14 травня у Вінницькому окружному адміністративному суді відбулося перше засідання за позовом Вінницької міської податкової інспекції до Вінницького національного технічного університету про стягнення з університету штрафу в розмірі більше тринадцяти з половиною мільйонів гривень, нарахованого цими податківцями в порушення чинного законодавства за використання працівниками унiверситетської їдальні для обліку фінансових операцій касових книг з відривними квитанціями, у той час, як податківці вимагають використовувати для обліку цих операцій виключно лише касові апарати, що згідно з чинним законодавством є обов’язковим для таких суб’єктів підприємницької діяльності як кафе і ресторани і не розповсюджується на структурні підрозділи університетів, котрі є неприбутковими бюджетними організаціями. Право на використання касових книг замість касових апаратів освітянськими бюджетними організаціями підтверджене рішеннями господарського суду Вінницької області та Вищого господарського суду України, але вінницькі податківці ці судові рішення, як і роз’яснення юридичного відділу столичної ДПА, опубліковані в їхньому відомчому журналі, ігнорують, посилаючись на те, що у них є вказівка вищого начальства, а тому усе інше для них не указ. Тож залишилось надіятись лише на справедливість і професійність судді М. Б. Мультян, котрій доручено розгляд цього позову. Основний розгляд справи по суті суддя призначила на 2-е червня.

Для тих, кого ця справа цікавить, по суті спору подаю далі заперечення на позов вінницьких податківців, яке підготувала начальник юридичного відділу університету Олена Андрощук.

Вінницькому окружному адміністративному суду,
м. Вінниця, вул. Островського, 14
Судді Мультян М. Б.     

По справі № 2–а–6138/08

Позивач: Державна податкова інспекція у м. Вінниці,

          м. Вінниця, вул. 30 — річчя Перемоги, 21

          тел. (0432) 46-04-04

          Платіжні реквізити невідомі

Відповідача: Вінницький національний технічний університет

          21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95,

          тел.(0432) 35-81-37

          код ЄДРПОУ 02070693

          р/р 35223004000077 в ГУДКУ у Вінницькій обл.

          МФО 802015

На позовну заяву про стягнення
штрафних фінансових санкцій

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Між сторонами мали місце наступні правовідносини:

Після п’ятиразового проведення планової виїзної документальної перевірки (з 29.10 2007р. по 24.01.2008р.) та дворазового проведення позапланової виїзної документальної перевірки (з 21.02.2008р. по 13.03.2008р.) Позивачем за їх результатами було складено два акти, на які Вінницький національний технічний університети (далі — Відповідач) подав заперечення. Але, незважаючи на обґрунтовані заперечення Відповідача, Позивач наших заперечень не врахував та видав рішення про застосування штрафних санкцій № 0000262320 від 24.03.2008р.

Вважаємо вимоги позовної заяви про стягнення штрафних (фінансових) санкцій такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

До Відповідача застосовано закони, які не підлягають застосуванню.

1. Позивач у своїй позовній заяві сім разів (арк. 1 абз. 2 зн, арк. 2. абз. 4, 5 зн., арк. 3 абз. 1 зв., арк. 5 абз. 2 зн., арк. 7 абз. 4 зв.) називає Відповідача суб’єктом підприємницької діяльності. Але докази самого Позивача (матеріали перевірки ВНТУ) не підтверджують цього факту.

Наприклад, у Акті № 606/2320/02070693 від 18.03.2008р. (арк.16 пп.2.4.) Відповідач — неприбуткова організація, код ознаки неприбутковості — 0014, а також (арк.17 пп.2.5., 2.5.1) Відповідач не наділений статутним фондом, є навчальним закладом, подає звіт про доходи неприбуткових установ (арк. 34 пп.3.1.1.) та видатки неприбуткових установ (арк.35 пп.3.1.2.). Крім того, Позивач, вважаючи Відповідача суб’єктом господарювання, одночасно (арк.23 пп.2.14, арк.24 пп.2.14. — 2.15) підтверджує, що Відповідач користувався пільгами, встановленими для навчальних закладів — неприбуткових організацій, що фінансуються з державного бюджету, не є платником податку на прибуток і внесений до реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Але, всупереч своїм же твердженням в констатуючій частині Акту далі Позивач намагається представити Відповідача суб’єктом підприємницької діяльності для того, щоб до Відповідача можна було застосувати Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — ЗУ «Про РРО»). Даний Закон (ст.1, витяг додається) застосовується виключно до суб’єктів підприємницької діяльності і ніякий інший нормативний акт не встановлює відповідальності за порушення в сфері застосування РРО.

