У четвер, 18 травня 2006 року, в нашому університеті відбулися дві знакові події — перше засідання Наглядової ради ВНТУ та виїзне засідання Президії Академії педагогічних наук України, на яких головувала одна і та ж людина — Президент АПНУ, доктор філософських наук, професор, академік НАНУ та АПНУ Василь Кремень.

Засідання Наглядової ради ВНТУ розпочалося об 11-й годині у мене в кабінеті, а через 20 хвилин продовжилось у конференцзалі і тривало до 13-ї години.

Крім голови Наглядової ради ВНТУ Василя Кременя в засіданні взяли участь заступник голови ради — член-кореспондент НАНУ, доктор фізико-математичних наук, професор Валерій Мельник, який працює заступником директора Інституту системних досліджень НТУУ «Київський політехнічний інститут», та 5 членів ради — доктор технічних наук, професор Валерій Данилов, який теж працює в Інституті системних досліджень НТУУ «КПІ», декан факультету підвищення кваліфікації енергетиків ВНТУ, доктор технічних наук, професор Василь Кутін, який є представником у раді від нашого університету, голова Спостережної ради ВАТ «Маяк» і він же голова Вінницького регіонального відділення УСПП, кандидат економічних наук Петро Кузнєцов, директор Вінницької дирекції УДПЕ «Укртелеком», кандидат технічних наук Віктор Яблонський та директор Південно-західної енергетичної системи НЕК «Укренерго», заслужений енергетик України Євген Навроцький.

Не змогли приїхати до Вінниці і взяти участь в засіданні чотири члени ради — керівник апарату Верховної Ради України, кандидат педагогічних наук, академік АПНУ, професор Валентин Зайчук, який у ці дні готує перше засідання Верховної Ради України 5-го скликання, перший заступник міністра освіти і науки, доктор технічних наук, професор, академік АПНУ Андрій Гуржій та перший заступник міністра економіки, доктор економічних наук Сергій Романюк. Термінові справи відволікли від участі в засіданні ради і одного вінницького її члена — губернатора області Олександра Домбровського, який попередньо обіцяв прибути на це засідання.

Згідно зі статутом засідання Наглядової ради університету визнається легітимним, якщо у ньому бере участь проста більшість її членів. Оскільки у нашій раді одинадцять членів, то для відкриття її засідання достатньо було б присутності лише шести. У нашому ж засіданні взяли участь сім членів ради.

У моєму кабінеті на стіні висить гарно виконана архітектурна панорама університету, тож свій звіт Наглядовій раді я розпочав біля цієї панорами, охарактеризувавши як ті об’єкти на ній, що уже побудовані, так і ті, які ще треба побудувати.

Потім, перейшовши до конференцзалу, я зробив доповідь, яка вмістила історію виникнення та розбудови університету, план розвитку університету у 2006 році та стан його виконання на даний час, а також коло перспективних завдань у наступні роки до 2010 року включно, тобто, до року, в якому закінчуються як повноваження цього складу Наглядової ради університету, так і мої ректорські повноваження.

Моя доповідь була ілюстрованою за допомогою комп’ютерного проектора.

Ще 20 хвилин я відповідав на запитання членів Наглядової ради.

Потім виступили два члени ради — професори Валерій Мельник і Валерій Данилов.

Завершив обговорення моєї доповіді підсумковим виступом голова ради професор Василь Кремень.

Наглядова рада визнала стан справ в університеті таким, що відповідає нинішнім вимогам до університетів зі статусом національного, і затвердила перспективний план подальшого розвитку нашого університету до 2010 року.

Кожному члену ради була вручена папка з диском, на якому записана доповідь ректора, та матеріалами, що засвідчують об’єктивну реальність усього того, що викладено у доповіді.

Відсутнім членам ради ці матеріали я трохи пізніше особисто вручу також.

Через кілька хвилин після закінчення засідання Наглядової ради до університету під’їхав автобус, який привіз до нас членів Президії АПНУ.

