У середу 16 листопада, об 11-й годині 10 хвилин, до університету прибув на зустріч з нашим колективом голова фракції СПУ в українському парламенті, народний депутат України Олександр Мороз.

Попросив організувати зустріч з ним заступник голови Вінницької облдержадміністрації, лідер обласної організації соціалістів Іван Бондарчук.

Я попередив його, що оголошення про зустріч з Олександром Морозом ми вивісимо в усіх корпусах університету, але нікого примусово заганяти до актової зали не будемо. Однак дозволимо викладачам політології, соціології і історії України, у яких з 11-ої години 15 хвилин до 12-ї години семінарські заняття, при їх бажанні і згоді групи, провести ці заняття у вигляді зустрічі з народним депутатом і колишнім Головою Верховної Ради України Олександром Морозом.

Про те, що саме на таких умовах проходитиме зустріч з нашим колективом, я попередив і Олександра Мороза, зустрівши його разом з проректорами біля входу в головний корпус.

Роздягнувшись у мене в кабінеті, ми одразу ж пішли до актової зали, яка виявилась переповненою і за межами якої виявились ще добрих дві сотні бажаючих, що утворили живий коридор високому гостю на більшій частині шляху до зали.

Тож перший висновок напрошується сам собою — Олександр Мороз користується повагою серед студентів і працівників, оскільки його перша поява в нашому університеті викликала високий ступінь їх зацікавленості.

Спочатку я представив аудиторії Олександра Олександровича, нагадав, що він разом зі мною голосував у Верховній Раді УРСР 12-го скликання за проголошення незалежності України у 1991 році, а також про те, що саме під час його головування у Верховній Раді України 2-го скликання було завершено розробку і затверджено нинішню Конституцію України, а потім надав слово йому.

Високий гість почав з того, що нагадав і мені, і усім присутнім, що серед нас є ще одна людина, яка причетна до проголошення незалежності України — третій член робочої президії нашого зібрання, народний депутат від СПУ Микола Мельник.

Я нагадаю, що Микола Мельник на Вінниччині є фігурою знаковою, оскільки колись був і головою знаменитого колгоспу-мільйонера у селі Липівка, і губернатором нашої області, і автором кількох художніх романів, а нині є активним членом фракції СПУ у парламенті, який «допікає» своїми звинувачувальними депутатськими запитами і колишньому Голові РНБОУ Петру Порошенку, теж відомому вихідцю з Вінниччини, і нинішньому ректорові Вінницького педагогічного університету Олександру Шестопалюку, добрим другом якого, як відомо, є начальник Головдержслужби України Тимофій Мокренко, котрий, переїжджаючи до Києва, не лише залишив Шестопалюка і на своїй колишній посаді заступника голови облдержадміністрації і передав йому із своїх рук бразди правління обласною організацією партії, до якої входив, але і взяв на роботу до Головдержслужби в якості свого референта його дочку.

Потім Олександр Мороз висловив своє бачення нинішніх основних політичних подій і відповів на частину із хмари письмових запитань, які йому надійшли із зали.

О 12-й годині 5 хвилин на прохання Івана Бондарчука Олександр Олександрович завершив спілкування з нашим колективом і відправився на зустріч з колективом педагогічного університету.

«Міс ІнЕЕЕМ», аспірантка Аня Пісклярова подарувала Олександру Морозу букет квітів, а я вручив пам’ятну медаль, якою було ознаменовано надання нашому університету у 2003 році статусу національного, і яку ми на згадку вручаємо усім високим гостям, прощаючись з ними.

Під час відповідей високого гостя на запитання я встиг вивідати у Миколи Мельника стан справ по розгляду у нашому міністерстві питання отримання Олександром Шестопалюком ученого звання доцента Тернопільської академії народного господарства, яке кілька років тому назад йому присвоєно з порушенням нормативних документів, що підтверджено комісією, що виїздила до Тернополя.

Як виявилось, того, хто послав цю комісію до Тернополя, начальника департаменту кадрової роботи Міністерства освіти і науки Володимира Биковського у міністерстві уже немає — відправлений на пенсію.

А міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко заявив, що основним винуватцем незаконного отримання Шестопалюком ученого звання доцента усе-таки є учений секретар Тернопільської академії, оскільки це він представив документи на присвоєння ученого звання Шестопалюку у міністерство з порушенням нормативних документів. І, на думку міністра, провина Шестопалюка полягає лише в тому, що він не знав нормативних документів. Але за їх незнання, знову ж таки на думку міністра, присвоєне учене звання знімати не варто.