В № 27 газети «Урядовий кур’єр» від 12-го лютого 2008 року опублікована стаття «Парадоксальний збіг обставин», яка передрукована із газети «Washington ProFile». У цій статті мова йде про дивний збіг обставин, які мали місце при житті і під час смерті двох застрелених американських президентів — Абрахама Лінкольна та Джона Кеннеді.

Почну переказувати цю статтю з того, що Лінкольн був застрелений пострілом у задню частину голови у п’ятницю у присутності його дружини у ложі театру Форда, Кеннеді був застрелений теж пострілом у задню частину голови, теж у п’ятницю, теж у присутності його дружини у автомобілі, виготовленому на заводі Форда.

Лінкольн за життя був обраний до Палати представників Конгресу США у 1846 році, Кеннеді був обраний до цієї ж Палати рівно через 100 років — у 1946 році.

Лінкольн балотувався і не зміг стати віце-президентом США у 1848 році, Кеннеді балотувався і не зміг стати вiце-президентом США рівно через 100 років — у 1948 році.

Лінкольн став президентом США у 1860 році, Кеннеді став президентом США рівно через 100 років — у 1960 році.

Лінкольн на президентських виборах переміг конкурента, який народився у 1813 році, Кеннеді переміг на президентських виборах конкурента, який народився на 100 років пізніше — у 1913 році.

Віце-президентом у Лінкольна був Джонсон, який народився у 1808 році, віце-президентом у Кеннеді теж був Джонсон, який народився на 100 років пізніше — у 1908 році.

До того, як стати віце-президентом США, Джонсон Лінкольна був обраний сенатором до Конгресу США у 1847 році, а Джонсон Кеннеді був обраний сенатором до Конгресу США на 100 років пізніше — у 1947 році.

Обидва Джонсони на президентських виборах після смерті Лінкольна і Кеннеді не були обрані президентами США, а повні імена обох Джонсонів налічують по 13 літер.

Під час президентства і Лінкольн, і Кеннеді втратили своїх синів.

І Лінкольну, і Кеннеді напередодні вбивства снився сон про те, що на нього здійснено замах — обидва вони розповіли про цей сон оточуючим.

І Лінкольна, і Кеннеді радники просили не проводити заходи, які стали для них останніми — обидва не послухались.

Повні імена убивць обох президентів — Джон Вайлкс Буту та Лі Харві Освальд — мають по три складові кожне і в англійському правопису складаються із 15 літер. Обидва вони не були засудженими, оскільки обох було застрелено після арешту.

Ну і останнім штрихом до цієї розповіді є те, що в англійському правопису прізвища Лінкольна і Кеннеді містять по 7 літер.

Якщо підрахувати імовірність усього цього багатопараметрового співпадіння, як випадкової події, то вона виявляється близькою до нуля з дуже багатьма нулями після коми. А це, у свою чергу, означає, що випадково така подія трапитись не може, тобто вона кимсь запрограмована. А задати та виконати таку програму може тільки Вищий Розум, за умови, що він є набагато могутнішим за розум усього людства. І, на мій погляд, у випадку з президентами США Лінкольном та Кеннеді зроблено ним це для того, щоб у такий спосіб переконати нас, людей, у тому, що він існує, адже на усі інші співпадіння ми навряд чи звернули б увагу.