Мокін Борис Іванович
Мокін Борис Іванович
Головна сторінка  Громадська діяльність Публіцистика Завершення вибіркового літопису на папері, або Університету — 50 Розділи книги


У четвер 23 квітня, я взяв участь, у якості запрошеного (з обов’язковою явкою), у сесії Вінницької обласної ради, першим питанням порядку денного якої було слухання питання про забезпечення вищими навчальними закладами області рівного доступу до вищої освіти. В роботі сесії взяли участь 74 депутати обласної ради зі 100. Серед депутатів в залі засідань, у фракції комуністів, я побачив і колишнього нашого доцента, потім народного депутата України за списком комуністів, лідером Вінницької обласної організації яких він є і понині, Віктора Петрова, нині постійно проживаючого у Києві. Запрошені, серед яких був і я, розмістились на балконі, нависаючому над залом засідань. До речі, дуже зручне місце — усі депутати як на долоні, жоден їхній рух не проходить поза увагою. Крім мене, з вінницьких ректорів було ще два ректори, які сиділи не на балконі, а в залі засідань, оскільки вони є депутатами обласної ради — це ректор Вінницького державного аграрного університету Леонід Середа, який є депутатом обласної ради від Соціалістичної партії, та ректор Вінницького інституту Відкритого університету «Україна» Іван Гамрецький, який є депутатом обласної ради від блоку «НУНС».

Обговорення питання тривало 2 години — з 10 години 7 хвилин до 12 години 7 хвилин.

Першим з основною доповіддю виступив начальник обласного управління освіти Ігор Івасюк. Він виступав протягом 35 хвилин. З його виступу мені запам’яталось наступне: в області є 143 школи з чисельністю учнів до сорока осіб, у цьому році чисельність школярів в області зменшилась на 20 %, на освіту з обласного бюджету виділено один мільярд 41 мільйон гривень на рік, записались на проходження зовнішнього незалежного оцінювання знань 16842 особи, що на 4 тисячі менше ніж торік, по кількості олімпіад область посідає 5 місце в Україні, у Вінницькому інституті Відкритого університету «Україна» створені можливості для навчання осіб з фізичними вадами, по створенню умов для отримання освіти в ПТУ область входить в трійку кращих, обласна ДАК ініціювала закриття 4-х навчальних центрів (двох від приватних ВНЗ і по одному від ХНАУ та ТНЕУ) в районних центрах, де не були створені відповідні умови для отримання вищої освіти, основним своїм завданням вінницькі освітяни бачать втілення у життя принципу навчити кожного учитись протягом усього життя.

В обговоренні доповіді виступили 10 депутатів обласної ради: керівник групи підготовки рішення Дмитренко Ж. В., ректор Вінницького інституту Відкритого унiверситету «Україна» Гамрецький І. С., завідувач райвно із Мурованих Куриловець Богацький В. В., директор ПТУ аграрногоо профілю із Тульчина Друм Т. П., директор Сосонської СШ із Вінницького району П’ятак М. М., ректор Вінницького державного аграрного університету Леонід Середа, народний депутат від БЮТ Козловська С. І., керівник фракції соціалістів, колишній народний депутат України Микола Мельник, голова Ради ректорів 1-го та 2-го рівня нашого регіону Домінський О. С. і керівник Вінницької обласної державної адміністрації Олександр Домбровський. Підсумки обговорення питання підвів керівник Вінницької обласної ради Григорій Заболотний.

У Дмитренко ключовими тезами стали перевантаження школярів кількістю дисциплін і їх змістом, який в деяких з них має вузівський рівень, суттєвий перекіс теоретичних занять над практичними, введення термінів у 3-му класі при вивченні англійської мови, які при вивченні української мови з’являються лише у класі 5-му, та необхідність захисту учителів від агресії батьків.

Гамрецький у своєму виступі акцентував увагу на тому, що освіту у нас реформують кожні 10 років, що за перевагами зовнішнього незалежного тестування потрібно не загубити вивчення у школі дисциплін, які не увійшли до програми цього тестування і що слід очікувати в якості реакції системи освіти на кризу суттєвого скорочення кількості вищих навчальних закладів.

Виступ Богацького був присвяченим в основному розповіді про те, які у них в районі є досягнення в галузі освіти — і по добудові школи, і по кількості переможців олімпіад, і по кількості введених в експлуатацію шкільних автобусів — а завершив свій виступ він констатацією тези, що лише в базових школах можна досягти високого рівня освітньої підготовки школярів.

Друм розпочала виступ з характеристики свого забезпеченого гуртожитками та їдальнею аграрно-орієнтованого ПТУ, яке фінансується за рахунок бюджету району та власного доходу від вирощення сільськогосподарської продукції на 250 гектарах земельних угідь, потім розкритикувала програму телеканалу «Інтер», яка не сприяє виховній роботі, і завершила закликом направляти до них на завершальну фазу навчання школярів, що люблять щось вирощувати на землі.

