* * *

5 січня 2008 року на дострокових президентських виборах у Грузії, ініційованих президентом цієї країни Михаїлом Саакашвілі у зв’язку зі звинуваченнями з боку опозиції в недемократичному стилі правління, уже у першому турі перемогу здобув, набравши 52 % голосів виборців, Михаїл Саакашвілі. За кандидата від об’єднаної опозиції у цьому ж турі проголосувала кількість виборців, удвічі менша. Одночасно з президентськими виборами у Грузії було проведено і референдум по питанню вступу до НАТО. 62 % грузинів проголосували за вступ Грузії до цієї організації колективного захисту від агресорів.

Мені особисто все одно, хто в Грузії буде президентом, але цього разу я вболівав за Саакашвілі, оскільки розумів, що тією силою, яка підтримує і надихає на боротьбу з законно обраним президентом грузинську опозицію, є Росія. Тож, якщо їй вдасться у Грузії позбавити президентства Михаїла Саакашвілі, котрий прийшов до влади внаслідок грузинської революції «троянд», то вона одразу ж розпочне аналогічні дії і в Україні по відношенню до Віктора Ющенка, який теж прийшов до влади внаслідок аналогічної революції, і теж, як і Саакашвілі, не «заглядає Росії в рота», а вимагає від неї визнання та поваги у взаємовідносинах. І, будемо надіятись, що повторна перемога Саакашвілі у Грузії позбавить Росію ілюзій стосовно можливості поміняти незалежну владу України на васальну.

* * *

11 січня 2008 року, їдучи додому, я включив радіо «ЕРА», яке у цей час презентувало розмову ведучої з письменником Рогозою, якого усі знають як автора і сценариста «Дня народження буржуя». Спочатку він доводив ведучій, що написане ним в його художньому романі, присвяченому Юлії Тимошенко, є правдою, а потім заявив, що готовий перейти на повсякденне спілкування російською мовою в знак протесту проти владного рішення дублювати російські кінофільми українською мовою.

Слухаючи це, я прийшов до висновку, що у деяких наших письменників патріотизм закінчується там, де починаються бізнесові інтереси. А щодо Рогози, то я і раніше не розділяв всенародного захоплення його творінням про буржуя, а після цієї передачі на «ЕРІ» спокійно проходитиму повз прилавки з його книгами і завжди переключатиму телевізор на інший канал, котрий у цей вечір не транслюватиме серіалів за його сценаріями.

* * *

11 січня 2008 року Вінницький апеляційний суд відмінив рішення Замостянського районного суду і випустив з ізолятора тимчасового утримання члена націонал-більшовицької партії Росії Михайла Гангана, який півроку тому, будучи засудженим в Росії на 3 роки за спробу здійснення терористичного акту в приймальні Президента Росії Володимира Путіна, втік до України, і після затримання напередодні Нового року у Вінниці зажадав визнати його політичним біженцем. Вінницькі правозахисники на чолі з Дмитром Гройсманом стали на його захист і вимагають не передавати його російським правоохоронцям, а надати статус біженця.

Але ж, якщо ми не повернемо терориста Росії, вина якого доведена в російському суді, то у нас не буде морального права вимагати видати нам замовників і виконавців отруєння кандидата у Президенти України Віктора Ющенка, якщо слідство доведе, що вони переховуються у Росії, або якщо вони встигнуть втекти до Росії, довідавшись про їх розкриття.

Крім того, саме націонал-більшовики зірвали прапор України у нас на Говерлі і познущалися над ним та розповіли про це на своєму сайті. Та й України як самостійної, рівної Росії, держави, вони не визнають, а до української мови ставляться з презирством.

І як тут не згадати про тих німецьких демократів, які у тридцятих роках захищали від покарання націонал-соціалістів, котрі, привівши до влади Адольфа Гітлера, потім відправили усіх цих демократів в концентраційні табори.

* * *

У четвер 17 січня 2008 року я почув на одному з телевізійних каналів повідомлення про те, що лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що він не вірить у випадковість вбивства на полюванні, скоєного рік тому, колишнього другого номера цієї партії Євгена Кушнарьова. На місці слідчих я прислухався б до думки цієї компетентної людини, оскільки, думаю, він має більше інформації про цю трагедію, ніж вони.

