Ще у вересні цього року курс гривні до американського долара був на рівні 5 гривень з кількома копійками за 1 долар. Але завдяки зростанню інфляції та поглиблення світової економічної кризи, яка зачепила Україну у першу чергу тим, що перестали купувати український метал та хімічні вироби, що зменшило надходження валюти з-за кордону, курс гривні почав падати, спочатку потрохи, на копійки, а у листопаді і на початку грудня уже на гривні. Свою долю у цей процес внесли Промінвестбанк, який вийшов на межу банкрутства завдяки штучно створеній засобами масової інформації та Інтернетом паніці, та банк «Надра», про тяжкий стан якого повідомлень було менше, але у який Національний Банк України зробив «вливання» навіть більше ніж у Промінвестбанк — якщо Промінвестбанку для його спасіння НБУ виділив позику у 5 млрд грн, то для банку «Надра» ця позика склала 7 млрд грн. Але досить суттєвою складовою падіння курсу гривні були і панічні заяви стосовно її стану, які чи не щодня лунали перед телекамерами з уст Президента України Віктора Ющенка та членів його секретаріату, а також народних депутатів від фракції Партії регіонів.

І ось 18 грудня 2008 року один долар США в обмінниках уперше почали обмінювати на 10 гривень. Такого обвалу курсу гривні ще не було від дня її запровадження. Цього ж дня виповнився рік з моменту призначення Юлії Тимошенко Прем’єр-міністром України. Від Віктора Ющенка вона поздоровлень з цієї нагоди не дочекалась, а керівник його секретаріату Віктор Балога саме у цей день звинуватив Прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко в обвалі економіки країни.

А Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко перед телекамерами звинуватила у знищенні гривні Голову НБУ Володимира Стельмаха, який роздав мільярдні гривневі кредити кільком комерційним банкам і нічого не зробив для того, щоб ці банки за надані кредити не скуповували долари, і звернулась до Віктора Ющенка з вимогою негайно відправити нинішнього голову Нацбанку у відставку, оскільки згідно з конституцією лише президент країни має право ініціювати цей процес.

У відповідь Віктор Ющенко звинуватив у падінні гривні прем’єр-міністра і не поспішає відправляти голову Нацбанку у відставку, оскільки, мабуть, не має іншої кандидатури, яка була б такою ж слухняною, адже Арсенію Яценюку, після зняття того за мовчазної згоди президента країни з посади спікера парламенту, Віктор Ющенко навряд чи може довіряти.

Того ж таки 18 грудня я взяв участь в звітній конференції профспілкової організації студентів нашого університету. Мій виступ на цій конференції в основному звівся до роз’яснень того, чому я місяць тому видав наказ такого змісту:

Про зміну порядку оплати
студентами профспілкових внесків

З метою подальшого розвитку демократії в університеті та посилення впливу принципів побудови громадянського суспільства і вирівнювання умов сплати профспілкових внесків студентами бюджетної та контрактної форм навчання, а також на виконання рішення ректорату від 13 жовтня 2008 року

наказую:

1. Скасувати з жовтня 2008 року існуючий порядок централізованого перерахування на рахунок профкому студентів студентських профспілкових внесків шляхом їх бухгалтерського вилучення із суми стипендії, нарахованої кожному студенту, якому вона призначена.

2. Головному бухгалтеру університету Нечепуренко Л. М., починаючи з жовтня 2008 року, виплачувати студентам бюджетної форми навчання стипендії у повному обсязі без вирахування профспілкових внесків.

3. Запропонувати профкому студентів налагодити збір профспілкових внесків профоргами студентських груп не лише зі студентів контрактної форми навчання, але і з бюджетної форми також.

