У середу 8-го квітня 2009 року, перший проректор Володимир Грабко, у функціональні обов’язки якого входить контроль за виконанням кошторису витрат, доповів мені, що нам теплопостачальні організації виставили рахунок на оплату поставленого тепла станом на кінець березня на 400 тисяч гривень більший, ніж закладено в кошторисі, затвердженому міністерством на початку року. Аналіз ситуації показав, що причиною цього став, по-перше, перебір тепла порівняно з запланованим обсягом, а по-друге, використання при нарахуванні плати за спожите тепло підвищених теплових тарифів, введених міською радою у лютому нинішнього року і, звичайно ж, не врахованих нами в первинному кошторисі.

Облік витрат енергоносіїв усіх видів входить у функціональні обов’язки головного інженера адміністративно-господарської частини університету Романа Бойка, і ще в лютому на засіданні ректорату я звернув його увагу на підвищення тарифів на енергоносії, принісши «Вінницьку газету», де це підвищення було опубліковане. Він же запевнив усіх нас на цьому засіданні, що усе під контролем. Оскільки на усіх університетських тепломережах у нас встановлені не лише лічильники, але і апаратура, яка дозволяє регулювати теплові потоки, то така заява головного інженера усіх заспокоїла. Я був впевнений у тому, що він вчасно знизив об’єми спожитого університетом тепла саме на ту кількість, яка потрібна для компенсації його вартості, обумовленої підвищенням тарифів. Тож для мене як грім з ясного неба прозвучала вістка про те, що Роман Бойко не те, що не знизив споживання тепла університетом для компенсації підвищення його вартості, але ще й допустив зростання його споживання в реальних гігакалоріях понад план. В цьому питанні у нас трапилась класична ситуація, яку в народі змальовують як таку, що має місце у двох няньок, у яких дитя втратило око. Адже за все, що робиться в адміністративно-господарській частині, відповідає проректор з АГР Василь Ковальчук. Але традиційно склалось так, ще років тридцять тому, що за споживання енергоносіїв в адміністрації університету несе відповідальність не проректор з АГР, а підлеглий йому головний інженер АГЧ. Ставши ректором, я одразу ж поставив питання про те, що не може бути в університеті головного інженера, адже, фактично, роль «головного інженера» у вищому навчальному закладі, продукцією якого є фахівці з вищою освітою різних спеціальностей, виконує проректор з навчальної роботи, але тодішній проректор з АГР Олександр Тарануха, який дістався мені у спадок від попереднього ректора і який до призначення проректором працював викладачем кафедри фізкультури, переконав мене у тому, що йому в АГЧ потрібно зберегти посаду головного інженера. Тож у ситуації, що склалася, та виходячи з того, що нинішній проректор з АГР за фахом є інженером, я знову повернувся до думки про ліквідацію посади головного інженера АГЧ. Потрібно залишити одного відповідального за стан усіх справ в АГЧ — проректора з АГР, а для технічної роботи по обліку даних про енергоносії та здійснення маніпуляцій з регулюючою апаратурою ввести посаду помічника проректора з АГР, який робитиме лише те, що йому вкаже проректор.

Тож уже на другий день, зранку 9-го квітня, я провів засідання ректорату, на якому запропонував скасувати посаду головного інженера АГЧ та в якості джерела для покриття вартості незапланованих витрат на спожиті університетом теплоносії використати кошти, котрі витрачаються на надбавки до посадових окладів, котрі встановлюються університетською комісією і котрі нормативними документами міністерства дозволено надавати університетським працівникам лише у тому випадку, коли університет не має заборгованостей по захищених статтях кошторису витрат, до яких входять зарплата за основними посадовими окладами, стипендія і оплата спожитих енергоносіїв. Ректорат підтримав запропонований план виходу із ситуації, що склалася, тож уже до кінця дня я підписав наказ такого змісту:

Про заходи по забезпеченню
нормального функціонування університету
в період економічної кризи

В умовах економічної кризи, яка накрила Україну і світ в четвертому кварталі 2008 року і яка за прогнозами економістів та фінансистів триватиме, як мінімум, до кінця 2009 року, кожен університет зобов’язаний скоротити усі витрати коштів, без яких він може продовжувати нормально функціонувати.

