її членкором, це перший віце-президент Національної академії аграрних наук України Гладій та віце-президент Національної академії правових наук Кузнецова, це Голова спілки ректорів університетів України Губерський та директор департаменту Міністерства освіти і науки України Шевцов, перший із яких є академіком НАПН України, а другий її членкором. В усіх минулих загальних зборах нашої академії брав участь і хтось із керівних працівників Адміністрації президента на рівні заступника глави адміністрації з гуманітарних питань або начальника відділу освіти і науки, але цього разу ніхто з Адміністрації президента на наші збори не прийшов, мабуть, або дуже переобтяжені розробленням стратегії і тактики забезпечення перемоги Петру Порошенку у другому турі президентських виборів, що відбудуться 21 квітня, або, не вірячи в перемогу на виборах чинного президента, підшуковують собі інше місце роботи.

Зі звітною доповіддю виступив президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАН і НАПН України Василь Кремень. Протягом 35 хвилин він ознайомив усіх присутніх на зборах з результатами роботи колективу академії у 2018 році і сформулював завдання, які потрібно виконати у 2019 році. Доповідь дуже відкрита, насичена різноманітними цифрами і назвами, тож переоповісти її в короткому репортажі неможливо в принципі, а тому усіх, бажаючих з нею ознайомитись детально, я відсилаю до сайту НАПН України, на якому виставлено її повний текст. А у своєму короткому репортажі я зупинюсь лише на цитуванні окремих результатів, збитих мною з різних сторінок в один блок у тій послідовності, в якій вони зустрічаються на цих сторінках, а саме: «За тематичними планами підвідомчих установ виконувалося 97 наукових досліджень, з яких 61 фундаментальне і 36 прикладних. Крім того, кожен член НАПН України виконував індивідуальний план наукових досліджень. За результатами наукових досліджень членами НАПН України та вченими підвідомчих установ опубліковано понад 2,5 тис. праць, у тому числі 99 монографій, 109 підручників і навчальних посібників, 93 методичних посібники і рекомендації, 28 словників і довідників, 1999 статей, випущено 131 збірник наукових праць, підготовлено 42 навчальні програми і концепції. У 2018 році вчені підвідомчих установ НАПН України у ході 110 експериментів різних рівнів здійснювали експериментальну діяльність у 1325 закладах. НАПН України та її підвідомчі установи є засновниками (співзасновниками) 54 наукових періодичних видань, з поміж яких 46 друкованих та 8 електронних видань. Посилено роботу в представлені діяльності вчених в інформаційному науково-освітньому просторі. В Університеті менеджменту освіти кількість профілів зросла до 90%. Індекс Гірша 11 і більше має 71 учений, у тому числі 17 учених – 20 і більше. Учені НАПН України брали активну участь у науковій експертизі законопроектів, інших державних актів, освітніх інновацій. Підготовлено і направлено Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти понад 110 пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів до парламентських слухань, засідань і круглих столів. Провідні вчені НАПН України брали участь як наукові експерти та фахові представники у діяльності міжнародної Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яка під головуванням першого віце-президента НАПН України В.І.Лугового обрала членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. У 2018 році продовжувалося виконання Програми спільної діяльності МОН України та НАПН України на 2017-2020 роки, яка синхронізована із Середньостроковим планом пріоритетних дій уряду до 2020 року та забезпечує реалізацію законодавства щодо реформ у сфері освіти і науки. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в НАПН України здійснювалась через аспірантуру і докторантуру 11 підвідомчих установ у чотирьох галузях знань за 10 спеціальностями у рамках 62 наукових шкіл. У 16 спеціалізованих учених радах 10 підвідомчих установ за минулий рік захищено 106 дисертаційних робіт: 31 докторську і 75 кандидатських. Підготовка бакалаврів та магістрів проводилася в Університеті менеджменту освіти та Інституті професійно-технічної освіти за 9 спеціальностями. Усього за кошти фізичних та юридичних осіб випущено 310 бакалаврів і магістрів, прийнято 460 осіб, навчається 1,2 тисячі осіб. Підвищення кваліфікації здійснювалося в Університеті менеджменту освіти та Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка. Підвищили кваліфікацію понад 6 тис. керівників освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників. Фінансування академії в 2018 році із загального фонду державного бюджету становило 188,6 млн грн., зокрема на фундаментальні і прикладні дослідження – 136,3 млн. грн., на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів 6,5 млн. грн., на підвищення кваліфікації – 23,9 млн. грн.»

