Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Громадська діяльність Публіцистика Завершення вибіркового літопису на папері, або Університету — 50 Розділи книги


Сьогодні — у суботу 17 жовтня 2009 року, Андрій Кислинський, який ще не так давно обіймав посаду заступника Голови секретаріату Президента України Віктора Ющенка і був звільнений з неї у зв’язку з переводом в СБУ, після відставки голови цього секретаріату Віктора Балоги, устигнувши до переведення висунути звинувачення Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко у державній зраді за те, що вона підписала газові контракти з російським «Газпромом», ще посідає посаду заступника голови Служби безпеки України. Але, думаю, що він посідатиме цю посаду уже недовго, адже комісія МОН України, створена міністром Іваном Вакарчуком, підтвердила заяву керівника Кримської міліції Геннадія Москаля про те, що Кислинський ніколи не вчився в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, тож його диплом про закінчення цього університету, за фахом історика, є підробним.

З цього приводу я раджу моїм читачам ознайомитись з текстом статті Євгена Якунова «Пигмеи с «ксивой» великана», яку він опублікував у № 188 за 14 жовтня 2009 року газети «Киевские ведомости».

Для того, щоб заінтригувати, я наведу дві цитати з цієї статті.

Цитата 1: «Другое дело, что в нашей стране владельцу подобного диплома не обязательно заканчивать вуз. Страна развитых (в отдельных сферах) рыночных отношений позволяет получить свидетельство о высшем образовании, особенно не парясь. Тем более люди с деньгами и должностью. Кем был Андрей Кислинский в год получения диплома? По официальной биографии — помощником-консультантом секретариата ВР Украины. То-то же. И не будем всплескивать руками, пытаясь изобразить праведный гнев: «Как такое возможно!» Прекрасно знаем, что возможно. Со времени скандала с министром юстиции Романом Зварычем, чей американский диплом затерялся где-то в прериях американского же Дикого Запада. С того числа и месяца, когда прочно вошло в наш обиход словцо «проФФесор» с двумя большими «фэ». Есть ли у кого-нибудь сомнения, что свидетельство о получении степени доктора экономических наук у этого профессора отпечатано на НАСТОЯЩЕМ бланке? Нет. А сам ли он собирал факты для своей диссертации, писал ли ее и даже читал ли — в нашей стране об этом не принято говорить» — кінець цитати.

Цитата 2: «К самому Кислинскому у меня вопросов меньше всего, а куда же смотрели кадровые службы? Ведь все это должно было всплыть еще во времена назначения его на должность помощника президента и руководителя его офиса. Ну а заподозрить кадровиков СБУ в невнимательности просто язык не поворачивается. Значит, знали. И, возможно, докладывали наверх. Да только без последствий. Почему? Ответ знают все. Ибо не по образованности и профессионализму у нас подбирают кадры. А по преданности — или идее, или просто боссу. Другое дело, что надо соблюсти формальности — раз сказано, что ту или иную должность можно занимать, только имея диплом, значит надо диплом заиметь. И тут сойдет просто заполненный бланк, этикетка. По примеру той, что в супермаркете убеждает нас — в пачке, дескать, сливочное масло, тогда как на самом деле там и следов этого масла нет. Этими этикетками, яркими, отпечатанными в самых современных типографиях, красочно скрывающими пустоту содержания, мы в нашей стране обклеены со всех сторон. Дипломы, звания, генеральские погоны, ордена, раздаваемые направо и налево не за заслуги, а из прихоти. Сколько настоящих героев Украины среди тех, кто получил это звание в качестве этикетки из президентских рук? Звание — подлинное, на настоящем бланке, дарованное настоящим Указом! А герои — фальшивые!» — кінець цитати.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.