На календарі кінець першої декади липня. Суспільство збурене нахабним убивством людини, на прізвище Олійник, у лісі в Голованівському районі Кіровоградської області. Двоє із мисливців, що полювали на нього, уже в СІЗО — це прокурор району та начальник районного відділення міліції, третій — народний депутат від БЮТ, і він же власник мисливських угідь, в яких сталося вбивство, Віктор Лозінський, після позбавлення його у Верховній Раді України на минулому тижні депутатського мандату та зняття у зв’язку з цим депутатської недоторканості — десь заховався. Вбивство Олійника розслідує слідча група Генеральної прокуратури, яка відпрацьовує, звичайно ж, усі висунуті нею версії цього дикого вчинку високопоставлених мисливців.

Спробую висунути свою версію і я.

Почну зі з’ясування питання — кому було вигідним це вбивство?

Насуваються вибори — і президентські, і парламентські. Найбільше зацікавлені у зменшенні іміджу Юлії Тимошенко та очолюваного нею «Блоку Юлії Тимошенко» її головний конкурент на президентських виборах Віктор Янукович та його політична сила «Партія регіонів», яка є головним конкурентом БЮТ на парламентських виборах, котрі Партія регіонів намагається блокуванням парламентської трибуни наблизити якомога ближче до президентських. Тож логічно припустити, що убивство людини, вчинене народним депутатом від БЮТ та ще й в компанії з представником відомства Юрія Луценка, який є послідовним прихильником Юлії Тимошенко, відштовхне від неї частину прихильників і додасть голосів як Віктору Януковичу особисто, так і очолюваній ним Партії регіонів.

Тепер з’ясуємо питання — а хто такий Віктор Лозинський?

У 2004 році він є одним із найбільш послідовних і жорстких до опонентів прихильників кандидата у президенти Віктора Януковича на Кіровоградщині, який після поразки Віктора Януковича раптово «прозрів» і перейшов під прапори Юлії Тимошенко, обрався до Верховної Ради України за списком БЮТ і посів посаду голови підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Але при цьому не перестав дружити ні з функціонерами із Партії регіонів на Кіровоградщині, ні з народними депутатами від Партії регіонів, котрі не раз приїздили на полювання в його мисливські угіддя.

Наступне питання, яке випливає само по собі — чому Віктор Лозінський і його компаньйони стріляли не в груди чи в голову Олійника, а по ногах, і чому не закопали тишком-нишком мертвого у лісі, щоб ніхто і ніколи його не знайшов, а викликали швидку допомогу і наряд міліції? Адже дуже важко повірити у те, що у мисливців на людину раптово прорізалась совість, і вони, розкаюючись, почали рятувати підстреленого, добре усвідомлюючи, що внаслідок цього розкаяння сядуть на лаву підсудних. На мій погляд, і стріляв саме по ногах, щоб не вбити, і викликав швидку допомогу та наряд міліції Віктор Лозінський виключно для того, щоб факт його — народного депутата від БЮТ — стрільби по людині набув якомога ширшого розголосу. Тобто, стріляючи в Олійника, Віктор Лозінський, фактично, цілком осмислено опосередковано стріляв у Юлію Тимошенко та її політичну силу. Але така властолюбна, вольова, прагматична і жорстка людина, як Віктор Лозінський, не могла просто так, заради примхи, здійснити вчинок, який перекреслює її майбутнє під цим прізвищем. А тому цілком імовірно, що хтось його змусив стріляти по Олійнику, можливо, погрожуючи розкриттям якихось тяжких гріхів, що числяться за ним. Тож у нього не залишилось вибору, і, розраховуючи на те, що Олійник буде лише пораненим, а друзі прикриють, він і вдався до цієї безглуздої, на перший погляд, стрільби.

Але не виключено, що цим пострілом розраховано убити одразу два зайці — не лише ударити по іміджу Юлії Тимошенко, а і по іміджу Віктора Януковича також, розраховуючи на те, що усі згадають недалеке «регіональне» минуле Віктора Лозінського і намагатимуться знайти зв’язок нинішніх подій з тим минулим.

Ось така моя версія, яку я пропоную прокуратурі також дослідити.