* * *

Мене потішають заяви опозиціонерів, в яких вони звинувачують Юлію Тимошенко у тому, що вона не виконує свої передвиборні обіцянки за два роки віддати громадянам України вклади, втрачені ними в Ощадбанку при розпаді Радянського Союзу, оскільки на перший рік свого правління запланувала виплату лише 20 мільярдів. І ці звинувачення лунають із уст тих, хто в разі приходу до влади не збирався повертати громадянам України по цих вкладах взагалі нічого! Слухаєш, і складається враження, що опозиція, яка сподівається цими заявами народ відвернути від Юлії Тимошенко, нас взагалі вважає дебілами. Тож нехай нинішні опозиціонери не ображаються, якщо хтось із нас нагородить саме такою характеристикою когось із них.

* * *

Дивлячись на гори дорогих продуктів і напоїв, якими завалені прилавки супермаркетів, котрі в містах України виростають як гриби після дощу, я ніколи не повірю у те, що, отримавши оту нещасну тисячу гривень виплат компенсацій по знецінених вкладах в Ощадбанку, громадяни України за кілька днів зметуть ці гори, спустошать прилавки і створять дефіцит продуктів, який породить інфляцію. Тож, якщо інфляція і виросте, то її приріст не буде спричинений виплатою компенсацій по вкладах в Ощадбанку, оскільки ці виплати в сумі складають не більше 1 % ВВП України і є меншими річного приросту зарплати і пенсій по усьому загальнодержавному господарському комплексу. Але ж, слава Богу, ні у кого із опозиціонерів не виникає бажання вимагати зупинення зростання зарплат і пенсій! А от проти виплат по знецінених вкладах в Ощадбанку вони репетують в усіх засобах масової інформації, оскільки їх «жаба душить» від того, що не вони є ініціаторами цих виплат.

* * *

Виплати урядом Юлії Тимошенко по 1000 гривень кожному вкладнику «Ощадбанку» за програмою повернення втрачених заощаджень, підсилені 5-го лютого 2008 року лідером Партії регіонів Віктором Януковичем, який перед телекамерами звинуватив її у тому, що вона роздає гроші, зароблені його урядом, на мій погляд, додадуть на майбутніх виборах Блоку Юлії Тимошенко не менше 7 % голосів за рахунок тих виборців Партії регіонів, для яких ця 1000 гривень є значимою.

* * *

Був час, коли Нестор Шуфрич являв собою телевізійне обличчя Соціал-демократичної партії (об’єднаної). — І де тепер СДПУ(о)?

Був час, коли Інна Богословська являла собою телевізійне обличчя «Озимого покоління» і «Віче». — І де тепер вони?

Сьогодні — а на календарі лютий 2008 року — Інна Богословська і Нестор Шуфрич являють собою один із найбільш поширених варіантів телевізійного обличчя Партії регіонів. — Тож не нульовою є імовірність того, що і на нинішнє їх політичне пристанище з часом вони накличуть таку ж долю, як і на попередні.

* * *

Добігає кінця лютий 2008 року. Різнокаліберні політики з членськими квитками Партії регіонів з телеекранів кожен день звинувачують уряд Юлії Тимошенко в тому, що він не зміг у січні місяці подолати зростання інфляції.

Але відкрийте, шановні читачі, № 7 за 23–29 лютого 2008 року щотижневика «Дзеркало тижня» і ознайомтесь зі статтею «Анатомія інфляції», автором якої є доктор економічних наук Андрій Ревенко. І ви дізнаєтесь, що Індекс споживчих цін (ІСЦ), який розраховується по цінах на 250 товарів невиробничого призначення, що найбільше споживаються населенням, та 46 послугах, що надаються населенню, і за яким визначається рівень інфляції у країні, у кінці минулого року зріс до відмітки у 16,6 %. Причому 60 % річного зростання ІСЦ припало на вересень, жовтень, листопад і грудень — тобто, на місяці кінця правління уряду Віктора Януковича. Кидається у вічі і те, що за останній рік правління уряду Віктора Януковича ціни на широковживані продовольчі товари зросли — цитую Ревенка: «яйця — на 54,4 %, олія і маргарин — на 70,4 %, капуста — на 79,3 %, пшенична мука — на 39,6 %, молоко — на 44,7 %, сир — на 41,9 %, цитрусові — на 50,4 %, яблука — на 52,6 %, ягоди — на 115,8 %, баштанні — на 133,7 %, огірки — на 38,8 %, помідори — на 98,4 %, перець солодкий — на 172,9 %» — кінець цитати. Із наведених цифр видно, що такий могутній маховик інфляції, який розкручено урядом Віктора Януковича протягом останнього року до надзвичайно великих значень показників, аж ніяк не можна зупинити протягом наступного місяця, чи двох, особливо в умовах, коли ці місяці є зимовими і нічого у цей час не вирощується на полях. Мільярд заборгованості у сплаті за газ, спожитий у жовтні та листопаді і половині грудня минулого року нашою країною, теж припадає на кінець правління уряду Віктора Януковича. Оце той спадок, який залишив уряд Віктора Януковича уряду Юлії Тимошенко. Тож, як кажуть у народі: «Чия б корова мичала, а чия б мовчала!»

