Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Громадська діяльність Публіцистика Продовження вибіркового літопису, або Напередодні та після дострокових виборів Розділи книги


Як свідчення цього я наведу заяву парламентської фракції Блоку Юлії Тимошенко від 16 квітня 2008 року, яку у скороченому вигляді озвучив на засiданні Верховної Ради України лідер фракції народний депутат України Іван Кириленко, а повний текст оприлюднено на сайті «Обком» та у № 15 за 19 квітня 2008 року щотижневика «Дзеркало тижня» під заголовком: «ВИМАГАЄМО ВІД ПРЕЗИДЕНТА ЮЩЕНКА В. А. ПРИПИНИТИ АНТИУКРАЇНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ!» Оскільки я ознайомився з цим текстом в російськомовному виданні щотижневика, то російською мовою я його і цитую:

 

Фракция Блока Юлии Тимошенко в Верховной Раде Украины ради сохранения демократической коалиции и консолидации демократических сил в парламенте и обществе долгое время не обращала внимания на агрессивные и немотивированные выпады главы государства и его секретариата относительно коалиционного правительства, персонально премьер-министра и демократической коалиции.

Однако противостояние сегодня между президентом, его секретариатом с одной стороны и правительством демократической коалиции с другой зашло настолько далеко, что молчать больше нельзя.

Поэтому фракция Блока Юлии Тимошенко в Верховной Раде Украины уполномочена заявить:

1. Президент Украины Виктор Ющенко ради сохранения призрачных шансов на победу на следующих выборах главы государства приступил к тотальному разрушению всех начинаний и инициатив демократического правительства.

2. Президентом Украины заблокированы все антикоррупционные программы демократического правительства (в частности в сфере торговли землей); фактически глава государства превратился в гаранта сохранения коррупционных схем. Усилиями секретариата заблокировано также выполнение конкретных пунктов коалиционного соглашения (в частности — относительно профессиональной армии, борьбы с коррупцией и льготами и т. п.).

3. Президент и его секретариат сознательно и целенаправленно сеют истерию и панику вокруг инфляции в стране, как будто не понимая (а может, наоборот — прекрасно понимая), что только одно заявление главы государства об инфляции уже увеличивает рост цен на несколько процентов.

4. Президент Украины блокирует и тормозит процесс цивилизованной приватизации, разрушая этим государственный бюджет Украины и срывая социальную политику правительства.

5. Президент Украины и его секретариат пытаются взять под свою опеку теневые схемы в газовой сфере и обеспечить «третьи интересы» в этой сфере за счет национальных интересов Украины.

6. Как и в 2005 году, президент Украины превратил Совет национальной безопасности и обороны в центр противостояния правительству. Сам Совет национальной безопасности формируется за счет людей, исповедующих сепаратистские идеи, выступающих или выступавших за раздел Украины, вбрасывающих в общество провокационные идеи вроде предоставления российскому языку статуса государственного, выступающих против европейской интеграции Украины.

7. Президент Украины и его секретариат взяли под свою защиту коррумпированное руководство Фонда государственного имущества и Киевской мерии.

8. Президент Украины консолидировал вокруг себя вчерашних лидеров кланов и финансово-олигархических групп, которые под видом благотворительной деятельности пытаются вернуться к власти.

9. Президент Украины и его секретариат сознательно вносят раздор в демократическую коалицию и, внося в повестку дня заведомо бессмысленные вопросы, пытаются заблокировать работу парламента.

10. Президент Украины В. А. Ющенко систематически позорит Украинское государство, выступая с заявлениями, унижающими честь и достоинство Украины в мире.

В сложившейся ситуации фракция Блока Юлии Тимошенко требует от президента Украины прекратить АНТИУКРАИНСКУЮ деятельность и не разрушать очередной шанс для демократического развития Украинского государства. Мы требуем прекратить циничное разрушение и уничтожение демократической коалиции, которое проводится сегодня в угоду победе Ющенка В. А. на следующих президентских выборах. Мы требуем от президента немедленно отменить все указы и нормативные акты, блокирующие работу демократического правительства и позволить этому правительству наконец работать. Мы требуем вернуть деятельности Совета национальной безопасности и обороны ее украинскую сущность и очистить эту структуру от случайных людей.

