Шановні студенти, викладачі, науковці та працівники служб забезпечення! Добігає кінця ще один рік і в нашому особистому житті, і в житті нашого університету, і в житті нашої держави. На жаль, усім нам він приніс більше розчарувань, аніж радості.

Спочатку нам «тріпали» нерви податківці, які намагалися в порушення чинного законодавства оштрафувати університет на більше ніж 13 мільйонів гривень, потім захитався Промінвестбанк, під час черг за зарплатою до банкоматів якого ми втратили чимало нервових клітин, нині усі ми є жертвами світової фінансової та економічної кризи, яка боляче ударила не лише по нашій державі, але і по кожному із нас, майже наполовину обезцінивши зарплати і заощаджені гривні та суттєво підвищивши виплати по кредитах і заморозивши депозитні вклади, які теж обезцінились. І усе це під акомпанемент безперервних словесних перепалок у засобах масової інформації між президентом і прем’єром, між секретаріатом президента і урядом та між провідними полiтичними силами у парламенті, що аж ніяк не додавало усім нам оптимізму, а у декого викликало паніку.

Але ми з вами не зломились, і Фортуна знову почала повертатись до нас обличчям — суд визнав безпідставними звинувачення податківців і скасував штрафні санкції, разом з інвестором університет завершив спорудження і ввів в експлуатацію льодовий палац, який приніс радість тисячам наших студентів на уроках фізкультури, Промінвестбанк повернув стабільність і щезли черги біля його банкоматів, засвітилась надія на стабілізацію гривні та повернення її курсової ваги по відношенню до долара і євро до значень, наближених до тих, що ми мали на початку року.

Прощаючись з 2008 роком, який віднісся до нас як суворий вітчим, ми все одно зобов’язані підняти бокали шампанського і подякувати йому, принаймні, уже хоча б за те, що, пірнаючи у Лету, він не забрав нас із собою, а також за те, що в окремі дні і він приносив нам радість у вигляді появи любимих чоловіків і жінок та любимих дітей і внуків. Були, мабуть, у кожного і інші радості — кожен, тримаючи в руці свій келих, нехай їх пригадає і подякує за них рокові, який покидає кожного з нас назавжди.

Як ректор, я дякую вам, шановне університетське братство, і за вашу самовіддану працю, і за вашу довіру, і за вашу витримку, і за ваш оптимізм.

Нехай для Нового 2009 року ми усі будемо любимими дітьми, нехай він нас наповнить здоров’ям, нехай принесе нам радість і удачу, нехай допоможе повернути довіру до влади і до гривні та побороти кризу.

Будьмо щасливими! Бо ми варті того.