У вівторок 26 січня, о 18 годині, в актовому залі Вінницької обласної телерадіокомпанії, який вміщує 700 глядачів, розпочалася зустріч Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з активом Вінниччини, до якого за формальними ознаками відносять керівників усіх рівнів обласної та районних державних адміністрацій, керівників обласної та районних депутатських рад, міських та селищних голів, керівників обласних громадських та партійних організацій, керівників крупних фірм та промислових підприємств, а також керівників освітньої галузі та вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації. Присутніми, звичайно ж, були і представники усіх засобів масової інформації області. Представляючи Вінницький національний технічний університет, взяв участь у цьому зібранні і я.

Місця в президії зібрання активу області, окрім Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, зайняли також голова Вінницької обласної державної адміністрації Олександр Домбровський, голова Вінницької обласної ради Григорій Заболотний та Вінницький міський голова Володимир Гройсман.

Відкрив зустріч Олександр Домбровський, який від імені усіх вінничан привітав Юлію Тимошенко і розповів учасникам зібрання про те, що вона, як прем’єр-міністр, перед початком цієї зустрічі підписала з керівниками області і міста Вінниці угоду про спільні дії уряду і обласного менеджменту протягом 5 років по розвитку інфраструктури і підняттю потенціалу нашої області та фінансуванню плану цих дій у обсязі 3 млрд грн.

Після Олександра Домбровського виступив Григорій Заболотний, який акцентував увагу на тому, що лише в разі перемоги на президентських виборах Юлії Тимошенко і призначення нею на посаду Прем’єр-міністра України людини, що розділяє її економічні і політичні погляди, наша держава зможе досягти тих показників, які дозволять оцінювати її як країну європейського рівня економіки і демократії. Звернув увагу Юлії Тимошенко він також на те, як злагоджено на Вінниччині діють губернатор, голова обласної ради та Вінницький міський голова, що дозволяє своєчасно реагувати на усі виклики життя і навіть в умовах кризи дати країні найбільше зерна, молока і цукру у порівнянні з іншими областями. Цікавим був приклад, наведений Григорієм Заболотним, яким він на дохідливому рівні показав шкідливість лозунгів деяких політичних сил про недоторканість обладнання цукрових заводів, що працюють за технологіями минулих століть, та необхідність корінної модернізації цих заводів на основі сучасного обладнання і сучасних технологій. Він порівняв отримані в спадщину від Радянського Союзу цукрові заводи з 80-річною жінкою, від якої вимагають, щоб вона народжувала дітей лише тому, що завдяки її підфарбуванню і одягненню в яскраві кольори, здаля вона виглядає молодою.

Володимир Гройсман, котрий виступив після Григорія Заболотного, підкреслив позитивність ініціатив Юлії Тимошенко про передачу прав на використання основної маси зароблених коштів на місця їх отримання, тобто, селищним, районним, міським і обласним радам. Відзначив він також вирішальну позитивну роль Юлії Тимошенко та її уряду у питанні про відновлення роботи Вінницького аеропорту та надання йому статусу міжнародного.

Після мера Вінниці виступила Юлія Тимошенко. Її виступ був присвячений в основному стратегії розвитку України після перемоги у 2-му турі президентських виборів та характеристиці угоди між керівниками Вінниччини та урядом стосовно п’ятирічки розвитку області, хоча розпочала свій виступ вона, звичайно ж, з подяки вінничанам за підтримку як у позачергових парламентських виборах 2007 року, так і у першому турі нинішніх президентських.

В стратегії розвитку України Юлія Тимошенко в першу чергу підкреслила її європейський вектор, зміцнення незалежності та економічну і соціальну спрямованість. Оскільки аграрний сектор для Вінниччини є домінуючим, то і стратегію розвитку країни вона почала характеризувати зі стратегії розвитку саме цього сектора. І почне вона, ставши президентом держави, зі створення Державного аграрного банку на базі одного із нині націоналізованих комерційних банків, що стали банкрутами, шляхом вливання в нього державних коштів і надання права видавати кредити не під нинішні 25–30 % річних під гарантії майна і на термін, не довше року, а під не більше 5 % річних і на термін до 5 років та під гарантії лише страховки. Це дозволить аграріям чітко спланувати розвиток своїх фірм на багато років уперед, вони перестануть працювати лише на погашення кредитів і перестануть віддавати за безцінь вирощене зерно лише тому, що у всіх у них підходить термін виплати кредитів одночасно, що сприяє зернотрейдерам встановлювати мінімальні закупівельні ціни, унеможливлюючи цим накопичення коштів для розвитку.

