Сьогодні, коли я сів продовжувати розповідь, на календарі висвітився вівторок, 6-е січня. Рано-вранці термометр показав 17 градусів морозу — давно уже у Вінниці такого холоду не було. Телебачення повідомляє, що є регіони України, в яких стовпчики термометрів сягнули морозної 26-градусної позначки. І послаблення морозів у найближчі дні прогноз не обіцяє, тому що уся Європа, звідки до нас приходить тепло, вкрита снігом, і, наприклад, у Берліні мороз досяг 19-градусної позначки, а на півночі Німеччини він сягнув уже далеко за 20.

І саме у ці дні російський Газпром щодоби зменшує тиск на вході української газотранспортної системи, обумовлюючи станом на сьогодні уже не лише унеможливлення відбору газу для України, але і скорочення на 70 мільйонів кубічних метрів його поставок до Європи. Повністю без російського газу залишились Македонія, Хорватія, Болгарія, європейська частина Туреччини, Румунія, Угорщина. Суттєво скоротились поставки російського газу до Австрії, Сербії і Чехії.

Чехія і керівництво Європейського Союзу вимагає від Росії і України негайно поновити поставки російського газу до Європи у повному обсязі.

Україна робить усе, що в її силах, аби ці поставки зберегти, і, фактично, передає газ уже лише за рахунок своїх запасів в газосховищах, які заповнені тому, що Росія, протягом 2008 року поставляла газ до України у законтрактованих обсягах, а промисловість України у зв’язку з кризою цими обсягами скористатись не змогла, тож невикористаний газ, проплативши за нього, доводилось закачувати у газосховища.

Переговори між Газпромом Росії і Нафтогазом України про поставки і транзит російського газу територією України перервались 30 грудня, оскільки не було досягнуто домовленості — Росія вимагала від України 250 доларів США за кожних 1000 кубічних метрів газу для власного споживання і пропонувала платити Україні 1,7 долара США за прокачування кожних 1000 кубічних метрів газу 100 кілометрами української газотранспортної системи, а Україна погоджувалась платити Росії за газ для власного споживання 235 доларів США за той же об’єм і вимагала від Росії за прокачування того ж об’єму газу до Європи платити 1,8 долара США.

В перших числах січня Росія оголосила, що, у зв’язку з тим, що Україна відмовилась від запропонованих умов, російська делегація відновить переговори лише за умови, що при незмінній платі за прокачування газу Україна погодиться платити за газ для власних потреб уже не 250, а 418 доларів США. В разі неповернення української делегації для переговорів про підписання контракту на цих грабіжницьких умовах російський Газпром пригрозив, що почне знижувати тиск на вході української газотранспортної системи до рівня, який виключає відбір Україною з цієї системи газу для власних потреб. І оскільки українська делегація не погодилась відновлювати переговори за умови, що її ставлять на коліна, росіяни виконали свою цинічну людиноненависницьку погрозу — станом на 6-е грудня тиск на вході української газотранспортної системи ними знижено настільки, що його уже не вистачає навіть для того, щоб перекачувати газ у потрібних кількостях до Європи. І, щоб не ставити під удар Європу, Україна змушена додавати до російського потоку свій газ із газосховищ. І на центральному напрямку їй це удається, а на південному — ні, оскільки українська труба передає газ до Молдови, газотранспортна система якої управляється Росією, а Молдова замість споживання газу за програмою законтрактованих 2 млрд куб. метрів газу за рік споживає зараз його за програмою 10 млрд куб. метрів, залишаючи у себе ті обсяги газу, які повинні бути спрямованими до країн Південної Європи.

Але на телебаченні ми постійно бачимо зарозуміле пихате обличчя Сергія Купріянова, якого аж розпирає від того, що він є прес-секретарем Газпрому, і який безсоромно, не червоніючи, а відчуваючи лише задоволення виголошує неправду з екрана про те, що Європа недоотримує газ лише тому, що Україна його краде при перекачуванні. І дивлячись на це зарозуміле пихате обличчя, я бачу у ньому окремі риси і Президента Росії Медведєва, і Прем’єр-міністра Росії Путіна, і керівника російського Газпрому Міллера.