В кінці минулого тижня з міністерства надійшов лист, в якому мені пропонувалось в установлені терміни розібратись з питаннями, піднятими у зверненні до міністерства батька нашого випускника 2004 року, і дати відповідь як цьому батькові, так і у міністерство.

Суть питань, піднятих у листі батька випускника до міністра, стає зрозумілою при ознайомленні з моєю відповіддю, тому я не буду приводити листа батька, а одразу подам мою відповідь, яка була відіслана йому 14 березня, після затвердження на засіданні ректорату. В копії листа, приведеній нижче, прізвище, ім’я і по-батькові, як випускника, так і його батька, я замінив умовними абревіатурами, аби унеможливити обвинувачення в розголошенні службової переписки, пов’язаної з приватним життям.

Пану К. П. В.

Копія: Заступнику директора департаменту вищої освіти МОН України

Коровайченку Ю. М.

Шановний П. В.!

На Ваше звернення до міністра освіти і науки України від 10.02.2005 року стосовно невиконання Вінницьким національним технічним університетом умов контракту, укладеного з Вами 25.07.1998 р. на підготовку за програмою спеціаліста Вашого сина К. К. П., повідомляю наступне:

1). 25 липня 1998 року Ваш син, К. К. П., подав заяву, копія якої додається, на вступ до нашого університету на спеціальність 7.090228 «Автомобілі та автомобільне господарство». У цій заяві біля назви спеціальності в дужках він вказав номер спеціалізації (02і), яка має назву:

«Автомобілі, автомобільне господарство та організація внутрішніх та міжнародних перевезень з поглибленим вивченням іноземної мови».

Тож, подаючи заяву про прийом до університету і Ваш син, і Ви особисто, шановний П. В., прекрасно знали, як називається спеціальність, за якою Ваш син побажав отримувати вищу освіту в нашому університеті. І те, що, оформляючи контракт, Ви в стандартний бланк вписали одразу спеціалізацію, а не спеціальність, не є свідченням того, що Ви не знали, як називається спеціальність, за якою буде навчатись Ваш син.

А про те, що Ви знали, оформляючи і перший, і другий контракт, копії яких додаються, що в них вказуєте спеціалізацію, а не спеціальність, свідчить вписаний Вами шифр 7.090228-02і. Адже в заяві про прийом до університету Ваш син вказав саме спецiальність з шифром 7.090228, і дописування в контрактах цього шифру через тире ще й — 02і є свідченням того, що у контрактах свідомо вписана спеціалізація. І не пристало Вам, шановний П. В., працювавшому головним інженером одного із найпотужніших підприємств Вінниччини, в період подачі заяви Вашим сином до університету і оформлення контракту, робити вигляд, що Ви не розумієте різниці між спеціальністю і спеціалізацією в рамках спеціальності, і не знаєте того, що диплом завжди і в усіх країнах виписується за назвою спеціальності, а назва спеціалізації вписується лише в додаток до диплому. І в додатках до дипломів бакалавра та спеціаліста, копії яких додаються, Вашому сину вписані, як назва спеціальності, так і назва спеціалізації.

До речі, в західних країнах, де дозволяється студентам під час навчання в університеті навчатись не за стандартизованими, а за індивідуальними планами, при прийомі на роботу обов’язковим є пред’явлення додатку до диплома, з якого видно, які дисципліни він вивчав, тобто, сам диплом є фактично лише документом, який засвідчує засвоєння тих дисциплін, які вписані в додаток.

2). В рік вступу Вашого сина до нашого університету нижнє порогове значення суми балів по шести дисциплінах атестату і комплексному вступному іспиту, яке давало право на участь в конкурсі, було по III групі спеціальностей — 32, по II групі — 34 і по І групі — 36.

Спеціальність 07.090228 «Автомобілі та автомобільне господарство» входила до І групи, тож Вашому сину для участі в конкурсі потрібно було набрати в сумі не менше 36 балів.