4. Запропонувати проректору з науково-педагогічної роботи по організації виховного процесу в університеті Пискляровій А. В. звернутись до органів студентського самоврядування з пропозицією зібрати конференцію студентів для вирішення питання про зменшення розміру студентських профспілкових внесків з 3 % до 1 %, що відповідатиме і статутній нормі і враховуватиме факт підвищення стипендії за останні 5 років у 10 разів і урівняє студентів по проценту відрахування на профспілкові внески з штатними працівниками університету.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою

Ректор
Б. І. Мокін

Узгоджено:
Проректор А. В. Пісклярова
Гол. бухгалтер Л. М. Нечепуренко
Нач. ПФВ С. С. Мацкевічус
Нач. ЮВ О. Б. Андрощук

Під час моєї участі у цій конференції зателефонував по мобільному до мене директор департаменту вищої освіти нашого міністерства Ярослав Болюбаш і запропонував стати ініціатором ректорського спротиву можливому рішенню Одеського адміністративного суду за позовом учня випускного класу однієї із одеських шкіл про відміну мінiстерського пункту правил прийому до вищих навчальних закладів виключно лише за сертифікатами незалежного зовнішнього оцінювання якості знань. Але я відмовився стати ініціатором спротиву, оскільки і сам, як видно із попередньої книжки, не в захваті від використання під час прийому до університету виключно лише сертифікатів незалежного зовнішнього оцінювання. На етапі обговорення правил прийому я пропонував, щоб окрім цих сертифікатів використовувався ще хоча б середній бал шкільного атестату, інакше учні в школі не будуть вчити ніяких інших дисциплін окрім тих двох-трьох, сертифікати по яких вимагатимуть при вступі до вищих навчальних закладів. Але міністр проігнорував мою пропозицію. Тож у судовій тяжбі одеського учня з міністерством я маю моральне право займати нейтральну позицію. А тому на мій підпис під документом ректорського спротиву судовому позову одеського учня міністерству не потрібно розраховувати. Ярославу Болюбашу моя відповідь, звичайно ж, не сподобалась, але він не перший із тих начальників, ініціативу яких я відмовився підтримати, тож нехай вибачає. До речі, лише після цього дзвінка я зрозумів, чому у міністерстві уже десять днів лежить не підписаною моя заява на відпустку, у яку я збирався піти з 16 грудня.

У ці ж дні вибухнув скандал навколо голови Львівського апеляційного суду Зварича, у якого у кабінеті вилучили в якості хабарів 1 мільйон доларів і 2 мільйони гривень. На пропозицію Голови Верховного Суду України Василя Онопенка, Верховна Рада України дала згоду на арешт і притягнення до кримінальної відповідальності цього судді. Але він уже встиг зникнути в невідомому напрямку.

А 19 грудня, у День святого Миколая, Верховна Рада України заслухала звіт тимчасової депутатської слідчої комiсії, якій було доручено розслідувати — законно чи ні Україна продавала зброю Грузії, яка кілька місяців тому воювала з Росією. Усі перипетії цього звіту від виступу голови тимчасової слідчої комісії народного депутата України Валерія Коновалюка до прийняття постанови транслювало телебачення, включаючи показ документів з грифом «Таємно».

У цій передачі мене шокували дві заяви Валерія Коновалюка: по-перше, про те, що в якості оплати за проданий зенітно-ракетний комплекс БУК Грузія заплатила натурою — двома броньованими джипами для обслуговування поїздок нашого президента, хоча згідно sз законодавством усі виручені за продаж військового майна кошти повинні зараховуватись на рахунок Державного казначейства і використовуватись виключно лише для фінансування потреб Збройних Сил України, а по-друге, це заява про те, що з проданої за період з 2004 по 2008 роки у різні країни української зброї, на суму у 2,5 мільярди доларів, на рахунок Державного казначейства поступили лише 200 мільйонів, а куди поділась різниця у 2,3 мільярди ніхто ні в казначействі, ні в міністерстві оборони не знає. То куди ж дивився Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України Віктор Ющенко, коли його підлеглі провертали ці оборудки? І як після цього він може говорити про те, що найбільший розмах корупція набула у вищих навчальних закладах під час вступних іспитів?

На цьому ж засіданні Верховної Ради України була створена тимчасова депутатська слідча комісія по розслідуванню факту падіння курсу гривні та причетності Національного банку України до цього процесу.