Сегодня, в ситуации мирового экономического кризиса и возрождения агрессивных антиукраинских тенденций за рубежом, Украина стоит перед вызовами, на которые она должна адекватно отвечать. Нам досадно, что в этой непростой ситуации деятельность президента Украины представляет одну из основных угроз независимости Украины, ее суверенитету.

Предупреждаем также, что какие-либо авантюры, которые сегодня затеваются в секретариате президента, вроде прямого президентского правления и «срочного» референдума по Конституции получат адекватный ответ.

Сказанное нами в адрес президента Украины ни в коей мере не касается наших коллег и соратников по демократической коалиции из блока «Наша Украина — Народная самооборона». Мы сделаем все от нас зависящее, чтобы сохранить демократическую коалицию, и никому не позволим лишить Украину шанса на цивилизованное демократическое развитие.

Мы считаем, что из данной ситуации есть лишь один цивилизованный и законный выход — принять изменения в Конституцию в Верховной Раде Украины, чтобы покончить с безвластием, беспорядком и повернуть страну на путь нормального демократического развития в интересах всех граждан.

Фракция Блока Юлии Тимошенко

 

Сьогодні, коли я кладу ці рядки на екран свого комп’ютера, на календарі маємо середу 23 квітня 2008 року. Тобто, уже пройшов тиждень з дня виголошення заяви фракції Блоку Юлії Тимошенко, а від президента ще ніякої реакції на цю заяву немає. Особливо дивує це ще й з огляду на те, що у ці дні Юлія Тимошенко перед різною аудиторію як у нас, так і за кордоном заявила, що вона вважає оптимальною для України парламентську модель влади, на кшталт такої, яка має місце у Федеративній Республіці Німеччини.

А вчора випускники середніх шкіл по усій Україні у школах, визначених Центром оцінювання якості освіти базовими, у присутності спостерігачів складали тест з української мови та літератури, який є обов’язковим для усіх, хто має намір у цьому році вступати до вищих навчальних закладів. Містив у собі цей тест 64 запитання, правильну відповідь на які потрібно було записати у письмовій формі на спеціальному бланку, вибравши її із кількох запропонованих, серед яких лише одна була правильною. Сьогодні розпочалася перевірка результатів тестування, яка триватиме до 30 квітня.

Сьогодні ж питання доцільності проведення тестування розглядатиме уряд. Я не думаю, що уряд відмінить тестування, адже при такій орієнтації на це засідання уряду були б запрошені у першу чергу ті фахівці, які не є прихильниками системи тестування у запропонованому вигляді. А одним із найбільш титулованих неприхильників системи тестування, що впроваджується, із числа тих, хто оприлюднював свою точку зору у засобах масової інформації та у виступах на різних форумах Академії педагогічних наук України, є я. І те, що я не отримав запрошення на це засідання, опосередковано свідчить про не націленість уряду на прийняття негативного рішення по тестуванню. Скоріш це рішення буде націлене на посилення вимог до влади на місцях з метою примусити її приділити більше уваги створенню належних умов для проведення тестування.

Із серйозних за наслідками подій цих квітневих днів слід відзначити також рішення Конституційного Суду України по питанню про можливість прийняття нової редакції Конституції України на Всенародному референдумі без попереднього її прийняття Верховною Радою України. Саме з таким запитом до КСУ кілька місяців тому звернувся Президент України Віктор Ющенко, який вирішив з новим проектом основного закону держави звернутися напряму до народу. І ось нарешті КСУ виніс свій вердикт — ні, не може. Проект нової Конституції повинен бути спочатку проголосованим не менше ніж 226 голосами народних депутатів у Верховній Раді України, потім розглянутим Конституційним Судом України на його відповідність конституційним нормам, в разі позитивного рішення КСУ знову проголосованим у парламенті, але тепер уже конституційною більшістю, тобто, 300 голосами, і лише після цього він може бути поставленим на обговорення на Всенародний референдум, який або підтвердить рішення парламенту, або відхилить його, після чого потрібно буде напрацьовувати новий проект основного закону, стосовно якого процедура повинна повторитись у тій же послідовності.

