У середу 28 жовтня мої помічники, як завжди, зранку поклали мені на стіл два наймасовіших щотижневика Вінниччини — «33 канал» і RIA, які я регулярно переглядаю, аби переконатись, що на їхніх сторінках немає якоїсь інформації про наш університет, часто перекрученої до навпаки.

Цього разу така інформація була в газеті «33 канал». Тож я негайно сів писати спростування цієї інформації у вигляді відкритого листа до головного редактора газети Анатолія Жучинського.

Заголовок листа був таким:

— Про некомпетентність і професійну бездарність журналістки газети «33 канал» Світлани Єрофєєвої

А текст листа мав такий зміст:

— Шановний пане Жучинський!

У № 44 за 28 жовтня очолюваної вами газети «33 канал» опублікована стаття журналістки Світлани Єрофєєвої «ПРОТИ ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЦІВ У ПОЛІТЕСІ протестували димовими шашками студенти-націоналісти».

Цей ганебний пасквіль починається такою фразою — цитую: «Декілька вінницьких автономних правих активістів нещодавно піднялися на 4-й поверх головної будівлі Вінницького національного технічного університету і вивісили з вікон два банери з написами «Студент сопротивляйся!» і «Reaktop.org.ua». Аби привернути увагу до акції, були засвічені димові шашки.» — кінець цитати.

А по тексту статті дані дві фотосвітлини — на одній зображені вікна будинку, з яких спущені банери і в яких горить димова шашка, а на другій — вигляд головного корпусу ВНТУ на фоні університетської арки.

Порівнюючи вікна, з яких звисають банери, з вікнами головного корпусу ВНТУ, легко бачити, що це зовсім різні вікна за конструкцією, і треба бути зовсім бездарною журналісткою, щоб не помітити різниці між ними, особливо ж у випадку, коли ці вікна зображені на фотосвітлинах, розміщених поряд.

Звертаю увагу і на те, що на четвертому поверсі головного корпусу розміщені читальні зали бібліотеки ВНТУ, вікна якої і на цьому і на усіх інших 5-и поверхах мають вигляд неперервного скляного пояса, усі переплетіння якого, для збереження тепла, заклеєні ще з вересня, а в Інтернетній провокативній публікації, на яку посилається ваша журналістка, вказано, що акція відбулася 9 жовтня. І навіть, якщо припустити, що банери спущені з вікон другого поверху, фасадна конструкція яких теж відрізняється, але на фотосвітлині головного корпусу не проглядається, то можу завірити вас, шановний пане головний редакторе, що з цих вікон їх спустити не могли по тій причині, що це вікна ректора і проректорів. До речі, подивившись на вікна інших сусідніх університетських корпусів, ви легко переконаєтесь, що і в них конструкція теж відрізняється від конструкції вікон, з яких спущено банери. Тобто, фотосвітлини були зроблені десь в іншому місці, а заявлено, що це в університеті.

Тож має місце випадок передрукування провокативного і нічим не обґрунтованого повідомлення з Інтернету бездарною журналісткою газети «33 канал». І, на наш погляд, замовниками цієї неправдивої публікації є ті особи, які не є студентами нашого університету, а будучи напідпитку або без документів, намагались пройти в студентський гуртожиток і були зупинені нашими студентами із загону ЗППГУ, котрі слідкують за тим, щоб в гуртожитках був порядок. Що авторами публікації в Інтернеті не є студенти нашого університету свідчить уже хоча б те, що усі наші студенти знають, що вони навчаються у Вінницькому національному технічному університеті, який лише не причетні до навчання у ньому люди називають Вінницьким політехнічним університетом.

А тепер про некомпетентність вашої журналістки. Про це свідчить уже сам заголовок її статті — «ПРОТИ ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЦІВ У ПОЛІТЕСІ». Адже у нашому університеті навчається лише 244 іноземних студенти, при загальній студентській чисельності у 7100, тобто іноземців у нас навчається менше 3 % від загальної кількості. Про яке «засилля» у такому разі може йти мова? Особливо на фоні того, що у сусідньому медичному університеті іноземців навчається 1400!

Абсолютно не відповідає дійсності також інформація Світлани Єрофєєвої про те, що — цитую: «у третьому гуртожитку живуть виключно іноземці».

Ви, пане головний редакторе, може легко переконатись, що іноземні студенти в 3-му університетському гуртожитку проживають лише на трьох поверхах, ще два поверхи займає санаторій-профілакторій, один поверх знаходиться на ремонті, а на 3-х поверхах проживають українські студенти з енергетичних спеціальностей.

Такою ж неправдивою є інформація Світлани Єрофєєвої і про те, що — цитую: «Всі перераховані вище соціальні проблеми майже не стосуються досить багатьох іноземних студентів, які фактично відбирають навчальні місця в українців». — Звертаю вашу увагу, шановний пане Жучинський, на те, що ця фраза взагалі уже відноситься до таких, які націлені на розпалювання міжнаціональної ворожнечі і ксенофобії, що забороняється законом. І якщо ваша журналістка береться писати на теми життя студентів, то вона повинна хоча б знати про те, що іноземні студенти місць в українців не відбирають, оскільки вони приймаються на навчання за контрактами, на місця поза межами ліцензованих обсягів, визначених міністерством для громадян України.

І останнє — в нашому університеті створена атмосфера дружби і взаєморозуміння між студентами усіх націй і національностей, тож я, як ректор, відповідально заявляю, що жоден студент ВНТУ не може бути причетним до цієї грубої інсинуації, розтиражованої з подачі Світлани Єрофєєвої вашою газетою «33 канал», пане головний редактор. А причетні до неї ті особи, які хочуть кинути тінь на наш університет і викликати недовіру як в іноземців, так і в українців.

Адміністрація університету не буде подавати позов до суду ні на газету, ні на бездарну журналістку, яка публікує від свого імені брехливі чутки, з двох причин — по-перше тому, що, судячи з ваших же повідомлень, ви і так живете в боргах за іншими судовими позовами, а по-друге, я є не лише ректором університету, а і членом Національної спілки журналістів України і членом бюро її Вінницької обласної організації, тож якось не з руки мені судитися з іншим членом цієї організації. Але на принесення вибачення я, все-таки, сподіваюсь.

Ректор Вінницького національного технічного
університету, д. т. н., проф., академік АПНУ,
член НСЖУ
Борис Мокін

Цього ж вечора я розмістив відкритого листа на своєму персональному сайті, а на другий день — у четвер 29 жовтня, редактор університетського часопису Ірина Зянько передала його особисто в руки Анатолію Жучинському. Ознайомившись з текстом відкритого листа, Анатолій Жучинський викликав Світлану Єрофєєву і в присутності Ірини Зянько зобов’язав її принести мені вибачення і в наступному номері розмістити спростування.

І дійсно, уже до кінця цього дня, Світлана Єрофєєва зателефонувала мені і вибачилась та повідомила, що в наступному числі газети буде розміщено спростування інформації, яку вона виклала у своїй статті в газеті від 28 жовтня.

Постскриптум: 4-го листопада вийшов № 45 газети «33 канал», в якому дано редакційне спростування статті Світлани Єрофєєвої у вигляді цитування тих окремих положень мого відкритого листа, в яких не дається оцінка професійності журналіста. Тож, аби сприяти зняттю напруги у наших відносинах, я зробив крок назустріч газеті і цього ж дня зняв свого відкритого листа як зі свого персонального сайту, так і з сайту університету.