А на 2019 рік у своїй доповіді президент НАПН України Василь Кремень сформулював 18 комплексних завдань для виконання президією, 5 комплексних завдань для виконання відділенням загальної педагогіки та філософії освіти, 9 комплексних завдань для виконання відділенням психології, вікової фізіології та дефектології, 4 комплексні завдання для виконання відділенням загальної середньої освіти, 8 комплексних завдань для виконання відділенням професійної освіти і освіти дорослих та 6 комплексних завдань для виконання відділенням вищої освіти.

В обговоренні доповіді виступили 14 учасників зборів, у тому числі Олександр Співаковський, Валентина Радкевич, Петро Саух, Юрій Горобець, Олександр Ляшенко, Сергій Максименко, Павло Хобзей, Світлана Сисоєва, Неля Ничкало, Тетяна Засекіна, Сергій Пирожков, Людмила Дяченко, Юрій Кузнецов та молода і дуже енергійна завідувачка лабораторії психологічних досліджень, стипендіатка КМУ, прізвище якої я не розібрав при оголошенні – начебто Дворнік, але я не впевнений.

Усі, хто виступив в обговоренні, акцентували увагу на результатах досліджень, отриманих у їх відділеннях, схвалили звіт президента і позитивно оцінили як роботу НАПН України у 2018 році так і завдання на 2019 рік.

Крім того, Співаковський зачитав привітання академії від Голови Верховної Ради України Парубія, а Хобзей передав привітання від міністра освіти і науки Гриневич.

Юрій Горобець, який є директором Інституту магнетизму, що знаходиться у спільному підпорядкуванні НАНУ і МОНУ, розповів про те, як колектив очолюваного ним інституту допомагає фізико-технічному факультету НТУУ «КПІ» втілювати в життя ідеології дуальної освіти та інноваційної підготовки.

Світлана Сисоєва запропонувала наслідувати фінів і теж створити Національну науково-метричну базу, бо ні для НМБ Scopus, ні для НМБ WoS не є цікавими проблеми освіти в Україні, і там наукові журнали українською мовою ніколи не будуть в пошані.

Неля Ничкало розкритикувала документ, створений Національним Комітетом з питань науки, в якому піддано жорсткій критиці роль галузевих академій у науковому світі – вона обізвала цей документ демагогічним і непрофесійним.

Сергій Пирожков розповів про Концепцію розвитку НАНУ до 2023 року, внаслідок реалізації якої в академічних інститутах НАНУ з застосуванням критеріїв, затверджених президією НАНУ у 2017 році, уже скорочено 220 структурних підрозділів, які впродовж останніх років не вносили суттєвого вкладу в науку, і закликав боротись за зміну у суспільстві відношення до науки, оскільки без розвиненої науки не буде розвиненої держави.

Юрій Кузнецов зачитав ряд кумедних положень, почерпнутих ним із деяких дисертацій, які він слухав у складі спецради по їх захисту.

Стипендіатка КМУ настільки енергійно і впевнено характеризувала досягнення очолюваної нею лабораторії психологічних досліджень, що я сказав членкору НАПН України Марині Гриньовій, яка сиділа поруч, щоб вона запам’ятала цю дівчину, бо років через 25 саме вона стане президентом нашої академії.

Звіт про роботу НАПН України з позитивною оцінкою загальними зборами було затверджено одноголосно.

Після цього президент НАПН України Василь Кремень вручив нагороди різних рівнів – від ордена Ярослава Мудрого 5 ступеню Нелі Ничкало та академічних відзнак Володимира Мономаха, Григорія Сковороди і Костянтина Ушинсього за наукові досягнення до дипломів 1-го, 2-го та 3-го ступенів за кращі монографії і підручники.

А в перерві між засіданнями мені вдалося переговорити з членкором НАПН України по нашому відділенню Юрієм Бобалом, який є ректором НУ «ЛП», і досягти консенсусу у питанні, в позитивному вирішенні якого зацікавлені як в НУ «ЛП», так і у ВНТУ.

Ну і на завершення цієї розповіді похвастаюсь, що за час, потрачений на дорогу потягом з Вінниці до Києва, а потім назад та увечері з четверга на п’ятницю у готелі, я з задоволенням прочитав книгу Сідні Шелдона «Інтриганка», в якій окрім крутого сюжету, що захоплює, добре змальовано ті часи і та лихоманка, коли в Південній Африці в районі річок Ваал та Оранжова були знайдені поклади алмазів. Тож усім, хто ще не прочитав цю книгу, рекомендую її прочитати – не пошкодуєте і дізнаєтесь багато нового.