* * *

Один із провідних вчених з Інституту психології АПНУ мене просвітив, що характерною особливістю людей, які, виступаючи у вільному режимі без шпаргалки, часто повторюють по два-три рази підряд якесь слово чи словосполучення, є наявність психічного розладу, пов’язаного з появою в корі головного мозку ділянок зациклення каналів передачі імпульсів. Тож деяким політикам, для яких така повторюваність є характерною, варто було б уважніше слідкувати за своєю мовою і відмовитись від такого способу ставити наголос на сказаному, аби не давати приводу психологам характеризувати їх як таких, для яких є високою імовірність наявності вище вказаних розладів.

* * *

Теорема про відносність віку людини: необхідною і достатньою умовою того, щоб життя після 50 років продовжувалось довго, служить наявність фізичного чи психологічного дискомфорту, обумовленого хворобами чи невдачами або переслідуваннями. Лише у цьому випадку кожен прожитий день людині здається таким, що тягнеться нескінченно, і, помираючи у віці 60 років, вона помиратиме з думкою, що прожила не менше 100, оскільки останній 10-річний відрізок такого життя у її передсмертній уяві буде еквівалентним попереднім 50 рокам.

Наслідок: тяжко хвора або загнана в глухий кут людина на смертний одр лягає спокійно і з думкою: «Пожив(ла) на цьому світі довго — пора в інший»

Обернена теорема про відносність віку людини: якщо після 50 років людина не хворіє, не є об’єктом чийогось переслідування і легко реалізує усі задумані життєві проекти, то, помираючи у віці 100 років, вона помиратиме з думкою, що не встигла прожити і 60. Адже у цьому випадку її дні пролітатимуть надзвичайно швидко і останній 50-річний відрізок такого життя у передсмертній уяві цієї людини стиснеться до 10 років.

Наслідок: обранці Фортуни на смертний одр лягають засмученими і з думкою: «Який малий відрізок життя мені було відведено на цьому світі, як багато ще залишилось не реалізованим — і дуже шкода, що уже прийшла пора йти у світ інший!»

Для того, щоб довести пряму чи обернену теорему про відносність віку людини, достатньо проаналізувати сказане на смертному одрі будь-ким після 60-и в проекції на його відрізок життя після 50-и.

* * *

13 вересня у вечірньому блоці теленовин я почув висловлювання із уст Президента України Віктора Ющенка, в якому прозвучали слова, що у Верховній Раді, фактично, уже створена на основі БЮТ і Партії регіонів «не українська більшість». Ця заява президента, по-перше, фактично, підтвердила, що звинувачення у державній зраді, висунуті Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко працівниками президентського секретаріату, санкціоновані самим президентом, а по-друге, я не здивуюсь, якщо ці слова спричинять початок процедури імпічменту президенту, оскільки за звинувачення у тому, що більше 300 народних депутатів України проводять антиукраїнську політику, ці народні депутати можуть забажати від президента відповісти по закону.

* * *

На місці Юлії Тимошенко після розпаду демократичної коаліції з НУНС я не став би блокуватись з Партією регіонів, а йшов би на нові дострокові вибори, оскільки зараз її доля залежить лише від примх Віктора Ющенка, а при блокуванні з ПР окрім примх Віктора Ющенка, який може відмовитись висувати її кандидатуру на посаду прем’єр-міністра під приводом того, що блок ПР має більшу, ніж у БЮТ, кількість депутатських мандатів у парламенті, вона буде залежати ще й від примх Віктора Януковича, який, розуміючи, що уже сам факт блокування БЮТ з ПР приведе до втрати бютівцями частини голосів, може відмовитись від посади спікера і зажадає бути прем’єром, тож на дострокові вибори все одно доведеться йти, але уже з втратою голосів тих, хто не вибачить спроби блокування з ПР.