19 грудня 2008 року увійде в історію України ще з однієї причини –увечорі цього дня уперше перед телекамерами Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко звинуватила Президента України Віктора Ющенка, керівника його секретаріату Віктора Балогу, голову Національного банку України Володимира Стельмаха та власника компанії-посередника між Газпромом Росії і Нафтогазом України Дмитра Фірташа у тому, що завдяки викликаним за допомогою НБУ України коливанням курсу гривні до долара США та затримкам перерахування з рахунку Росукренерго на рахунок Газпрому вартості спожитого Україною природного газу ці особи нажили собі додаткові статки у розмірі чотирьох з половиною мільярдів доларів США. Після такої заяви цілком очевидно, що примирення між Юлею Тимошенко і Віктором Ющенком уже бути не може, і що між ними тепер розгорнеться боротьба на знищення. Тож і мені, як прихильникові Юлії Тимошенко на місцевому рівні, слід очікувати ударів від представників пропрезидентських сил як у органах обласної влади, так і у Міністерстві освіти і науки України.

Протягом цього ж тижня розходилася у різних напрямках моя попередня книга: «Продовження вибіркового літопису, або Напередодні та після дострокових виборів», яка є уже одинадцятою із моєї історико-публіцистичної серії, і яка саме на початку цього тижня побачила світ.

І останнє, про що я хотів би розповісти у цьому розділі, який охоплює тиждень, що промайнув напередодні Дня святого Миколая, це про те, що у вівторок 15 грудня у нашому університеті відбулося виїзне засідання науково-методичної комісії з електроенергетики та електромеханіки, яка діє при Міністерстві освіти і науки України і нараховує у своїх рядах більше ніж півтора десятки провідних професорів із тих університетів держави, які готують спеціалістів цих двох напрямів. Я на цьому засіданні виступав лише з привітальним словом, але при обговоренні деяких питань приймав активну участь, оскільки маю диплом інженера-електромеханіка і у свій час завідував як кафедрою електричних систем, так і кафедрою електромеханічних систем автоматизації, якими нині завiдують професори Петро Лежнюк та Володимир Грабко. Як ректорові мені приємно було чути похвалу із уст провідних професорів із інших університетів на адресу високого рівня оснащення наших навчальних лабораторій, в яких на кафедрі електромеханічних систем автоматизації використовується сучасне обладнання виробництва фірм «Сіменс» і «Шнайдер-електрик», а на кафедрі електричних систем і станцій — сучасне обладнання, яке випускається Рівненським заводом силової електроапаратури, передане нам усіма цими виробниками безкоштовно на суму майже у півмільона доларів під обiцянку використовувати його в навчальному процесі.

Постскриптум: У неділю 21 грудня у підсумковій за тиждень інформаційній програмі на телеканалі «Інтер» були продемонстровані інтерв’ю, дані телеведучому «Інтера» Президентом України Віктором Ющенком, лідером Партії регіонів Віктором Януковичем та власником компанії «Росукренерго» Дмитром Фірташем. Усі три інтерв’ю і коментар телеведучого до їх змісту були націлені на дискредитацію Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Віктор Ющенко обізвав її «воровкою», забувши про те, що, якби не вона і її електорат, то у 2004 році президентом став би не він, а Віктор Янукович. Віктор Янукович звинуватив її у тому, що вона повернула борги людям за рахунок грошей, накопичених його урядом. А Дмитро Фірташ заявив, що подав на неї у британський суд за звинувачення у привласненні державних коштів.

Після інтерв’ю, взятого телеведучим «Інтера» у Віктора Ющенка, я зрозумів, що мозок нашого президента вражений хворобою у тій же мірі, що і його обличчя.

Після інтерв’ю, взятого у Дмитра Фірташа, я довідався, що він є власником не лише посередницької газової кампанії «Росукренерго», але і комерційного банку «Надра», який отримав найбільші «гривневі вливання» від НБУ, незважаючи на відсутність подібних до Промінвестбанківських кризових передумов. Я зрозумів, також, що без відома Віктора Ющенка вірний йому Голова НБУ Володимир Стельмах зробити найбільші за розміром — більше 7 мільярдів — «вливання» саме у банк «Надра», особливо на фоні того, що ще не стабілізовано Промінвестбанк, якому виділено лише 5 мільярдів, не ризикнув би.