Газета «Освіта України» у своєму № 28 за 14 квітня 2009 року опублікувала «Річний звіт про виконання паспортів бюджетних програм за 2008 рік Міністерством освіти і науки України» та «Звіт про витрачання коштів Державного бюджету України по Міністерству освіти і науки України», які разом зайняли 46 повних газетних сторінок і виявилися деталізованими і за завданнями, і за результатами їх виконання. Звичайно, усі показники у цих звітах виписані сумарно по 134 вищих навчальних закладах 3-го і 4-го рівнів акредитації, але, поділивши ці сумарні показники на 134, легко вирахувати показники «усередненого» ВНЗ (далі будемо його називати УВНЗ) та порівняти їх з показниками нашого університету (далі ВНТУ). Є можливість, завдяки першому із цих звітів, в якому окремими рядками виділені показники НТУУ «Київський політехнічний інститут», порівняти також показники нашого унiверситету з показниками цього конкретного університету, який є найбільшим технічним університетом в Україні і який в подальшому будемо називати просто КПІ, як це прийнято в усьому світі.

Почнемо порівняння з кількості студентів стаціонару. Бюджетних студентів стаціонару УВНЗ має 2819, контрактників — 2178, сумарно — 4997. ВНТУ бюджетних студентів стаціонару має 3392, контрактників — 2043, сумарно — 5435. КПІ бюджетних студентів стаціонару має 24028, контрактників — 6256, сумарно — 30284. Тож по цьому параметру ВНТУ у порівнянні з УВНЗ має на 20 % більше бюджетних студентів стаціонару, на 6,2 % менше контрактників і на 8,8 % більше сумарно. А КПІ у порівнянні з ВНТУ бюджетних студентів стаціонару має у 7 разів більше, контрактників — у 3 рази більше і сумарно — у 5,5 разів більше.

Тепер порівняємо кількість викладачів. За рахунок бюджету УВНЗ має 315 посад науково-педагогічного персоналу, за рахунок спецфонду — 248, сумарно — 563. ВНТУ за рахунок бюджету має 364 посади НПП, за рахунок спецфонду — 222, сумарно — 586. КПІ бюджетних посад НПП має 2541, за рахунок спецфонду — 115, сумарно — 2656. Тож по цьому параметру ВНТУ у порівнянні з УВНЗ має на 15,5 % більше бюджетних посад НПП, на 10,5 % менше посад НПП за рахунок спецфонду і на 4 % більше сумарно. А КПІ у порівнянні з ВНТУ бюджетних посад НПП має у 7 разів більше, за рахунок спецфонду — у 2 рази менше і сумарно — у 4,53 разів більше. Якби у КПІ були витримані нормативні показники, то посад НПП за рахунок спецфонду у них повинно було б бути не 115, а 666. Тоді б і сумарно у КПІ було б не 2656 посад, а 3207. У цьому випадку, як і по студентах, КПІ переважав би ВНТУ у 5,5 рази. А, недобираючи більше 500 посад НПП за рахунок спец фонду, КПІ фактично перевантажує своїх викладачів у порівнянні з завантаженням викладачів у ВНТУ на 15,5 %.

Усереднення по цих двох основних параметрах приводить до таких висновків: ВНТУ є університетом, який приблизно на 5 % є більшим за УВНЗ і у 5 разів меншим за КПІ.

На 1-й курс УВНЗ у 2008 році було прийнято 626 осіб на бюджетну форму денного навчання, 613 — за контрактом і 1239 — сумарно. Аналогічний прийом до ВНТУ на бюджетну форму денного навчання склав 735 осіб, за контрактом — 350 і сумарно 1085. А до КПІ прийнято на 1-й курс на бюджетну форму денного навчання 4312 осіб, за контрактом — 676 і сумарно — 4988. Легко бачити, що до ВНТУ було прийнято у 2008 році на 12,5 % менше ніж до УВНЗ і в 4,6 рази менше ніж до КПІ.

Тепер порівняємо ВНТУ, УВНЗ і КПІ по проценту нарахування стипендій студентам бюджетної форми навчання. Нескладні підрахунки за звітними даними показують, що у ВНТУ цей процент складає 76,5 %, у КПІ — 77,6 %, а у УВНЗ — 79,7 %. Тож не дивно, що міністерство наш університет не включило в список ВНЗ, які перевіряються у зв’язку з високим рівнем виплати стипендій.

Далі розглянемо більш високий рівень підготовки — аспіранти. В УВНЗ у 2008 році їх було 79 на стаціонарі, 50 навчались в аспірантурі по заочній формі і сумарно це склало 129. У ВНТУ аспірантів навчалось 99 по денній формі, 64 — по заочній, а сумарно це склало 163. У КПІ по денній формі навчалось 354 аспіранти, по заочній — 95, а сумарно це — 449. Легко бачити, що у ВНТУ аспірантів було на 26 % більше ніж в УВНЗ і в 2,75 рази менше ніж в КПІ. Але оскільки КПІ є університетом у 5 разів більшим за ВНТУ, то відносна кількість аспірантів у ВНТУ є майже у 2 рази більшою ніж в КПІ.

Оскільки вчасний захист дисертацій у звіті наведено лише по аспірантах-випускниках бюджетної форми навчання, то і ми порівняємо УВНЗ, ВНТУ і КПІ лише за цим показником. Процент вчасних захистів кандидатських і докторських дисертацій в УВНЗ склав 19,7 %. Аналогічний процент у ВНТУ склав 46 %, а у КПІ — 8,6 %. Легко бачити, що ефективність аспірантури і докторантури у ВНТУ у 2008 році перевищила відповідний показник УВНЗ у 2,34 рази, а показник КПІ — у 5,4 рази.

Тепер порівняємо УВНЗ, ВНТУ і КПІ по обсягу виконаних у 2008 році науково-дослідних робіт, як фінансованих з бюджету, так і виконаних за рахунок господарських договорів з замовниками.

УВНЗ виконав обсяг НДР у 1992,6 тисяч гривень за рахунок бюджету та 1376,2 тисяч гривень за рахунок господарських договорів, що сумарно склало 3368,8 тисяч гривень. ВНТУ виконав обсяг НДР у 1756,7 тисяч гривень за рахунок бюджету та 1740,3 тисяч гривень за рахунок господарських договорів, що сумарно склало 3497 тисяч гривень. Легко бачити, що за цим показником ВНТУ лише на 3,8 % має результат вищий ніж УВНЗ. Відповідні показники КПІ, який спеціальним законом отримав статус технопарку і додаткове державне фінансування, склали суми на два порядки більші. Тож варто і нам боротись за отримання аналогічного статусу.

Цими своїми розрахунками і думками я поділився з членами Ученої ради університету на її засіданні, яке відбулося у четвер, 23 квітня 2009 р., у другій половині дня.