Позивач вважає, що Відповідач порушив ст. 1, п.1., п.13 ст.3. та ст.10 ЗУ «Про РРО» та згідно п.1 ст.17 цього ж закону своїм рішенням вимагає сплатити штраф у сумі 13175615 (тринадцять мільйонів сто сімдесят п’ять тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 00 коп.

Проте Відповідач згідно довідки ЄДРПУО № 844 від 02.10.2003 р. (Копія додається) є державною організацією, основним видом діяльності якої є вища освіта, а не сфера торгівлі, громадського харчування та послуг, які й регулюються ЗУ «Про РРО».

Згідно ст.42 Господарського кодексу України (Витяг додається) підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про вищу освіту» (витяг додається), вищий навчальний заклад державної форми власності — вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади

Пункт 1.3. Статуту ВНТУ (копія додається) вказує на те, що основними напрямами діяльності Університету є: підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями висококваліфікованих фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, магістра для роботи в галузях народного господарства, відповідно до отриманих спеціальностей.

Згідно Довідки (копія додається) про взяття на облік платника податків № 1064 від 08.10.2003р., виданої ДПІ м. Вінниці, ВНТУ є неприбутковою організацією (код ознаки 0014).

Крім того, більше ніж 600 справах за позовами про визнання недійсними податкових рішень про застосування штрафів згідно п.1 ст.17 ЗУ «Про РРО» було винесено рішення про задоволення вимог позивачів. Так, зокрема, 20.07.2001р. господарський суд Вінницької області по справі № 258/12-337 за позовом Вищого професійного училища № 4 управління освіти і науки Вінницької облдержадмінiстрації до ДПІ м. Вінниці позовні вимоги задовольнив повністю, а 6 листопада 2001 р.  Вищим господарським судом України було винесено постанову (копія додається) про залишення в силі рішення суду першої інстанції. А також зазначено наступне:

Із статуту Вищого професійного училища м. Вінниці № 4 вбачається, що воно є державним професійно-технічним навчальним закладом, який входить до системи освіти і забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров’я. Училище є неприбутковою організацією. Головним завданням професійно-технічного навчального закладу є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентноспроможних на ринку праці робітниках. Зважаючи на викладене, позивач не є суб’єктом підприємницької діяльності, виходячи з положень Закону України «Про підприємництво», а тому на нього не поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). Отримання будь-яких доходів від підприємницької дiяльності судом не встановлено. Колегія суддів вважає, що з наведених вище обставин незалежно від мотивів, викладених у рішенні господарського суду Вінницької області, рішення ДПІ у м. Вінниці № 152-23-5-02539909/4309 від 28.05.2001 підлягає визнанню недійсним, оскільки прийнято в порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2. Згідно ст.5 Закону України «Про  порядок  погашення  зобов’язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими фондами» (на яку робиться посилання у податковому рішенні № 0000262320), санкції за порушення норм ЗУ «Про РРО» не відносяться до податкових платежів. В ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» наведено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), вказаних вище санкцій у даному переліку нема.

3. Крім того, згідно п.1ст.17 ЗУ «Про РРО» застосовуються фінансові санкції «у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність», тобто при продажу товарів (наданні послуг) в неповному об’ємі саме на ту суму, яка не оприбуткована (прихована), не проведена ні через касу, ні через розрахункові книжки, ні через касовий апарат. Зі змісту норми п.1. ст.17 ЗУ «Про РРО» випливає, що застосування фінансових санкцій передбачено за наявності факту саме невідповідності даних щодо вартості реалізованих товарів (наданих послуг) і отримання коштів під час здійснення розрахунків зі споживачами. І не має значення, яким саме засобом контролю-електронним (РРО) або паперовим (розрахункова книжка з відривною квитанцією) ця відповідність забезпечується.