Оскільки дорогою до Вінниці академіки зупинялись у Житомирі на ланч у кафе, то по приїзду до нас вони одразу ж приступили до виконання програми виїзного засідання — спочатку ознайомились з більшістю музейних залів і творчих лабораторій Центру культурології і виховання студентів, а потім разом з членами Ученої ради нашого університету та викладачами гуманітарних дисциплін у конференцзалі провели засідання, на якому обговорили питання «Гуманітарна складова в змісті інженерної освіти», основними доповідачами по якому були академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи Микола Євтух, член президії АПНУ ректор ВНТУ Борис Мокін, тобто, я, та проректор з виховної і наукової роботи в галузі гуманітарних дисциплін нашого університету професор Тамара Буяльська, яка по сумісництву завідує також кафедрою культурології та на громадських засадах виконує функції директора Інституту гуманітарно-педагогічних проблем та виховання, який об’єднує в нашому університеті усі кафедри гуманітарного профілю.

Оскільки моя доповідна записка стосовно гуманітарної складової у змісті інженерної освіти була роздана усім членам Президії АПНУ заздалегідь, зачитана попередньо вона була мною і членам Ученої ради нашого університету, то я виступив дуже коротко, віддавши більшу частину свого регламентного часу проректору Тамарі Буяльській, котра у своїй доповіді, ілюстрованій за допомогою комп’ютерного проектора, розповіла про те, як виглядає гуманітарна складова в змісті інженерної освіти в нашому університеті.

Потім усі ми перейшли до актової зали університету, де Тамара Буяльська в нашій присутності провела заняття з практичної культурології зі студентами 3-го курсу кількох факультетів. Темою заняття було ознайомлення студентів з народними музичними інструментами і музичними творами, які ними виконуються, та життям композиторів, котрі ці твори написали. Допомагав у проведенні заняття Тамарі Болеславівні студентський оркестр народних інструментів Вінницького музичного училища імені Леонтовича під керівництвом талановитого викладача цього училища Геннадія Муращенка.

Усі наші академіки були в захваті і від методики проведення заняття Тамарою Болеславівною і від майстерності виконання музичних творів студентським оркестром народних інструментів під керівництвом Геннадія Муращенка.

Після закінчення заняття Президент АПНУ Василь Кремень висловив подяку усім його учасникам і запропонував членам президії проголосувати за нагородження студентського оркестру народних інструментів та його керівника Геннадія Муращенка Почесною грамотою Академії педагогічних наук України. Президія дружно підтримала пропозицію свого президента. Тож після повернення до Києва, Учений секретар АПНУ академік Олександр Ляшенко випише цю грамоту, Президент АПНУ Василь Кремень її підпише, а на найближчому засіданні Ученої ради нашого університету я, як член президії, вручу грамоту Геннадію Муращенку від імені президента академії.

Для того, щоб було зрозуміло, про що йшла мова на засіданні Президії АПНУ, та чому для проведення цього засідання було обрано саме наш університет, я наведу тексти проектів двох документів, підготовлених мною за тиждень до приїзду академіків у Вінницю. Ось текст проекту першого документа:

ДОВІДКА

про гуманітарну складову в змісті інженерної освіти

в технічних та технологічних ВНЗ України

Для підготовки довідки до питання «Про гуманітарну складову в змісті інженерної освіти», поставленого в порядок денний виїзного засідання Президії Академії педагогічних наук України у Вінницькому національному технічному університеті 18 травня 2006 року, ректором ВНТУ Мокіним Б.І., який є членом Президії АПНУ, за дорученням академіка-секретаря Відділення педагогіки і психології вищої школи Євтуха М. Б. з дозволу Президента АПНУ Кременя В. Г. у 50 провідних технічних та технологічних ВНЗ України 4-го рівня акредитації (СНТУ, ВНТУ, ЛДТУ, УДХТУ, ДНУЗТ, НГУ, НМАУ, ПДАБА, ДДТУ, КТУ, ДНТУ, ПДТУ, ДНАБА, ДДМА, ЖІТІ, ЗНТУ, ЗДІА, ІФНТУНГ, НАУ, НТУУ «КПІ», НТУ, УНУХТ, КНУБА, КНУТД, КУЕТТ, КНТУ, ДГМІ, НУ «ЛП», УДЛУ, НУК, ОНПУ, ОНМУ, ОНАЗ, ОНАХТ, ОДАБА, ОДАХ, ПНТУ, КДПУ, НУВГП, ТДТУ, НТУ «ХПІ», НАУ «ХАІ», ХНУРЕ, ХНАДУ, ХДТУБА, УДАЗТ, ХНАМГ, ХНТУ, ЧДТУ-Черкаси, ЧДТУ-Чернігів), розташованих у 27 містах України (Севастополі, Вінниці, Луцьку, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Донецьку, Маріуполі, Макіївці, Краматорську, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві, Кiровограді, Алчевську, Львові, Миколаєві, Одесі, Полтаві, Кременчуку, Рівному, Тернополі, Харкові, Херсоні, Черкасах, Чернігові), 6 квітня 2006 року були направлені листи з проханням до 25 квітня дати відповіді на чотири запитання:

1). Який процент (або діапазон процентів) в загальному навчальному навантаженні по підготовці бакалавра інженерії та інженера (або магістра інженерії) у Вашому ВНЗ складають гуманітарні дисципліни?

2). Які дисципліни, що входять до навчального плану бакалавра та інженера, Ви відносите до гуманітарних?

3). Яка гуманітарна дисципліна у Вашому ВНЗ має найбільшу кількість годин, яка найменшу, і яка кількість годин є найбільш характерною для більшості гуманітарних дисциплін?

4). Якими є Ваші побажання щодо гуманітарної складової змісту інженерної освіти (збільшити чи зменшити обсяг викладання в цілому чи по окремій дисципліні, ввести якусь гуманітарну дисципліну додатково, вивести якусь гуманітарну дисципліну зовсім)?

Відповіді на поставлені запитання до 10 травня — дня формування цієї довідки—були отримані з 30 ВНЗ (СНТУ, ВНТУ, УДХТУ, ДНУЗТ, НМАУ, ДНТУ, ПДТУ, ДНАБА, ДДМА, ЗДІА, ІФНТУНГ, НТУУ»КПІ», НТУ, КНУБА, КНУТД, КУЕТТ, КНТУ, НУ»ЛП», НУК, ОНМУ, ОНАХТ, ОДАХ, НУВГП, НТУ «ХПІ», ХНУРЕ, ХНАДУ, УДАЗТ, ХНТУ, ЧДТУ-Черкаси, ЧДТУ-Чернігів).

Аналізуючи ці відповіді, можна прийти до наступних висновків:

1. Усі ВНЗ України до гуманітарної складової змісту інженерної освіти відносять дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки ОПП. Але перелік цих дисциплін і обсяг їх викладання у кожному ВНЗ є відмінним від інших. Покажемо це на прикладі п’яти ВНЗ, розташованих на сході, півдні, заході, півночі та у центрі України — НТУ «ХПІ»(Харків), ХНТУ (Херсон), НУ «ЛП»(Львів), ЧДТУ(Чернігів) та ВНТУ(Вінниця).

В НТУ «ХПІ» при підготовці бакалаврів викладаються 16 дисциплін гуманітарної складової (Філософія, Культурологія, Етика і естетика, Психологія та педагогіка, Ділова українська мова, Іноземна мова, Історія науки і техніки, Логіка, Основи правознавства, Правознавство, Політологія, Історія України, Соціологія, Екологічна теорія, Релігієзнавство, Фізичне виховання).

В ХНТУ при підготовці бакалаврів викладаються 12 дисциплін гуманітарної складової (Історія України, Ділова українська мова, Філософія, Основи психології та педагогіки, Релігієзнавство, Основи економічних теорій, Політологія, Основи права, Соціологія, Українська та світова культура, Іноземна мова, Фізичне виховання)

В НУ «ЛП» при підготовці бакалаврів викладаються 11 дисциплін гуманітарної складової (Вища освіта і Болонський процес, Ділова українська мова, Іноземна мова, Історія України, Основи права, Основи психології та педагогіки, Політологія, Релігієзнавство, Українська та зарубіжна культура, Філософія, Фізичне виховання).

