Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Громадська діяльність Публіцистика Продовження вибіркового літопису, або Напередодні та після дострокових виборів Розділи книги


В середині березня я отримав листа від народного депутата України Олега Зарубінського, яким він повідомляв мене, що працює над проектом закону, стосовно надання університетам статусу національного, і пропонував мені підключитись до розробки критеріїв з цього приводу.

У понеділок 31 березня 2008 року з відома ректорату я відіслав Олегу Олександровичу Зарубінському, а в копії і міністру освіти і науки Івану Олександровичу Вакарчуку листа такого змісту:


Лист у відповідь
Народному депутату України
О. О. Зарубінському     
Копія: міністру освіти і науки України
І. О. Вакарчуку     

Шановний Олеже Олександровичу!

Стосовно Вашої пропозиції долучитись до розробки Закону України про національний університет, вважаю доцільним висловити наступне.

Я особисто вважаю, що єдиним критерієм надання вищим навчальним закладам статусу національного повинно бути викладання усіх дисциплін мовою корінної національності, тобто, українською мовою. Такий підхід, по-перше, дав би вичерпну інформацію про те, у якій кількості вищих навчальних закладів викладання дійсно здійснюється українською мовою, а по-друге, стимулював би перехід на українську мову викладання ті вищі навчальні заклади, в яких цьому і по-сьогодні є спротив.

Що ж до інших критеріїв, то жоден президент держави під час присвоєння статусу національного на них, на жаль, не звертає уваги.

Ніхто, наприклад, не відміняв такі критерії присвоєння університету статусу національного, як:

1) наявність в штаті науково-педагогічних працівників з науковими ступенями і вченими званнями на рівні, не нижчому 66,6 %;

2) наявність в штаті науково-педагогічних працівників з науковими ступенями докторів наук та вченими званнями професорів на рівні, не нижчому 10 %;

3) наявність в штаті завідувачів кафедр з науковими ступенями докторів наук на рівні, не нижчому 66,6 %;

4) наявність в штаті завідувачів випускних кафедр з науковими ступенями докторів наук на рівні, не нижчому 80 %.

Але Президент України Леонід Кучма надав статус національного НТУУ «Київський політехнічний інститут», незважаючи на те, що за першим, із наведених, критерієм цей університет ніколи не мав значення показника, більшого за нинішні 56,6 %, за другим критерієм ніколи не мав значення показника, більшого за нинішні 9,2 %, а за четвертим критерієм ніколи не мав значення показника, більшого за нинішні 70,6 %.

А Президент України Віктор Ющенко рік тому надав статус національного Тернопільському національному економічному університету, незважаючи на те, що цей університет за першим критерієм має значення показника лише на рівні 48,7 %, за другим критерієм — на рівні 4,2 %, за третім критерієм — на рівні 40,6 %, а за четвертим критерієм — на рівні 56 %.

Як бачите, ні Леонід Кучма, ні Віктор Ющенко ніякого значення раніше сформульованим міністерством критеріям не надали, приймаючи свої рішення про надання статусу національного і НТУУ «КПІ», і ТНЕУ.

А звідси висновок — немає ніякого сенсу ці, чи якісь інші критерії, окрім мовного, і враховувати при присвоєнні цього статусу університетам, оскільки на їх числові значення президенти як не зважали раніше, так не будуть зважати і надалі.

Для довідки:

1). Вінницький національний технічний унiверситет має значення першого критерію на рівні 72 %, другого критерію — на рівні 10,4 %, третього критерію — на рівні 80 %, а четвертого критерію — на рівні 90 %.

2). Ваш у минулому рідний Вінницький державний педагогічний університет має значення першого критерію на рівні 56,3 %, другого критерію — на рівні 7,6 %, третього критерію — на рівні 46 %, а четвертого критерію — на рівні 66 %.

3). Ці та інші значення критеріальних показників Ви можете знайти в книзі: «Показники розвитку вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за результатами діяльності у 2007 році», виданої у МОН України до підсумкової колегії, що відбулася 21.03.08 р.

Але, якщо Верховна Рада України дійсно хоче прийняти закон про особливий статус університетів, то пропоную розглянути два підходи.

Про підхід щодо отримання першого із них — статусу національного університету я уже сказав на початку листа.

А для потужних у науковому плані університетів я пропоную ввести статус академічного університету (похідний від Академії наук, яка офіційно є головною науковою організацією держави).

При такому підході Київський національний університет імені Тараса Шевченка став би Київським національним академічним університетом імені Тараса Шевченка, а Харківський національний університет імені Каразіна став би Харківським академічним університетом імені Каразіна. Аналогічно Харківський національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» став би Харківським академічним технічним університетом «Харківський полiтехнічний інститут», а Вінницький національний технічний унiверситет» став би Вінницьким національним академічним технічним університетом. Такий підхід дав би змогу уже із назви університету бачити, в якому з них є наука, а в якому нема, в якому викладання ведеться українською мовою, а в якому ні. Одразу ж стане видно і те, в яких університетах немає ні науки, ні української мови викладання.

З повагою –
ректор ВНТУ, академік АПНУ
Б. І. Мокін




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.