При перевірці повноти оприбуткування коштів від продажу страв та товарів в їдальні ВНТУ не виявлено неповного оприбуткування готівки, неповного обліку кількості і вартості проданих товарів (наданих послуг), тобто всі кошти були оприбутковані, внесені в касу, а потім на рахунок, таким чином поповнивши спеціальний фонд кошторису університету.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про РРО» перелік окремих форм та умов проведення діяльності в сфері громадського харчування, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, встановлено постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. В цій постанові, як і в ЗУ «Про РРО», немає відповідальності за порушення термінів переходу з обліку розрахункових операцій із застосуванням розрахункових книжок на облік цих операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, передбачені Законом про РРО такі засоби обліку розрахункових операцій як реєстратор розрахункових операцій (РРО) та розрахункова книжка з відривною квитанцією (РК), якою користується їдальня, за своєю суттю тотожні, їх мета — повний облік, і відрізняються вони лише з технічного боку.(Копія роз’яснень правової служби ДПА України додається).

Звертаємо Вашу увагу на наступні суперечності у позовній заяві

До наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (арк. 3 абз.2 зн.) від 24 липня 2002 р. № 219 (далі — Наказ 219) були внесені значні зміни згідно з наказом Міністерства економіки України від 9 жовтня 2006 року № 309. Так, зокрема, змінився предмет регулювання — не громадське харчування, на яке посилається Позивач, а ресторанне господарство, правові засади діяльності якого не мають жодного відношення до Відповідача.

Наказ 219 взагалі не може застосовуватись до ВНТУ. Оскільки ресторанне господарство — вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього. Їдальня ВНТУ є структурним підрозділом Відповідача, не маючи статусу юридичної особи, як і інші підрозділи, а в ДПІ зареєстрована, як поточна лінія № 1 та 2, і не є підприємством громадського харчування. Їдальня використовується виключно з метою харчування студентів стравами, що реалізуються студентам за собівартістю і в калькуляції не закладено отримання прибутку. При цьому сировина для приготування страв, соки, напої, готові вироби закуповуються згідно із Законом України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» шляхом проведення тендерних процедур. А Відповідач є державною організацією, основним видом діяльності якої є вища освіта, а не сфера торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже, згідно наказу від 24 липня 2002 р. N219 Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства — п.3.3.1. Лотки (розкладки, стенди, палатки) — нестаціонарні пункти продажу товарів на вулиці, на ринках, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів тощо, які, як правило, на ніч розбираються п.4.2.2. Буфет (кіоск) — різновид об’єкта ресторанного господарства, що не має кухні і призначений для швидкого обслуговування споживачів гарячими і прохолодними напоями, бутербродами, курками-гриль, холодними стравами і закусками, хлібобулочними і кондитерськими виробами і деякими гарячими і солодкими стравами нескладного приготування.

Тобто, у вказаному вище наказі «буфет» і «лоток» не тотожні поняття, як це робиться спроба представити в позовній заяві (арк.6., абз.2 зн.). Стосовно зауваження, що в ході перевірки встановлено, що торгівля через лоток «ФАКСУ» (а за всіма ознаками це саме лоток) здійснювалась без отримання в ДПІ належним чином оформленої та зареєстрованої книги обліку розрахункових операцій, обсяг продажу даного лотка склав 150249 грн., повідомляємо наступне. Для лотка, що розташований в межах стаціонарного приміщення, законодавство не вимагає обов’язкового використання розрахункової книги або КОРО, а отже, ЗУ «Про РРО» не може встановлювати відповідальності за неіснуюче порушення.

Зауважуємо також, що вся виручка від реалізації продукції повністю оприбуткована через касову книгу та зарахована на реєстраційний рахунок. Невідповідності вартості проданих товарів та оприбуткованої виручки не виявлено.