Запевнила Юлія Тимошенко аудиторію у тому, що, ставши президентом держави, на другий день після інавгурації вона зніме президентське вето, накладене Віктором Ющенком, на Закон про Бюджетний кодекс, яким формування місцевих бюджетів передається на місця, що дасть можливість наповнити усі бюджети реальними коштами, не чекаючи подачок з центру. І цей її крок одразу ж розблокує процес прийняття Бюджету-2010, проект якого давно лежить у парламенті і не приймається лише тому, що він розроблений на основі того Бюджетного кодексу, який Віктор Ющенко заветував.

На прикладах того, як вона, ставши прем’єр-міністром, за допомогою суду повернула державі десятки тисяч квадратних кілометрів Чорноморського шельфу, насиченого нафтою і газом, відданого практично задарма урядом Віктора Януковича підставній фірмі, створеній чотирма студентками, за якою стоять відомі українські олігархи; як повернула державі підземні газосховища, підготовлені урядом Віктора Януковича до передачі в оренду сумнозвісній кампанії «Росукренерго», в число власників якої входять люди з близького оточення Віктора Януковича; як поламала домовленості про передачу кампанії «Росукренерго» української газотранспортної системи; як зупинила процес акціонування з наступною приватизацією державної компанії «Енергоатом», в структуру якої входять і атомні електростанції, і уранові гірничозбагачувальні комбінати сумарною вартістю в 300 млрд доларів, Юлія Тимошенко показала, як вона, ставши президентом держави, боротиметься за повернення державної власності, розбазареної її попередниками, та зміцнюватиме енергетичну незалежність України.

Повідомила Юлія Тимошенко і про те, що вона офіційно зробила пропозицію Сергію Тігіпко очолити уряд України після її перемоги на президентських виборах, оскільки їхні передвиборчі програми співпадають на 90 %, а по 10 % розбіжностей не важко буде знайти компромісні рішення. І вперше Сергій Тігіпко відповів їй, що він погодиться стати прем’єр-міністром, якщо її політична сила зможе створити депутатську більшість у парламенті, яка підтримуватиме сформований і очолюваний ним уряд. А Юлія Тимошенко не має сумніву у тому, що після її перемоги на президентських виборах нинішня формальна більшість стане більшістю реальною, яка налічуватиме не менше 260 голосів при необхідних для прийняття потрібних уряду законів 226. Тож Юлія Тимошенко впевнена у тому, що вона з Сергієм Тігіпком створить потужний владний тандем, який разом з парламентською проурядовою і пропрезидентською коаліцією упевнено будуватимуть в Українї сучасну європейську державу. І вона вірить також і у те, що усі демократично налаштовані політики рано чи пізно відгукнуться на її заклик об’єднати зусилля задля подолання кризи і розбудови України. А нам Юлія Тимошенко порадила критично відноситись до будь-якої інформації, що лунає з телевізійних каналів, оскільки в Україні усі телевізійні канали належать її політичним опонентам, котрі навіть її досягнення намагаються показати в негативному плані.

На мій погляд, дуже важливою у виступі Юлії Тимошенко була також теза про те, що, ставши президентом держави, вона не здійснюватиме політичну люстрацію і залишить на своїх посадах усіх ефективно працюючих керівників і державних службовців, незалежно від їх політичних уподобань.

Виступала Юлія Тимошенко натхненно, впевнено і красиво. Зал слухав її як пісню. Слухаючи її і спостерігаючи за реакцією залу, я ще раз переконався у тому, що сьогодні в українському політикумі немає політика, рівного їй за впливом на маси, за здатністю вселити надію і впевненість у перемозі та повести за собою.

Після виступу Юлії Тимошенко з заключним словом виступив губернатор нашої області Олександр Домбровський, який подякував Юлії Тимошенко за зустріч, за підписану угоду і за вселену надію.

Завершилась зустріч о 19 годині 30 хвилин.

Покидаючи зал у потоці інших учасників зустрічі, я почув у розмовах між собою багатьох із них дуже схвальні відгуки і на виступ, і на адресу Юлії Тимошенко як політика, і зрозумів, що зал покидають 700 її прихильників, хоча перед початком зустрічі, знову ж таки на підставі реплік оточуючих, я цього сказати ще не міг.