У світі лютує економічна криза, Україна і Росія в розпалі газової війни, суть якої викладена в попередніх розділах, тож, здавалось би, президент нашої держави і прем’єр-міністр повинні працювати «душа в душу». Але де там!

Відкриваю я «Урядовий кур’єр» за 9-е січня 2009 року і читаю на 4-й сторінці: «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1599-р».

Цим президентським указом зупинено дію урядового розпорядження про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Фонду державного майна України після відправки Верховною Радою України у відставку Валентини Семенюк на її заступника Дмитра Парфененка. Тож, виходить, що з точки зору президента обезголовлений ФДМУ — це краще для держави, а ніж такий, що має хоча б тимчасового голову. Де тут логіка, мені важко зрозуміти! Думаю, що і усім іншим громадянам України теж.

Не встигнувши ще оговтатись від цього президентського указу, відкриваю я «Урядовий кур’єр» за 10-е січня 2009 року і читаю на 6-й сторінці: «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1085»

Цим президентським указом зупинено дію урядової постанови, якою затверджена Державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення. Мотивація зупинки полягає в тому, що у період реалізації цієї програми громадянам, які нині користуються аналоговим телерадіомовленням, буде обмежено доступ до інформації. А це є порушенням їхніх конституційних прав і загрозою національній безпеці держави. Прочитавши це, хочеться вигукнути: «А як же бути з технічним прогресом у нашій державі?! А як же бути з нашими зобов’язаннями за Женевською угодою перед Міжнародним союзом електрозв’язку до 2015 року перейти на цифровий формат телерадіомовлення?! І, взагалі, на що може розраховувати держава, у якій навіть у кризовий період президент дозволяє собі відмiняти урядові постанови, прийняті колегіальним рішення двох десятків розумних людей, наділених міністерськими повноваженнями?!»