Дуже критично виступив П’ятак, який нинішню нашу освіту порівняв з латаною свитою на фоні закордонних фраків, на яку з року в рік під виглядом реформ додають усе нові і нові латки замість того, щоб поміняти на нову одежу, ідею про рівний доступ до вищої освіти назвав утопією, звернув увагу на те, що ідея реформування освіти на усіх рівнях не підкріплена фінансово, і підкреслив, що введення освітніх округів і опорних шкіл, які будуть забирати на себе левову частку районного освітнього бюджету, приведе до остаточної руйнації сільських шкіл.

Середа, не заперечуючи проти зовнішнього незалежного тестування, наголосив на тому, що з його введенням його університет уже втратив частину заочників із числа людей середнього віку і, мабуть, ще більше втратить, якщо буде заборонено їх зараховувати за співбесідою. Запропонував він також офіційно ввести у число функцій університетів наряду з навчальною, науковою та виховною роботою ще й роботу дорадницьку по відношенню до сторонніх підприємств і організацій з відповідним фінансуванням, як це має місце в університетах за кордоном.

У своєму виступі Козловська підкреслила, що криза в суспільстві обумовлена у першу чергу кризою в освіті, підвалинами якої є те, що замість вдосконалення здійснюється її примітивізація, завалення вчителя численними паперовими звітами і настановами та вимогою вбити в мізки дітей на уроках якомога більшу кількість інформації. Вона запропонувала скоротити кількість дисциплін, що вивчаються у школі, заборонити домашні завдання, і основним завданням вчителя вважати любов до дітей та виховання у своїх учнів любові до людей, а в якості основної ідеології складення питань іспиту при вступі до педагогічних інститутів запровадити з’ясування в абітурієнтів, чи здатні вони любити дітей, яких навчатимуть, і людей взагалі.

Мельник присвятив увесь свій виступ проблемі книговидання, акцентувавши на тому, що в першу чергу слід видавати книги, що змальовують наше минуле.

Виступ Домінського привертав увагу у першу чергу до проблем технікумів і коледжів, до яких сьогодні неможливо залучити практичних працівників, оскільки їм перестали зараховувати попередню роботу до педагогічного стажу, і в якості трьох основних причин низької якості підготовки студентів вказав, по-перше, наявність завеликої для України кількості вищих навчальних закладів, які надають можливість 85 % випускників шкіл стати студентами, по-друге, низький рівень фізико-математичної підготовки в школах у зв’язку з дефіцитом кваліфікованих вчителів цього профілю і відсутністю необхідних для проведення лабораторних робіт приладів, а по-третє, низький рівень заробітної плати вчителів, який не спонукає до плідної роботи з учнями. Зовнішнє незалежне оцінювання знань він вважає кроком уперед в оцінюванні якості освіти, але звернув увагу на несприятливу, доведену до абсурду атмосферу, в якій відбувається це оцінювання, обумовлену наявністю в приміщеннях, де відбувається тестування, великої кількості незнайомих, похмурих людей в якості спостерігачів та міліціонерів.

Губернатор області Домбровський звернув увагу на те, що область робить усе, на що вона може вплинути, аби створювати можливість отримання дітьми якісної освіти, але його дивує, чому, працюючи в однакових умовах, одні вчителі мають відмінні результати, а інші незадовільні. Він виступає за оптимізацію рівнів і змісту освіти, особливо професійно-технічної, виходячи з потреб області, за те, щоб школа на селі давала конкурентоспроможну освіту, а не була лише пристанищем для пенсіонерів, за те, щоб вищі навчальні заклади, об’єднуючись, утворювали потужні освітні структури, не обтяжені бізнесовими завданнями, за створення таких умов праці в Україні для розумних і добре підготовлених фахівців, щоб у них не виникало бажання виїжджати для пошуку достойної роботи за кордон.

Після виступу губернатора головуючий Заболотний поставив на голосування проект рішення по питанню, що обговорювалось.

За проект рішення, з яким я, на жаль, ознайомлений не був, хоч і маю статус радника прем’єр-міністра з питань освіти і науки, віддали свої голоси 69 з 74 присутніх на сесії членів обласної ради.

Покинувши зал засідань обласної ради після закінчення обговорення питання, на яке був запрошений, і сідаючи в службовий автомобіль, припаркований на Соборній напроти будівлі облради, я побачив, як у мій бік з тротуару плюється чоловік, дуже схожий на Волокушина, котрий цього ж дня, як мені повідомили телефонним дзвінком з педагогічного університету, у коридорах цього університету розклеїв прокламації з бридкими звинуваченнями на мою адресу, як це він уже робив раніше, до виклику у міліцію, розклеюючи аналогічні листівки на трамвайних зупинках. У такий спосіб, на мій погляд, Волокушин продемонстрував своє відношення не лише до мене, але і до рішення Верховного Суду України, який відмовив йому у задоволенні претензій до первинного і апеляційного судів Вінниці, що відмовили Волокушину в намаганні отримати з мене по суду 50 тисяч гривень за те, що я у газеті «33 канал» спростував його безпідставні звинувачення на мою адресу, опубліковані поряд.




© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.