Напередодні Нового року мені зателефонувала популярна на Вінниччині тележурналістка з Вінницької телестудії ВДТ-6 Ганна Секрет і запропонувала виступити на їхній телестудії з новорічним поздоровленням колективу університету зокрема і вінничан взагалі.

Я уже виступив з новорічним поздоровленням колективу університету на сторінках нашого університетського часопису «Імпульс», тож спочатку не виявив бажання робити це ще й у телевізійному форматі, який до того ж вимагав, хоч і невеликої, але оплати. Але, довідавшись від журналістки, що ректори інших провідних вінницьких вузів з такими поздоровленнями погодились виступити, я теж вирішив не відставати від них і прийшов на телестудію для запису 3-хвилинного виступу.

Цей виступ увійшов до програми «Будьмо знайомі», яка транслювалася увечері 1-го січня, вранці 2-го та в середині дня 4-го січня.

Мій виступ прозвучав так:

— Дорогі друзі — студенти, аспіранти, докторанти, співробітники і викладачі Вінницького національного технічного університету! Шановні вінничани!

Вчора ми з вами попрощались з 2005 роком — роком для нашого університету позитивним, оскільки ми в ньому повністю перевели навчальний процес на принципи Болонської декларації і зробили суттєвий вклад в розробку та впровадження нових інформаційних технологій, що відкриває перед нами дорогу до європейського освітнього простору, перезатвердили на новий термін усі наші 5 спецрад по захисту кандидатських та докторських дисертацій, домоглися удвічі вищої від середньої по міністерству ефективності функціонування аспірантури, вдвічі збільшили число іноземних студентів за рахунок громадян Китаю і країн Південної Америки, що свідчить про зростання іміджу нашого університету за кордоном, виграли в Київських академічних та університетських наукових колективів кілька тендерів на розробку загальнодержавних наукових програм, що свідчить про високий рівень науки в нашому університеті, а головне — ми з вами прожили рік в оновленій Україні.

Сьогодні, на жаль, ви чуєте з передач радіо та телебачення, що є багато людей, які розчарувалися у новій владі, що прийшла з Майдану. Але, ми з вами знаємо, що ніхто із тих, хто під час Помаранчевої революції прийшов на Майдан за покликом душі, сьогодні ні в чому не розчарувався, оскільки кожен із нас знає, що за рік старі порядки зламати не можна. Тож про розчарування говорять лише ті, які і не були ніколи зачарованими ідеалами Помаранчевої революції, а прибігли на Майдани в останні дні на пару годин, розраховуючи за це отримати нові посади і надбавки до зарплати, і не отримали їх. А ті, хто вірив у ці ідеали, ті продовжують у них вірити і нині, у цей непростий для України час. І я, як ректор університету, щасливий від того, що переважна більшість нашого багатотисячного університетського колективу теж серед тих українців, які продовжують вірити. І для нас з вами не є проблемою те, що дехто із лідерів Помаранчевої революції повів своїх прихильників на парламентські вибори паралельними шляхами. Адже це теж досягнення Помаранчевої революції, що влада від нас не вимагає загального «одобрямсу» своїм діям, а без репресій допускає існування різних думок і різних об’єднань. Після перемоги на парламентських виборах усі, хто був на Майдані, знову об’єднаються, адже розуміють, що не можна допускати до влади тих, які або особисто брали участь у відборі у держави заводу «Криворіжсталь» за ціною у 6 разів меншою від його вартості, або були причетними до цього дійства чи безучасно спостерігали за його ходою. І на прикладі «Криворіжсталі» логічно припустити, що і все інше, що було приватизоване за старої влади, теж забране в народу по цінах у 6 разів менших його вартості. І якщо ці сили повернуться до влади, то високою є імовірність того, що і все, що у державі ще залишилося, теж буде кимсь із них забрано за безцінь.

Тож будьмо пильними у році 2006-му, з яким я вас усіх щиро поздоровляю і бажаю усім здоров’я, добра, успіхів у всіх добрих справах, віри у переможну ходу демократії в Україні, віри у розум нашого народу, зміцнення надії на краще життя і нарощення темпів цього покращення.

З Новим роком, дорогі друзі!

Крім функції поздоровлення, як бачите, шановні читачі, мій виступ ніс ще й додаткову функцію — з нього чітко видно, що наш колектив вірить в ідеали Помаранчевої революції, а тому агітаторам від політичних сил, які ці ідеали не сприймають, у нашому колективі робити нічого — на зустрічі з ними просто ніхто не прийде. І не тому, що їм хтось заборонятиме це робити, чи хтось буде їх переслідувати за це. Вони просто не захочуть марно витрачати час і свої нерви.