Увечері 2-го липня я розмістив на своєму персональному сайті інформацію такого змісту:

Як уже повідомлялось в попередніх інформаційних випусках на цьому сайті, вінницькі податківці, обкладаючи Вінницький національний технічний університет штрафом у більше ніж 13 мільйонів гривень, проігнорували рішення і вінницьких і київських суддів, в яких доводилось, що не мають права податківці застосовувати до державного навчального закладу закон, який стосується виключно лише суб’єктів підприємницької діяльності.

На 2-ге липня було призначене засідання Вінницького окружного адміністративного суду по розгляду протесту унiверситету з приводу незаконного штрафу, накладеного на університет податківцями, і вимоги цей штраф відмінити.

Але судове засідання не відбулося, оскільки жоден із чотирьох вінницьких податківців, яким доручено захищати в суді інтереси податкової інспекції, на це судове засідання не з’явився, хоча про дату проведення цього засідання їм було повідомлено ще на минулому судовому засіданні і направлені вчасно повістки. Ця неявка, по-перше, є проявом неповаги вінницьких податківців до суду, який їх запросив на засідання, а по-друге, є свідченням ігнорування вінницькими податківцями рішення суду про обов’язковість їх участі в засіданні при розгляді справи, в якій вони виступають однією із сторін.

Тож 2-го липня суддя М. Б. Мультян змушена була прийняти рішення про перенесення розгляду цієї справи на 23 липня.

І мені зрозуміло, чому так вчинили вінницькі податківці. Кілька днів тому адміністрація університету змушена була звернутись до них з проханням надати довідку, про те, що університет немає боргів по сплаті податків. Ця довідка потрібна була університету для участі в тендері на виконання двох науково-дослідних робіт на загальну суму в 300 тисяч гривень. У податковій інспекції м. Вінниці надати університету таку довідку відмовились, мотивуючи свою відмову тим, що ніким поки що не відмінено накладений податківцями на унiверситет штраф у більше ніж 13 мільйонів гривень. Завдяки цій відмові університет змушений був знятись з тендерних торгів і втратив можливість заробити 300 тисяч гривень для проведення наукових досліджень, хоча був ініціатором цієї наукової розробки і мав найбільші шанси виграти цей тендер.

Оскільки університету для участі і в інших тендерних торгах потрібно буде звертатись до них за аналогічними довідками і надалі, вінницькі податківці, на наш погляд, вирішили своєю неявкою на судове засідання якомога надовше відтягнути прийняття судового рішення, котре, як вони розуміють, не може бути на їх користь, оскільки вони наклали штраф на університет, порушивши чинне законодавство. І логічно припустити, що вони усе-таки розраховують на те, що для уникнення паралічу господарської діяльності університету ректор рано чи пізно все-одно прийде до них і «стане на коліна», а вони продиктують умови, після виконання яких податківці і до суду прийдуть, і оскаржувати його рішення не будуть. Але вони цього не дочекаються.

Одне дивує — і керівник в Державної податкової адмінiстрації Вінницької області змінився, а неповага до чинного законодавства у його підлеглих якою була, такою і залишилась. І якщо вони так себе поводять по відношенню до ректора університету, який ніякого закону не порушив, є відомим у світі науковцем, академіком, радником Прем’єр-мінiстра на громадських засадах, то можна собі уявити, як вони себе поовдять по відношенню до не титулованих і менш захищених вінничан!

Постскриптум: протягом останніх двох місяців до мене в різний час звертались уже три моїх добрих знайомих з повідомленнями, що на них виходили деякі впливові люди, котрі готові зустрітись зі мною на предмет забезпечення позитивного рішення суду у справі про штрафні санкції податківців. Кожного разу я відмовлявся від такої зустрічі і навіть не цікавився у своїх знайомих, хто ці люди. Мотивація моїх відмов була такою: по-перше, я не розумію, чому повинен вести з кимось якісь переговори для позитивного вирішення справи, яка і так рано чи пізно вирішиться для університету позитивно, адже мова йде про відміну судом рішення податківців, прийнятого ними в порушення чинного законодавства; а по-друге, ці впливові люди за свою підтримку побажають отримати від мене у відповідь якусь вигоду для себе, про зміст якої неважко здогадатись, згадавши про те, що менше трьох тижнів уже залишилось до того дня, коли вирішуватиметься питання — хто стане студентом 1-го курсу нашого університету, а хто ні.