У п’ятницю увечері 4-го грудня на зустріч із командою Євгена Кисельова, яка складається з 12 головних редакторів провідних засобів масової інформації, що беруть участь у його політичному шоу разом з сотнею глядачів, зібраних з різних регіонів України, на телеканал «Інтер» завітала як кандидат у президенти України Прем’єр-мiністр Юлія Тимошенко.

Оскільки власники телеканалу «Інтер» Валерій Хорошковський та Дмитро Фірташ є політичними противниками Юлії Тимошенко, то, погодившись на участь у полiтичному шоу Євгена Кисельова, вона ризикувала отримати від журналістів і особисто від Євгена Кисельова такі запитання, відверті відповіді на які могли б накласти негативний відбиток на її передвиборний образ. І такі запитання упродовж передачі, що тривала 2 години, звичайно ж, прозвучали. Але на кожне із запитань Юлія Тимошенко відповідала так, що передача закінчилась її повним тріумфом в очах тих, хто був запрошений до телестудії як в якості «інквізиторів», так і в якості глядачів. А тому я впевнений, що цей тріумф, після закінчення телезустрічі, засвітився і в очах мільйонів телеглядачів, що біля телеекранів насолоджувались її відповідями — чіткими, умотивованими, логічними, літературно бездоганними і блискавичними.

Особливо бурхливі оплески аудиторії глядачів, що зiбралися у телестудії Євгена Кисельова, викликали ті відповіді Юлії Тимошенко, в яких було підкреслено, що в разі її обрання президентом нашої держави, вона:

— поверне народу владу в Україні, відібравши її в олігархічних кланів, і перестане нагороджувати орденами тих, чиє місце на тюремних нарах;

— підбере таку людину на посаду Генерального прокурора України, яка не побоїться порушити кримінальні справи проти усіх, хто розкрадав Україну, незалежно від того, коли це було, незалежно від того, скільки грошей вони можуть використати на підкупи, і незалежно від того, які посади вони сьогодні обіймають;

— відмінить президентське вето на закон про Бюджетний кодекс, згідно з яким більшість коштів, зароблених в регіонах, буде в регіонах і залишатись, економічно зміцнюючи ці регіони та поліпшуючи матеріальну базу і рівень життя в них;

— втілить у життя концепцію, згідно з якою претенденти на посади керівників центральних органів влади будуть пропонуватись не партіями і кланами, а громадськими зібраннями фахівців найвищої кваліфікації з напряму, яким керуватиме потім цей претендент;

— звільнить з посад і запропонує зайнятись чесним бізнесом усім тим державним чиновникам, чиї статки сьогодні зростають виключно лише завдяки зловживанню службовим становищем;

— запровадить обов’язкове декларування не лише доходів державних службовців, але і їхніх витрат, що сприятиме боротьбі з корупцією ефективніше, ніж зусилля правоохоронних органів;

— суворо каратиме будь-якого члена своєї політичної команди, незалежно від його впливовості і авторитету, в разі виявлення корупційних дій з його боку чи аморальної поведінки.

А від себе особисто я до цього додам ще й надзвичайно ефектну відповідь Юлії Тимошенко на черговий закид стосовно того, що вона, декларуючи досить скромні статки, щодня з’являється перед публікою в нових дорогих сукнях від провідних закордонних кутюр’є. Юлія Тимошенко запропонувала цій журналістці підійти до неї і розстебнути застіжку на її спині та прочитати на відвороті ім’я кутюр’є, який шиє для неї ці сукні. І виявилось, що цим кутюр’є є молода киянка, яку Бог наділив дизайнерським талантом і здібностями високопрофесійного шевця, і яку Юлія Тимошенко підтримує фінансово, замовляючи саме у неї свої сукні, слідуючи, тим самим, заклику: «Купуй українське, яке при не гіршій якості набагато дешевше закордонного». Судячи по виразу облич журналістів, для них це стало несподіванкою.

Легко парирувала Юлія Тимошенко і сумнів стосовно того, чи можливо, відстаючи від Віктора Януковича більше ніж на 10 % (за опитуванням соціологів), перемогти його на президентських виборах. Вона нагадала, що усі соціологи працюють на замовлення, а тому показують не ті результати, які є об’єктивно, а ті, які вимагають від них замовники. То ж не варто на цифри соціологів звертати увагу. Від себе додам, що у бутність народним депутатом України я отримував від одного маститого соціолога із Києва напередодні наступних виборів до Верховної Ради України пропозицію за гроші провести соціологічне дослідження у моєму виборчому окрузі і гарантовано показати, що я маю підтримку набагато більшу, ніж інші можливі претенденти, які вже оголосили, що будуть брати участь у виборах в якості кандидатів. На запитання, як він це зробить, я отримав відповідь, що технологія дуже проста і безвідмовна — роздаєтьсґя три тисячі анкет, а при підрахунках враховується лише дві тисячі тих, які формують потрібний результат, а та тисяча, яка віддає перевагу комусь іншому, знищується і усім оголошується, що зібрано було лише дві тисячі анкет, які і пред’являються бажаючим з ними ознайомитись. Я тоді відмовився, але боюсь, знаходиться багато таких політиків, які не тільки не відмовляються, але ще й самі замовляють.

Звичайно, і Євген Кисельов, і підготовлений ним журналіст, працюючи на «Інтері», для виправдання перед своїми роботодавцями зобов’язані були скористатись знаменитою Штірліцевою у виконанні талановитого актора Тихонова, котрий сьогодні помер, ідеологемою, згідно з якою «запам’ятовується остання фраза». Тож в якості останнього було задане таке запитання, яким, незалежно від відповіді на нього, можна було б принизити Юлію Тимошенко в очах слухачів та глядачів. І цим останнім було запитання про те, як можна вірити їй і її команді, в якій є такі члени, як Лозинський, котрий заради втіхи застрелив людину, що посміла без дозволу зайти в його мисливські володіння. У відповідь Юлія Тимошенко нагадала насупленому журналісту, що історія не знає жодної політичної команди, в якій би не виявилося хоча б одного негідника, типу Іуди в команді Ісуса Христа, тож не дивно, що і в її команді такий теж виявився. Але ніхто із її команди не став його захищати, і саме народні депутати від БЮТ одразу ж поставили питання на Верховній Раді України про позбавлення Лозинського депутатської недоторканості. І, навіть не згадуючи про те, що у 2004 році Лозинський був довіреною особою кандидата у президенти України Віктора Януковича, Юлія Тимошенко лише нагадала усім про інше — про те, що Віктор Янукович теж є мисливцем і теж має не одну тисячу гектарів мисливських угідь, в які без його дозволу, як і у Лозинського, нікому заходити не дозволяється — тож можна уявити собі, що може статися, якщо хтось цю заборону проігнорує. А тому, поки цього не сталося, краще усі ці угіддя, як і урядову дачу «Межигір’я», яку Віктор Янукович, покидаючи пост прем’єр-міністра, залишив собі разом з тією більше ніж сотнею гектарів землі, на якій вона знаходиться, повернути народу.

Після цієї відповіді Євген Кисельов з досить кислим виразом обличчя попрощався з Юлією Тимошенко і побажав їй успіхів, подумки уже обдумуючи, мабуть, як буде виправдовуватись перед власниками телеканалу «Інтер» за надання можливості чинному прем’єр-міністру ще раз продемонструвати усій країні, що сьогодні альтернативи їй на посаді майбутнього президента, здатного навести порядок в Україні і побудувати процвітаючу державу, немає.