Але оцінки з тих шести дисциплін з атестату, які враховуються при вступі до нашого університету, дали Вашому сину лише 24 бали, а на комплексному вступному іспиті в університеті Ваш син набрав лише 5 балів із 15-ти можливих.

Тож сумарний вступний бал у нього дорівнював лише 29 балам.

Із вищенаведеного видно, що за загальним конкурсом Ваш син не те, що не мав права бути зарахованим на спец. 07.09228 «Автомобілі та автомобільне господарство», але він не міг бути зарахованим і на будь-яку іншу спеціальність, оскільки його сумарний вступний бал був меншим найнижчого із допустимих порогових значень.

Тому Ваш син міг бути зарахованим до університету лише за контрактом на умовах надання платних послуг населенню.

І Ваше твердження в листі до міністра, що на контракт Ви пішли лише з огляду на спеціалізацію, яку Ви сприйняли, як спеціальність, м’яко кажучи, не є коректним, оскільки за своїми знаннями, отриманими в школі і продемонстрованими на вступному іспиті, Ваш син міг навчатись в університеті виключно лише за контрактом при виборі будь-якої спеціальності.

Про невисокий стартовий рівень знань Вашого сина, свідчать і ті оцінки, які він отримав на першому курсі (сім екзаменаційних оцінок «задовільно» із дев’яти) і рівень навчання у першому триместрі 2-го курсу (три незадовільних оцінки із п’яти, отриманих під час зимової екзаменаційної сесії), про що свідчить копія заяви Вашого сина, що додається, з проханням не відраховувати його, а дати можливість перескласти незадовільні оцінки з вищої математики, теоретичної механіки і опору матеріалів.

Нагадаю, що згідно з нормативними документами студенти, які навчаються за держзамовленням, при отриманні під час сесії трьох незадовільних оцінок одразу ж відраховуються з університету. І лише те, що Ваш син навчався за контрактом, дало йому можливість не бути відрахованим і дало право на додаткові перескладання незадовільних оцінок.

Це є ще одним підтвердженням того, що Ваш син зміг отримати вищу освіту саме завдяки тому, що навчався за контрактом.

І я сподіваюсь, що Вам, шановний П. В., як розумній людині і керівнику високого рангу, нескладно уявити, скільки часу довелось нашим викладачам додатково витратити, навчаючи Вашого сина, аби підняти його знання до того рівня, який дозволив йому в додатку до диплома спеціаліста отримати майже всі оцінки «добре», а в додатку до диплома бакалавра оцінки «задовільно» фігурують лише з дисциплін, які вивчались на перших двох курсах.

3). Студенти, які навчались на класичній спеціальності 07.090228 «Автомобілі та автомобільне господарство» вивчали іноземну мову в університеті згідно зі стандартним навчальним планом в обсязі 324 години.

Ваш же син, шановний П. В., навчаючись за спеціалізацією 07.090228-02і, вивчав не лише поглиблений курс іноземної мови, але додатково вивчав ще й три спецкурси, що в сумі дало обсяг вивчення ним іноземної мови у 1331 годину.

Тобто, додатково Ваш син отримав підготовку з іноземної мови в обсязі 1331 — 324 = 1007 годин.

Якщо врахувати, що вартість 1 години роботи викладача навіть середньої кваліфікації у період навчання Вашого сина складала 10 гривень, то легко підрахувати, що в разі додаткового вивчення лише іноземної мови в такому обсязі Вашим сином за межами вибраної ним спеціалізації Вам би обійшлося додатково в 10070 гривень.

А ще за спеціалізацією, пов’язаною з організацією міжнародних перевезень. Ваш син вивчив 10 дисциплін, з ними пов’язаних, загальним обсягом біля 700 годин, яких немає в навчальному плані загальної спеціальності 07.090228. При їх додатковому вивченні це коштувало б Вам додатково ще 7000 гривень.