4. Разом з тим, повідомляємо, що ВНТУ звернувся в 2000 році до ДПІ у м. Вінниці з проханням зареєструвати КОРО. Заперечень з боку ДПІ щодо реєстрації КОРО ВНТУ з 2000 по кінець 2007 р. не отримував. (Копії довідок додаються). Дана обставина підтверджує факт законності використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій Відповідачем для обліку операцій із продажу страв у їдальні та буфетах.

Вважаємо вимоги Позивача стосовно стягнення штрафних (фінансових) санкцій безпідставними, обставини, на які він посилається недоведеними належними доказами. А вимоги необґрунтованими, такими, що суперечать чинному законодавству та наносять збиток державі. Тому, з огляду на викладене вище, згідно ст.42 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України «Про вищу освіту», ст. ст. п.1, ч.1 ст. 162 КАСУ,

ПРОШУ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

ДОДАТКИ:

1. Копія направлення на перевірку ДПІ м. Вінниці (на 7 стор.).

2. Копія акту позапланової перевірки № 226/2320/02070693 від 29.01.2008 р.

3. Копія заперечення на акт позапланової перевірки № 01-09-12 від 01.02.2008р.

4. Копія заперечення на акт позапланової перевірки № 01-09-27 від 18.03.2008р.

5. Копія листа ДПІ (про відмову в прийнятті аргументів заперечень) № 8814/10/23 від 21.03.2008р.

6. Копія податкового рішення від 24.03.2008р. № 0000262320 про застосування штрафних санкцій.

7. Копія довідки ДПІ щодо реєстрації КОРО.

8. Копія довідки ЄДРПУО № 844 від 02.10.2003 р.

9. Господарський кодекс України (витяг).

10. Закон України «Про вищу освіту» (витяг).

11. Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(витяг).

12. Копія Статуту ВНТУ (витяг).

13. Копія довідки про взяття на облік платника податків № 1064 від 08.10.2003р.

14. Копія рішення Вищого господарського суду від 6 листопада 2001 р.  по справі № 258/12-337.

15. Копія роз’яснень правової служби ДПА України.

16. Копія заперечень із доданими матеріалами для Позивача.

Ректор ВНТУ
Б. І. Мокін

Що цікаво, на початку квітня ми оскаржили рішення міської ДПІ у обласній ДПА. Але обласна ДПА в порушення власної ж інструкції про розгляд скарги в 20-денний термін перенесла розгляд саме нашої скарги аж на середину травня. А за цей час міська ДПІ подала позов до суду про стягнення з нас штрафу в примусовому порядку. І на підставі того, що суд прийняв цей позов до розгляду, а ми після цього у свою чергу змушені були виступити ініціаторами скасування штрафних санкцій теж у судовому порядку, обласна ДПА надіслала нам сьогодні (14 травня) листа, в якому повідомила, що припиняє розгляд нашої скарги, оскільки наша заява аналогічного характеру прийнята до розгляду у суді.

Отримавши цього листа з обласної ДПА, я згадав березневу відповідь бригадира другої бригади податківців Жанни Бугай на моє запитання, чому вона і перевірок уже більше тижня ніяких не проводить і акта перевірки не надає. Вона тоді мені сказала: «Я віддала проект акта перевірки на розгляд колегії обласної податкової адмінiстрації, яка повинна вирішити вписувати вам в акт в якості порушення використання касових книг замість касових апаратів чи ні». І оскільки в акт перевірки це виявилось вписаним, то виходить, що один раз керівники обласної ДПА уже рішення з цього приводу приймали. Тож тепер, навіть переконавшись з нашого заперечення, що штрафні санкції прийняті міською ДПІ з порушенням чинного законодавства, керівництво обласної ДПА уже не може відступитись, аби не втратити «обличчя» в очах своїх підлеглих, яким вони дали санкцію на це порушення. Тому, можна припустити, що для цих керівників сьогодні більш прийнятним є скасування незаконних штрафних санкцій стосовно нашого університету в судовому порядку, ніж в порядку задоволення нашої скарги в обласну інстанцію.