Розповідаючи про події останніх 5-и днів, не можна залишити осторонь техногенну аварію, що трапилась 16-го липня о 16-й годині 45 хвилин на Львівській залізниці в 60 кілометрах від Львова і в 30 кілометрах від районного містечка Броди. Там під час проходження цього відрізку залізничної колії товарним потягом, що слідував із Казахстану до Польщі під наглядом російських експедиторів, зійшли з рейок і перевернулись 15 цистерн з жовтим фосфором, 5 із яких загорілись. 20 працівників МНС із числа тих, які прибули для гасіння пожежі, госпіталізовані, оскільки вони отримали опіки від гарячої піни, якою намагались загасити палаючий фосфор, і пошкодження легенів внаслідок вдихання якийсь час отруйного газу фосгену, який утворюється при горінні жовтого фосфору у повітрі. Пожежу вдалося загасити лише через 20 годин. Увесь цей час в небо над місцем катастрофи піднімався стовп білого диму, який досяг висоти кілометра. Потроху розсіюючись, хмари цього диму спочатку зависли над місцем аварії, а потім почали потихеньку пересуватись по небу у бік Волині та Рівненщини. Але уже 17-го липня ці хмари західним вітром понесло на Хмельниччину і Тернопілля. Захвилювались і на Вінниччині, адже, якщо вітер дутиме незмінно, то далі на шляху цих хмар постане Могилів-Подільський район, а якщо вітер трохи змінить свій напрямок, то залишки цих хмар можуть з’явитися і над Вінницею. Станом на 18-е липня над Вінницею небо чисте — ні хмаринки, обласне управління МНС по радіо- і телеканалам теж намагається заспокоїти усіх повідомленнями про те, що склад повітря над Вінниччиною в нормі.

А на місці аварії продовжуються роботи по гасінню нових спалахів жовтого фосфору і 18-го липня підняли першу цистерну із числа тих, що перевернулись і загорілись. Приїхали спеціалісти з Казахстану, які виробляють цей жовтий фосфор, аби допомогти українським спеціалістам з МНС розібратись в причинах аварії і надати консультації по ефективному захисту населення від її наслідків. Розглядаються 4 причини аварії — несправність української залізничної колії, несправність казахських платформ, на яких були встановлені цистерни з жовтим фосфором, диверсія і некваліфіковані дії російських експедиторів.

Керівництво українською залізницею відкидає версії несправності залізничної колії, оскільки на цій її дільниці пасажирські потяги їдуть зі швидкістю 120 кілометрів на годину, товарні — 90 кілометрів на годину, а цей казахський товарняк їхав зі швидкістю лише 47 кілометрів на годину. Не вірять українські керівники і в диверсію. Створена міждержавна комісія, яка нам і повідомить з часом з чиєї вини сталася ця катастрофа. А поки що маємо 90 квадратних кілометрів забрудненої жовтим фосфором землі, на якій розкинулися 14 населених пунктів з 11 тисячами жителів. За повідомленнями ЗМІ із сіл вивезли лише 800 дітей, оскільки старше населення відмовляється покидати домівки, а з Бродів кудись до родичів за межами забруднення виїхали майже усі.

Керує роботами по ліквідації наслідків аварії силовий віце-прем’єр Олександр Кузьмук, оскільки міністр МНС Нестор Шуфрич знаходиться у Лондоні на науковій конференції і навіть до кінця дня 18-го липня на місці катастрофи ще не з’явився.

За повідомленнями Секретаріату Президента України Віктор Ющенко вимагає відставки міністра транспорту Миколи Рудьковського та міністра МНС Нестора Шуфрича. Прем’єр-міністр Віктор Янукович, який у понеділок уже повернувся з Іспанії, де він лікувався, не поспішає з покаранням цих міністрів і закликає усіх дочекатись висновків комісії, а уже потім когось карати.

Олександр Кузьмук після перших оглядин місця аварії назвав це другим Чорнобилем, але у наступних заявах уже був стриманішим і закликав не перебільшувати небезпеку.

Лікарі і учені наголошують на тому, що при попаданні продуктів горіння жовтого фосфору у воду ставків, озер та річок у них утворюватиметься ортофосфорна кислота, а тому в районі випадання продуктів горіння не слід купатись та намагатись уникати потрапляння під дощ. Фрукти і овочі потрібно мити в розчині соди, який розкладає ортофосфорну кислоту.

Про те, яку небезпеку несуть в собі продукти горіння жовтого фосфору, можна судити по тому, що коли у 2004 році у Росії біля Новоросійська загорілось 50 кілограмів жовтого фосфору у діжці, то шар землі з 900 квадратних метрів, на які падали продукти горіння, було знято, а на його місце покладено такий же шар бетону. Тож можна прогнозувати, що витрати на ліквідацію наслідків цієї техногенної аварії нам доведеться понести значні.