Ви ж за шість років навчання сина згідно з контрактом заплатили університету суму у 10800 гривень, яка є майже удвічі меншою тієї, яку довелося б Вам заплатити при додатковому вивченні Вашим сином вищевказаних дисциплін у разі, якби Ваш син навчався не за контрактом на вибраній спеціалізації, а за держзамовленням, по основній спеціальності, але хотів на високому рівні оволодіти іноземною мовою і мати знання в області організації міжнародних перевезень.

Але ж з причин, які я уже виклав, Ваш син за держзамовленням не міг навчатись, а при навчанні за контрактом за загальною спеціальністю 07.090228 Вам довелось би заплатити 9000 гривень, що звичайно менше 10800 гривень Вами заплачених за навчання на спеціалізації, пов’язаній з організацією міжнародних перевезень, але сума у 10800 гривень, що Вами внесена, є набагато меншою тієї суми у 10070 + 7000 + 9000 = 26070 гривень, яку Вам довелось би заплатити при бажанні Вашого сина стати фахівцем з міжнародних перевезень, але за межами обраної ним спеціалізації.

Тож у Вас немає не лише юридичного права вимагати повернення університетом коштів, внесених за навчання Вашого сина, але і морального, оскільки знань він отримав в університеті в грошовому еквіваленті на суму, набагато більшу Вами внесеної.

4). Що ж стосується Ваших звинувачень мене як «екс-нардепа» у тому, що — цитую з Вашого листа: «Пан Мокін не вважає за потрібне відповідати на звернення рядових громадян…», а також в організації «лохотрона» на університетському рівні, то таке безпідставне звинувачення у листі до мінiстра дозволяє мені зробити висновок, що саме Ви полюбляєте цю гру.

Для обґрунтування цього висновку нагадаю Вам, що після надходження Вашого листа до університету я доручив директору інституту машинобудування і транспорту, у якому навчався Ваш син, професору Бурєннікову Ю. А., по-перше, дати Вам вмотивовану письмову відповідь, а по-друге, особисто з Вами зустрітись і в особистій розмові переконати Вас у тому, що університет виконав умови контракту по всіх пунктах.

І доручення це професору Бурєннікову Ю. А. я дав не лише тому, що він як директор інституту, в якому навчався Ваш син, об’єктивно міг дати більш грунтовну відповідь, але ще й тому, що у 1998 році саме з ним Ви зустрічались, визначаючи на яку спеціальність піти учитись Вашому сину, і саме у розмові з ним Ви прийняли рішення віддати сина на спеціалізацію 07.09228-02і спеціальності 07.090228.

І професор Бурєнніков Ю. А., за моїм дорученням, і відповідь письмову дав на Вашого листа до мене, і особисто з Вами зустрівся, і після зустрічі доповів на засіданні ректорату, що Вас переконав, і що Ви більше не в претензії до університету.

Тож Ваш лист до міністра, після цієї зустрічі з професором Бурєнніковим Ю. А., наводить на думку, що ще тоді, у 1998 році, коли складався контракт на навчання сина, Ви, проігнорувавши його заяву, навмисне записали в контракт назву не спеціальності, а спеціалізації, аби після закінчення сином навчання, скориставшись цією неузгодженістю, попробувати повернути собі внесені за навчання сина кошти.

І замість того, щоб бути вдячним за те, що університет з погано підготовленого школою Вашого сина, підготував непоганого фахівця з ґрунтовними знаннями англійської мови і організації міжнародних перевезень, Ви тепер дозволяєте собі і університет паплюжити, і ректора.

І це не робить Вам честі, і навряд чи піде впрок.

Завершити цього листа хочу запевненням, що не лише у мінiстерстві, а і в будь-якому суді я доведу, що і умов контракту університет не порушив, і що при вступі сина Ви точно орієнтувались, що йдете на спеціальність 07.090228 зі спеціалізацією 07.090228-02і.