Ректорат ВНТУ, здійснивши на своєму засіданні 09.04.2009 року аналіз усіх статей витрат, необхідних для нормального функціонування університету, дійшов висновку, що на 2009 рік необхідно запровадити режим жорсткої економії шляхом скорочення тих витрат, які в умовах кризи університет не може собі дозволяти.

На виконання рішення ректорату

наказую:

1. Призупинити з 1-го квітня 2009 року і по 31-е грудня 2009 року виплату усіх надбавок до окладів, призначених за виконання особливо важливої роботи та за високі досягнення у праці (у тому числі і за підготовку наукових кадрів, роботу куратором та створення дистанційних курсів), залишивши лише посадові надбавки за складність і напруженість в роботі тим посадовцям, які виконують обов’язки директорів інститутів, заступників директорів, директорів центрів та заступників деканів, а також залишивши надбавки за секретність тим, кому вони повинні виплачуватись згідно з посадовими інструкціями.

2. Призупинити з 1-го квітня 2009 року і по 31-е грудня 2009 року виплату винагороди за вчасний захист кандидатських дисертацій та за участь у роботі спецрад по їх розгляду, а також виплату винагороди за написання навчальних посібників та отримання патентів на винаходи.

3. Скоротити вдвічі виділені на 2009 рік обсяги фінансування НДР за рахунок коштів спеціального фонду

4. Починаючи з 10-го квітня, дозволяти відрядження для участі в науково-технічних конференціях на термін не більше одного дня безпосереднього перебування в організації, яка проводить НТК, та не більше ніж одному відрядженому від кафедри, котрий повинен бути або аспірантом, або науковим чи науково-педагогічним працівником, який має затверджену тему докторської дисертації і активно над нею працює.

5. Додаткові роботи, які виконувались працівниками і оплачувались введенням надбавок до окладів, з 1-го квітня 2009 року оплачувати лише за договорами підряду на виконання роботи. Заборонити оплату по договорам підряду за роботу, яка повинна виконуватись згідно з функціональними обов’язками за основним місцем роботи (за виключенням аварійних робіт в нічний час або у вихідні дні).

6. Проректору Ковальчуку В. І.

6.1. До 15 квітня 2009 року визначити усі посади в АГЧ, які можуть бути скороченими без погіршення умов життєзабезпечення університету, та разом з начальником ВК Ляховченко Н. В. до 1-го липня 2009 року здійснити скорочення вивільнених працівників.

6.2. До 20 квітня вилучити електричні нагрівачі в усіх підрозділах університету і здати їх на склад.

7. Відключити міжміські телефони в усіх, окрім ректора, проректорів, директорів інститутів, головного бухгалтера, начальників канцелярії, ПФВ, НДЧ, ПФВ НДЧ, НВ, зав. аспірантури, секретаря приймальної комісії, центрів перепідготовки кадрів та завідувачів кафедр з великим обсягом госпдоговірної тематики.

8. Відключати від електроенергії у вихідні дні усі господарські приміщення університету.

9. Гарячу воду подавати у гуртожитки лише двічі на тиждень у середу та неділю в період з 16-ї до 24-ї години.

10. Комендантам навчальних корпусів та гуртожитків забезпечити суворий контроль за станом запірних кранів в кухнях та туалетних кімнатах.

11. Зав. канцелярією Кірчанову Е. В. наказ довести до відома усіх структурних підрозділів університету.

12. Контроль за виконанням наказу покласти на першого проректора Грабка В. В.

Ректор
Б. І. Мокін

На різного роду зустрічах з працівниками університету різних рівнів, які відбулися в наступні дні, я пояснив, що наказ буде діяти не обов’язково до 31 грудня 2009 року. Якщо кризові явища буде подолано раніше, і ми знову стабілізуємо наш кошторис, то я зупиню дію цього наказу, що дасть змогу знову приступити до виплати додаткових до посадових окладів надбавок тим університетським працівникам, які на це заслуговують, завдяки отриманню кращих, ніж в інших, результатів праці.