Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Громадська діяльність Публіцистика Вибірковий і, звичайно ж, тенденційний літопис, або я так думаю Розділи книги


13 травня, тобто, уже у неділю о першій годині ночі за київським часом, завершився підрахунок голосів і визначились переможці конкурсу «Євробачення», фінальна частина якого проходила у Фінляндії. А розпочалися фінальні співи учасників конкурсу у суботу о 22 годині за київським часом. Частина фіналістів визначилась ще у 2006 році, завдяки вдалому виступу у минулорічному фіналі цього конкурсу, а частина пробивалась через вибірковий тур, який тривав у четвер та п’ятницю.

Наш учасник Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки брав участь у конкурсі одразу у фіналі, оскільки у минулому році наша Тіна Кароль посіла 7-е місце, яке забезпечувало право українському учаснику у наступному році стартувати з фіналу.

Балаганний стиль виступів Андрія Данилка викликає захоплення у підлітків, які у всіх країнах Європи і є основною масою тих, хто додзвонюється до журі конкурсу під час оцінювання виступів учасників, тож навіть букмекерські контори, прогнозуючи його тріумф, давали за його перемогу найнижчі коефіцієнти.

ЗМІ Німеччини та Фінляндії, в яких напередодні конкурсу виступив з концертами Андрій Данилко, теж прогнозували йому перемогу.

Нагадаю, що за умовами конкурсу із 42 країн Європи до фіналу виходили лише 24. Оцінювались виступи учасників кількістю балів, які нараховувались у кожній європейській країні в залежності від кількості телефонних дзвінків і СМС-повідомлень її жителів, надісланих до журі конкурсу у цій країні після оголошення початку голосування. Тривало голосування півгодини. Жителі кожної країни не мали права голосувати за свого учасника. Бали нараховувались у такій послідовності:1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12. Тобто, жителі кожної країни могли відзначити балами лише 10-х конкурсантів.

Спостерігаючи за цим конкурсом і у минулому році, і в році нинішньому, я прийшов до висновку, що ніякої об’єктивності в оцінюванні конкурсантів немає. Найвищі бали нараховувались одна одній країнами, що колись входили до якоїсь однієї імперії чи спільноти, наприклад, утворились на терені колишньої Югославії або Радянського Союзу. Аналогічна картина спостерігалась під час голосування Молдови і Румунії або України та Польщі чи прибалтійських країн.

Перемогу у нинішньому конкурсі, набравши 268 балів, здобула співачка з Сербії, яка проспівала «Молитву». І це мене приємно вразило — виходить, що почали діставати високі оцінки у підлітків уже і не витвори балаганного мистецтва.

Однак друге місце нашого Андрія Данилка, який набрав у цьому конкурсі 235 балів, свідчить про те, що і любителів балаганного мистецтва серед підлітків країн Європи ще аж надто багато.

Як на мій погляд, то Андрій Данилко міг посісти і перше місце, якби не було допущено при виборі пісні і костюмів двох помилок. Перша помилка полягала у тому, що не треба було в пісню вмонтовувати німецькі слова. Цей хід не додав Андрію Данилку голосів навіть у самій Німеччині, жителі якої оцінили його виступ посередньо, і позбавив його голосів у Бельгії, Данії і Нідерландах, де через окупацію Гітлером і по-сьогодні зберігається прохолодне відношення до німецької мови — я це спостерігав під час перебування у цих країнах. А друга помилка Андрія Данилка та його режисерів полягала у тому, що він начепив на голову великих розмірів зірку — якраз з такими зірками на крилах американські літаки бомбили міста Югославії під час війни, яка привела цю країну до розпаду. Тож і не дивно, що зовсім мало балів Андрію Данилку, а точніше гротескній Вєрці Сердючці, дали усі країни, які утворились на терені колишньої Югославії — а це майже 12 % від усіх голосів.

Зрозумілим мені є і той факт, що українському співаку не дали жодного балу підлітки із Албанії. Вони ніяк не можуть вибачити Україні те, що уже протягом років восьми (двох відбіркових турів чемпіонатів світу і Європи) збірна України по футболу і у себе і на їхньому полі стабільно перемагає збірну Албанії, фанати якої не вважають її слабкішою за українську збірну — звідси і нелюбов.

Я патріот України, але за Андрія Данилка не вболівав, оскільки, якби він ще й переміг на конкурсі «Євробачення», то балаганно-епатажний стиль, який він пропагує в естрадному мистецтві, зовсім би витіснив зі сцени таланти і голоси, що рано чи пізно привело б до повного краху увесь естрадний жанр.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.