В ЧДТУ при підготовці бакалаврів викладаються 11 за назвою, але 14 за змістом дисциплін гуманітарної складової (Іноземна мова, Українська ділова мова, Історія України, Культурологія, Філософія в комплексі з логікою, етикою, естетикою і релігієзнавством, Політологія, Соціологія, Екологічна теорія, Правознавство, Психологія, Фізичне виховання).

У ВНТУ при підготовці бакалаврів викладаються 18 дисциплін гуманітарної складової (Історія України, Філософія, Основи економічної теорії, Політологія, Українська та зарубіжна культура, Правознавство, Основи психології та педагогіки, Соціологія, Релігієзнавство, Українська мова, Іноземна мова, Культурологія, Логіка, Фізичне виховання, Етика і культура, Людина та культура, Західноєвропейське мистецтво, Практична культурологія)

Як бачимо, лише 10 дисциплін із наведених переліків співпадають в усіх п’яти ВНЗ, а інші вносять свою специфіку в зміст гуманітарної підготовки в кожному із цих ВНЗ, яка є лише трохи або суттєво відмінною від її змісту в інших чотирьох.

Є відмінність у цих п’яти ВНЗ і у співвідношенні обсягів гуманітарної підготовки бакалаврів до їх загальної підготовки. В процентах від загальної підготовки гуманітарна складає: в ЧДТУ — (17—18)%, в ХНТУ — 18 %, в НУ «ЛП» — 20 %, в НТУ «ХПІ» — (18-25)%, у ВНТУ — (26-27)%.

Що стосується дисциплін гуманітарної складової в змісті і об’ємах підготовки спеціалістів і магістрів у цих п’яти ВНЗ, то вони відрізняються дуже суттєво — наведемо лише процентне співвідношення: по спеціалістах гуманітарні дисципліни в загальній підготовці складають — у ВНТУ — (4—6)%, в НУ»ЛП»- 10 %, в НТУ»ХПІ» — до 15 %, в ЧДТУ — (11—17)%, в ХНТУ — 25 %; по магістрах — в НУ»ЛП» — 12 %, в НТУ «ХПІ» — до 15 %, в ЧДТУ — (14—22)%, в ХНТУ — 29 %, у ВНТУ — 36 %.

Судячи по інформації, надісланій для порівняння, аналогічне розмаїття цифр і назв стосовно гуманітарної складової підготовки бакалаврів та магістрів інженерії і спеціалістів має місце і в усіх інших ВНЗ України.

2. Практично в усіх 30 ВНЗ найменшою кількістю годин, що виділяється на одну гуманітарну дисципліну, є 54, що відповідає 1,5 кредиту, а найбільш характерною кількістю годин є діапазон 72—81—90, що відповідає 2—2,5 кредитам. Але в кількох ВНЗ є по 1—2 дисципліни, із числа введених рішенням Ученої ради, обсяг яких знаходиться в межах 27—36 годин, тобто 0,5 вітчизняного кредиту, або одного кредиту ECTS.

У більшості ВНЗ найбільше годин — 324 виділено під «Іноземну мову», а другою дисципліною за кількістю виділених годин — 216 у них йде «Фізичне виховання». Але є кілька ВНЗ, у яких під іноземну мову виділена інша кількість годин — це, наприклад, НМАУ (486), ОНМУ (450), КНТУ (360), ДДМА (342), ХНУРЕ (297), НТУУ «КПІ»(270), НТУ «ХПІ»(270), КНУБА (270), ДНАБА (270), ЗДІА (270).

У більшості ВНЗ під дисципліну «Фізичне виховання» виділено 216 годин, тобто 6 кредитів. Але є кілька ВНЗ, у яких під цю дисципліну виділена інша кількість годин — це НТУ (243), НУ «ЛП» (324), НМАУ (351), ДДМА (360), ВНТУ (432). Слід зазначити, що нормативною кількістю годин для цієї дисципліни є 432.