Бувайте здорові,
ректор Б.І. Мокін

На цьому ж засіданні ректорату, 14 березня, було затверджено і текст моєї відповіді на лист Вінницької обласної організації молодих соціалістів, яким не лише хотілось би отримати доступ до студентських аудиторій, а і приміщення в університеті під їх офіс. Ось текст цієї відповіді:

Відповідь Голові ОК СМС
молодим соціалістам
у Вінницькій області
О. О. Жарику

Шановний пане Жарику!

Відповідь на Ваш лист № 51 від 23.03.2005 року я почну з цитування статей 8-ї та 51-ї Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту», який набрав силу 23 березня 1996 року, а також 3-ї статті Закону України «Про вищу освіту», який набрав силу 17 січня 2002 року.

У статті 8-й, що називається «Навчально-виховний процес і громадсько-політична діяльність у закладах освіти», сказано — цитую:

1. Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій, громадських, релiгійних організацій.

2. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.

У статті 51-й, що називається «Права вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів», сказано — цитую:

2. Відволікання учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов’язаних з процесом навчання, забороняється.

У статті 3-й, що називається «Державна політика у галузі вищої освіти», сказано — цитую:

2. Державна політика у галузі вищої освіти ґрунтується на принципах: незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій.

Із змісту цих цитат, шановний пане Жарику, сподіваюсь Ви зрозуміли, що проректор з виховної роботи і гуманітарної політики нашого університету професор Буяльська справедливо відмовила Вам в допуску членів Вашої організації до студентських аудиторій. Але Вам ніхто не забороняє — і це Ви теж знаєте від проректора Буяльської — брати інтерв’ю у наших студентів на території університету, коли вони виходять подихати свіжим повітрям на перерви або, скінчивши заняття, прямують до зупинок громадського транспорту. Саме в цих місцях здійснюють свої соціологічні опитування наших студентів працівники різних соціологічних інституцій до Центру імені Разумкова включно.

Сьогодні в Україні активно діють біля трьохсот політичних партій та громадських і релігійних організацій. І за Конституцією України (статті — 11, 15, 23, 24, 36) усі вони є рівними за доступом до них громадян і рівними в правах. Тож уявіть собі, що усі вони звернуться до адміністрації університету з вимогою допустити їх в студентські аудиторії і надати їм приміщення під їхні осередки. Тоді в університеті не залишиться ні приміщень, ні часу для здійснення навчально-виховного процесу. І саме тому Верховна Рада України законодавчо врегулювала це питання у законах та статтях, процитованих мною вище. І Конституція, і закони України дають Вам право агітувати наших студентів вступати до лав Вашої організації і співпрацювати з ними в проведенні різноманітних акцій, але за межами університетських навчальних корпусів.

І те, що Ваша організація є громадським молодіжним крилом Соціалістичної партії України, до керівництва якої входить наш нинішній міністр Станіслав Ніколаєнко, не дає Вам права вимагати для себе преференцій і виключень з чинного законодавства. На мій погляд, навпаки, Ви повинні стати взірцем для інших громадських і політичних організацій в дотриманні Конституції і законів України про освіту і про вищу освіту.

Що ж стосується Вашої вимоги надати Вам копію статуту університету, то в вік входження України в інформаційну фазу розвитку ця вимога нічого крім подиву не викликає. Хочете ознайомитись зі статутом нашого університету? — Будь ласка! Вам для цього не потрібні копії, достатньо лише відвідати сайт нашого університету. Але можу Вас запевнити, що ті принципи, які закладені в Конституцію України та закони про освіту і про вищу освіту, закладені і в наш статут. Тож Ви можете навіть не витрачати час на знайомство з нашим сайтом, якщо Вас цікавить лише підняте у Вашому листі питання.

Успіхів Вам в громадській роботі і особистому житті!

З повагою —
ректор ВНТУ Б.І. Мокін