У п’ятницю, 9 січня, до мене завітав голова Вінницької обласної організації партії «Батьківщина» Юрій Вікторович Медведєв. Хоча він очолює обласну організацію уже більше 9 місяців, ми з ним як із керівником цієї організації зустрілись вперше. Я навіть дивувався, чому він так довго не ініціює такої зустрічі, адже я не просто рядовий член партії, а ректор найбільшого університету на Поділлі і представляв Вінницю у виборчому списку БЮТ на минулих дострокових виборах до Верховної Ради України. Більше того, я уже більше півроку перебуваю у статусі позаштатного радника Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, яка є лідером партії «Батьківщина».

До мене доходили слухи, що Юрій Медведєв насторожено відноситься до тих членів партії «Батьківщина», яких привів у партію та БЮТ колишній очільник обласної партійної організації Георгій Філіпчук, який нині є міністром охорони навколишнього природного середовища і з яким у мене дружні відносини.

На мій погляд, Юрій Медведєв після ознайомлення з моєю останньою книгою, яку я йому, звичайно ж, теж надіслав, або сам, або, можливо, за порадою когось із Києва, дійшов висновку, що далі ігнорувати мене не варто, а потрібно зустрітись. Тож він зателефонував до мене, і ми домовились про зустріч, яка виявилась корисною для нас обох.

До мене доходили чутки, що Юрій Медведєв — це солдафон, оскільки у минулому був офіцером, і що підходи до людей у нього теж солдафонські. Але, поспілкувавшись з ним протягом години, я прийшов до висновку, що він є високоосвіченою людиною з потужними дипломатичними здібностями. Виявилося, що він має три вищих освіти, оскільки окрім вищого військового льотного училища по спеціальності штурмана після демобілізації встиг закінчити Кіровоградський університет по спеціальності психолога та Академію державного управління при президентові України. Мене дуже здивувало те, що йому уже 48 років, адже виглядає він молодшим 40-а.

Розмовляючи з Юрієм Медведєвим, я переконався в тому, що головним для нього у відношенні до людей є те, наскільки людина є професіоналом у тій справі, за яку береться, та те, наскільки відповідально і добросовісно вона відноситься до своїх обов’язків. Оскільки для мене ці характеристики є теж дуже важливими у людях, то після з’ясування цієї обставини наше спілкування одразу ж потеплішало. Його ж, наскільки я зрозумів, заспокоїла моя заява про те, що я буду співпрацювати з будь-яким керівником обласної партійної організації, якого призначить лідер партії Юлія Тимошенко. І, погоджуючись зараз співпрацювати з ним, я чесно попереджаю, що в разі його заміни кимсь іншим, не стану писати протести і ходити до Юлії Володимирівни з проханням повернути його нам назад, а почну співпрацювати з тим, хто прийде замість нього.

Постскриптум: цього ж дня до університету заявились перший помічник прокурора Ленінського району міста Вінниці Карнаух з перевіркою правильності розподілу в університеті житла, починаючи з моменту призначення мене ректором 20 років тому, та контролери з Рахункової палати з перевіркою ефективності наукової роботи, що виконується науковцями університету за державні кошти. Одночасно надійшов також лист з Комітету по контролю за цінами, в якому мене попереджено, що з наступного тижня університет буде перевірятись на предмет правильності визначення цін на надані послуги. Чи поява представників одразу кількох контролюючих організацій є простим співпадінням, чи це є реакцією владних структур, які стоять над цими організаціями, на мою останню книгу, стане зрозумілим уже з того, наскільки прискіпливими будуть контролери, та що вони понаписують у своїх актах перевірки.

Але є і приємне — на цьому ж тижні я отримав в якості реакції на мою останню історико-публіцистичну книгу грамоту і знак почесного члена Національної спілки журналістів за підписом самого Голови НСЖУ Ігоря Лубченка.