Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Громадська діяльність Публіцистика Завершення вибіркового літопису на папері, або Університету — 50 Розділи книги


У суботу вранці 26 грудня, їдучи до університету, я почув по радіо повідомлення, що Президент України Віктор Ющенко звернувся до Генерального прокурора України Олександра Медведька з вимогою виявити осіб, причетних до появи у ЗМІ інформації про існування таємної угоди між ним та лідером Партії регіонів Віктором Януковичем про те, що в разі перемоги на президентських виборах Віктора Януковича кандидатура Віктора Ющенка буде подана до парламенту новообраним президентом для затвердження на посаді прем’єр-міністра України. При цьому Віктору Ющенку у парламенті, під час процедури затвердження на посаді прем’єр-міністра, гарантується підтримка народними депутатами від фракції Партії регіонів, що, за умови її підтримки ще хоча б лише лояльними Віктору Ющенку народними депутатами від фракції НУНС, гарантує йому позитивне рішення Верховної Ради України. Завершило радіо своє повідомлення словами про те, що Віктор Ющенко кваліфікував усю цю інформацію як фальшиву, тобто таку, що не відповідає дійсності.

Але у мене, як і у багатьох інших вінничан, сумніви стосовно фальшивості інформації про існування таємної угоди між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем, на жаль, залишаються. І я поясню, чому.

Кілька днів тому — 22 грудня 2009 року, на зустрічі зі студентами Вінницького державного аграрного університету, Президент України Віктор Ющенко оголосив свій Указ про присвоєння цьому університету статусу національного. І можна було б лише порадуватись за своїх колег з аграрного університету, якби не кілька обставин, котрі унеможливлюють без попрання системи офіційних критеріїв отримати нашими колегами-аграрниками цей високий статус.

Я нагадаю, що на присвоєння статусу національного, згідно з критеріями Міністерства освіти і науки України, які ніхто не відміняв, можуть претендувати лише вищі навчальні заклади IV рівня акредитації, не менше двох третин викладачів у яких мають наукові ступені (кандидата або доктора наук) і вчені звання (доцента або професора), і не менше 80 % завідувачів кафедр мають науковий ступінь доктора наук.

У свою чергу, ІV рівень акредитації можуть мати лише ті вищі навчальні заклади, не менше 75 % спеціальностей підготовки у яких акредитовані за IV рівнем, який дає право готувати не лише спеціалістів, але і магістрів. Варто вказати і на те, що ІІІ рівень акредитації можуть мати лише ті вищі навчальні заклади, не менше 75 % спеціальностей підготовки в яких акредитовані за ІІІ рівнем, який дає право готувати спеціалістів рівня, наприклад, інженер чи дипломований агроном.

А тепер давайте подивимося, як складалися справи з цими критеріями у Вінницькому державному аграрному університеті (ВДАУ) перед присвоєнням йому статусу національного.

Я не буду зупинятись на тому, що у свій час ВДАУ отримав ІV рівень акредитації теж з деякою натяжкою, оскільки відповідав далеко не усім офіційно встановленим критеріям, а зверну увагу лише на те, що уже після цього він об’єднався з півдесятком технікумів і коледжів, спеціальності в яких акредитовані лише за І та ІІ рівнями, оскільки вони випускають молодших спеціалістів та бакалаврів. Тож в «об’єднаному» ВДАУ спеціальностей підготовки, які не мають ІІІ і ІV рівнів акредитації, стало більше ніж допустимо, навіть, для вищого навчального закладу ІІІ рівня акредитації, а із 15 тисяч студентів більше половини нині закінчують університет лише з дипломами молодшого спеціаліста чи бакалавра.

Більше того, ВДАУ і до об’єднання з технікумами та коледжами по кількості викладачів з науковими ступенями і вченими званнями суттєво не дотягував до двох третин, а по завідувачах кафедр — до 80 %, а після об’єднання з технікумами і коледжами ці показники у нього стали меншими 20 %, оскільки, як відомо, викладачі технікумів і коледжів Вінниччини ні наукових ступенів, ні вчених звань не мають, тож, влившись в науково-педагогічний колектив ВДАУ, ця категорія викладачів «розбавила» об’єднаний колектив так, що рівень «ступеневості» і «вченості» ВДАУ зменшився більше, ніж удвічі.

І згідно з міністерськими критеріями нині потрібно було б ставити питання не про присвоєння ВДАУ статусу національного, а про позбавлення його статусу вищого навчального закладу ІV чи, навіть, ІІІ рівнів акредитації.

Але ж маємо те, що маємо! На прикладі ВДАУ усім вищим начальним закладам ще раз продемонстровано, що уміння домовлятися керівника вищого навчального закладу з кимсь із посадовців секретаріату президента (чи, можливо, партійного боса цього керівника з самим президентом) є вищим за документально встановлені норми. Тож цілком закономірним є як те, що донедавна одним із керівників президентського секретаріату була людина з підробленим дипломом про вищу освіту, так і те, що наша держава посідає одне з останніх місць у світовому рейтингу борців з корупцією.

Ну, а тепер, мабуть, самий час згадати про те, що виконувачем обов’язків ректора Вінницького державного аграрного університету, який домігся присвоєння університету статусу національного, протягом останніх 4 місяців є доктор економічних наук Григорій Калетник — той, що є одним із найбільш впливових членів Партії регіонів на Вінниччині, керував нею у попередні роки як з губернаторського крісла, так і з крісла керівника обласної ради, і має сина, який у Верховній Раді України нині очолює Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Ну, і як на фоні усього цього не повірити у розповіді про те, що існує таємна угода між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем? Як і у розповіді про те, що Віктор Ющенко бере участь у президентських виборах лише задля того, щоб відібрати голоси у Юлії Тимошенко, яку він під час кожного свого виступу нещадно критикує, ототожнюючи лише її з владою і забуваючи як про те, що саме він своїми указами відміняв майже кожну постанову Кабміну, нацiлену на наповнення бюджету країни, так і про те, що саме він є найвищою владою в Україні, а тому несе найбільшу відповідальність за нинішній стан справ у державі?


А завершив я ці роздуми, перед тим, як розмістити їх на своєму сайті, такими словами:

— Цими крамольними думками поділився з вами, шановні відвідувачі мого сайту, колишній народний депутат України (Верховна Рада УРСР 12-го та Верховна Рада України 1-го скликання), ректор Вінницького національного технічного університету, що отримав статус національного з дотриманням усіх офіційних критеріїв, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії педагогічних наук України, доктор технічних наук, професор Борис Мокін.

Постскриптум: а 11 січня 2010 року, під час відвідин Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, Президент України Віктор Ющенко оголосив свій указ про присвоєння і цьому університету статусу національного, незважаючи на те, що цей університет в рейтингу «ТОП 200 Україна», який визначається кафедрою ЮНЕСКО при НТУУ «КПІ» за міжнародно визнаними критеріями, за результатами 2007 року посів 173 місце (дивись щотижневик «Дзеркало тижня» за 26.04.2008 р.), а за результатами 2008 року опустився на 183 місце (дивись щотижневик «Дзеркало тижня» за 30.05.2009 року). Нагадаю, що у цьому рейтингу Вінницький державний аграрний університет посів 153 місце за результатами 2007 року і 141 місце за результатами 2008 року.

Тож складається враження, що головним і єдиним критерієм присвоєння статусу національного якомусь із українських університетів, для нинішнього президента України, є сам факт відвідин ним цього університету.

Ну і для порівняння — Вінницький національний технічний університет за результатами 2007 року у рейтингу «ТОП 200 Україна» посів 23 місце, а за результатами 2008 року піднявся на 19 місце.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.