Тож до перевиборів Верховної Ради України нову редакцію Конституції України можна прийняти лише у одному випадку — якщо за неї проголосують у парламенті дві найбільші, але антагоністичні фракції — фракція Партії регіонів і фракція Блоку Юлії Тимошенко. При усіх інших сполученнях фракцій у Верховній Раді України потрібних 300 голосів не набереться навіть теоретично.

Напевно, що звертаючись до КСУ з запитом про можливість прийняття нової редакції Конституції України поза парламентом на референдумі, Президент України Віктор Ющенко сподівався на позитивну для себе відповідь. Але із 15 суддів КСУ його пропозицію підтримали лише 5, а 10 проголосували проти, тим самим її відхиливши. А згідно з Конституцією України рішення КСУ є остаточними і оскарженню не підлягають. Тож, або ми і далі будемо ще довго жити за нинішньою конституцією, або у парламенті пройде проект, який посилить парламентську складову влади і ослабить президентську.

Постскриптум 1: як я і прогнозував, на засіданні уряду ідея проведення незалежного зовнішнього тестування випускників шкіл отримала повну підтримку як уряду в цілому, так і прем’єр-міністра зокрема. І не варто було сподіватись на інше одразу з двох причин — по-перше, тому, що маховик тестування уже не просто запущено, але і розкручено до максимальних обертів, тож зупинити його без зриву вступної кампанії до вищих навчальних закладів у цьому році уже неможливо в принципі; а по-друге, тому що проти тестування виступили представники опозиції, серед яких у першу чергу слід назвати Дмитра Табачника та Інну Богословську.

Постскриптум 2: у п’ятницю 25 квітня ввечері, слухаючи новини на каналі ICTV, я почув від Президента України Віктора Ющенка заяву, що він показує Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко «жовту картку» за намагання звільнити з посади Голови Державного майна України соціалістку Валентину Семенюк та бажання оголосити конкурс на приватизацію Одеського припортового заводу, незважаючи на президентську заборону. У відповідь на це Юлія Тимошенко у свою чергу перед телекамерами заявила, що в разі, якщо Віктор Ющенко чинитиме так і далі, то народ йому незабаром покаже «червону картку». Такий обмін репліками якось не вписується в діалог соратників і, думаю, дуже подобається опозиції.

Постскриптум 3: у другій декаді травня обмін жорсткими звинуваченнями між Президентом України Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлею Тимошенко продовжився, незважаючи навіть на те, що Блок Юлії Тимошенко у парламенті підтримав у другому, і останньому, читанні новий закон про Кабінет Міністрів, згідно з яким президенту повернулися усі ті повноваження, які у нього були відібрані на користь прем’єр-міністра у 2004 році. Так, на зустрічі президента з членами парламентської фракції НУНС, за повідомленням лідера «Народної самооборони», міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, оприлюдненим каналами телебачення, Віктор Ющенко заявив, що дострокові вибори мера Києва і Київради, які відбудуться 25 травня, повинні стати «Сталінградом» для Юлії Тимошенко, і треба зробити усе можливе, щоб до її соратників не перейшла ні посада мера Києва, ні більшість у Київраді.

А другим актом Віктора Ющенка, недружнім до Юлії Тимошенко, можна вважати порушення Генеральною прокуратурою, після зустрічі з ним Генерального прокурора Олександра Медведька, кримінальної справи проти народного депутата України за списком БЮТ Андрія Портнова, призначеного Юлею Тимошенко виконувачем обов’язків Голови Фонду державного майна України, за звинуваченням у перевищенні службових повноважень, що проявились у оголошенні конкурсу на приватизацію Одеського припортового заводу всупереч забороні РНБОУ, а також проти працівників Держказначейства, котрі перестали виділяти кошти на утримання працівників Фонду держмайна за заявками, підписаними звільненою Постановою Кабміну з посади Голови Фонду Держмайна соціалісткою Валентиною Семенюк, відновленою на цій посаді Указом президента, який відмінив відповідну Постанову Кабміну. З цього приводу Юлія Тимошенко заявила, що: «цю кримінальну справу порушено не проти працівників Держказначейства і Фонду держмайна. Цю кримiнальну справу порушили проти мене, проти чесної приватизації. … Мені боляче, що так чинить Президент».




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.