На другий день після залізничної катастрофи на Львівщині світ здригнувся від нової масштабної катастрофи, яка сталася в аеропорту бразильського міста Сан-Пауло. У цьому аеропорту під час посадки під проливним дощем аеробуса зі 184 пасажирами на борту і десятком членів екіпажу літак зійшов з посадочної смуги, перетнув автомобільну дорогу, по якій їхало багато автомобілів, врізався в технічний корпус аеропорту, в якому знаходилися цистерни з запасом авіапалива, і вибухнув. Під час вибуху і пожежі разом з пасажирами і членами екіпажу, загинуло більше 220 осіб.

У ці ж самі дні має місце і політичний катаклізм — за відмову Росії видати британському правосуддю колишнього офіцера КДБ СРСР, а нині бізнесмена Андрія Лугового, котрий обвинувачується британськими слідчими органами у навмисному вбивстві за допомогою радіоактивного полонію, підсипаного у чашку з чаєм у лондонському кафе, колишнього офіцера ФСБ Росії Олександра Литвиненка, Великобританія вислала з країни 4-х російських дипломатів, яких обвинувачено у шпигунстві. Росія погрожує здійснити адекватні дії у відповідь.

Постскриптум 1: у четвер 19 липня Росія оголосила про висилку з країни 4-х британських дипломатів, яких обвинувачено у шпигунстві, та про припинення взаємодії з Великобританією у справі боротьби з тероризмом.

Постскриптум 2: у четвер 19 липня на місце залізничної аварії з розкиданими цистернами з жовтим фосфором на Львівщині з’явився міністр МНС Нестор Шуфрич, який одразу ж взявся усіх заспокоювати, заявляючи, що ніякої загрози людям наслідки цієї аварії не несуть.

Цього ж дня на місце аварії з’явились і казахські спеціалісти по ліквідації наслідків львівської жовтофосфорної техногенної катастрофи, які привезли з собою лише лопати і навіть не мали захисних костюмів. Але разом з ними прийшов і потяг з 9-ма пустими цистернами для жовтого фосфору, в які будуть збирати ті його залишки, що вилилися із цистерн при аварії і не вигоріли.

Цього ж дня під Алуштою на серпантині, не вписавшись у поворот у зв’язку з відмовою гальм і зачепившись за захисну бетонну стінку, перевернувся автобус з туристами із Умані, що їхали на відпочинок — шестеро загинули, кілька десятків отримали поранення.

У зв’язку з цими і попередніми аваріями варто згадати про таке. Коли Нестора Шуфрича призначили міністром МНС, дехто із журналістів заявляв, що там де він є, самі по собі виникають надзвичайні ситуації — він їх притягує. Читаючи повідомлення про надзвичайні ситуації, які виникають в Україні майже щотижня, хочеш не хочеш, а починаєш вірити у це містичне призначення Нестора Шуфрича. Особливо ж після того, як 27 липня на одній із залізничних станцій Харкова на запасній колії виявили цистерну, з тріщини якої цілий день витікала сірчана кислота.

Постскриптум 3: 27 липня вранці потяг з цистернами, заповненими залишками жовтого фосфору, який не згорів на місці аварії під Львовом, у супроводі двох пожежних потягів і вагонів з піском, якими розмежували між собою усі цистерни з фосфором, по маршруту, ділянки якого оголошувались лише після їх проходження, попрямував до кордону України з Росією, на який він вийде лише в кінці дня 28 липня, і який перетне лише після отримання дозволу Росії.

Постскриптум 4: у кінці дня 28 липня голова Державної комісії по ліквідації наслідків жовтофосфорної аварії віце-прем’єр Олександр Кузьмук оголосив перед відеокамерами, що цього дня ліквідація наслідків аварії завершена, і що ніхто із 500 учасників ліквідації — солдат, пожежників і залізничників — не постраждав. Він ще раз запевнив усіх, що ніякої небезпеки проживанню на очищеній від продуктів горіння фосфору території віднині не існує. Але, якось боязно йому вірити, адже це саме він у ранзі міністра оборони на початку нинішнього століття перед телекамерами у день катастрофи авіалайнера, що летів з Ізраїлю у Росію, стверджував, що ніякого відношення українські військові до збиття пасажирського літака над Чорним морем не мають, хоча, як потім з’ясувалось, саме українські ракетники під час навчальних пусків ракет «земля-повітря» цей літак і збили.

Постскриптум 5: в ніч з 28 на 29 липня росіяни без будь-яких перешкод пропустили через свій кордон потяг із залишками жовтого фосфору у цистернах і дали йому «зелене світло» у напрямку Казахстану, на одному із заводів якого цей фосфор і був виготовлений.