Досить широкий діапазон значень виділених годин у різних ВНЗ має цикл філософських дисциплін — основи філософії, логіка, релігієзнавство, етика і естетика. Наприклад у ВНТУ, де ці складові філософії викладаються окремо, під цей цикл виділено 270 годин, а у НТУУ «КПІ», ДНТУ та ХНУРЕ, де ці складові викладаються в інтегрованому курсі «Філософія», під увесь інтегрований курс виділяється відповідно 216, 198 та 189 годин.

Для формування культури студента у переважній більшості ВНЗ використовується лише загальний курс «Культурології», на який виділено 54 години. В НУ «ЛП», ХНТУ, КНУТД та КНТУ, в яких викладається дисципліна «Українська та зарубіжна культура», для формування культури студента виділено від 81 до 108 годин. В НМАУ та ОНАХТ одним бакалаврським напрямкам викладають «Культурологію» в обсязі 54 годин, а іншим — «Українську та світову культуру» в обсязі 108 годин. І лише у ВНТУ для формування культури студента, тобто здатності сприймати і оцінювати загальнолюдські цінності, викладається цикл із 5 культурологічних дисциплін загальним обсягом 278 годин, який містить в собі «Українську та зарубіжну культуру»(90 годин), «Людину та культуру» (36), «Етику та культуру» (54), «Західноєвропейське мистецтво» (54), «Практичну культурологію» (54).

3. Побажання різних ВНЗ щодо гуманітарної складової в змісті інженерної освіти дуже різняться між собою, а тому не можуть бути задоволеними одночасно, оскільки:

ДНТУ, ОНМУ, ДНАБА, ХНАДУ вважають гуманітарну складову в змісті інженерної освіти оптимальною і пропонують «… зберегти перелік дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки і обсяг навчального навантаження з цих дисциплін, які склалися на теперішній час».

КНУБА, УДАЗТ, ДДМА вважають нинішній стан гуманітарної складової в змісті інженерної освіти прийнятним, але пропонують вилучити з програми дисципліну «Історія України», оскільки вона повністю дублює шкільний курс. Як компроміс УДАЗТ пропонує замість «Історії України» ввести «Політичну історію України», відносно доцільності чого у мене, наприклад, є сумніви, оскільки така дисципліна буде суттєво дублювати курс «Політології».

НМАУ вважає нинішній стан гуманітарної складової в змісті інженерної освіти в цілому прийнятним, але пропонує його привести до обсягу 15 % від загальної підготовки і уніфікувати для усіх ВНЗ по усіх інженерних напрямках і усіх спеціальностях.

НУК вважає обсяг годин, що виділяються на гуманітарну складову в змісті інженерної освіти, достатнім, але до переліку дисциплін пропонує додати ще чотири: «Етику і психологію ділових відносин», «Ділові комунікації», «Конфліктологію» та «Вищу технічну освіту в Європі і Америці». Як на мій погляд, то перші три із запропонованих додаткових дисциплін можуть бути розділами тих споріднених, що уже є у навчальних планах, а четверту можна вписати розділом в дисципліну, що уже введена наказом міністра, «Вища освіта і Болонський процес».

НТУ, КНУТД, ХНТУ вважають обсяг годин, що виділяються на гуманітарну складову в змісті інженерної освіти, достатнім, але пропонують зменшити кількість дисциплін шляхом приєднання усіх малоформатних дисциплін, типу «Релігієзнавства», «Соціології» і т. ін., до споріднених крупноформатних, типу «Філософії», «Політології» і т. ін. ХНТУ пропонує також ввести нову дисципліну «Основи демократії», чим суперечить сам собі, оскільки така дисципліна є нічим іншим, як розділом «Політології».

КУЕТТ, який має гуманітарну складову в діапазоні (16-21)%, пропонує її збільшити за рахунок збільшення кількості годин по таких дисциплінах як «Логіка», «Конфліктологія», «Психологія управління», «Українська мова».

ОДАХ, який має гуманітарну складову на рівні 21 %, пропонує її збільшити за рахунок введення нових економічних дисциплін і збільшення обсягів тих економічних дисциплін, які уже є в навчальних планах.

ІФНТУНГ, ХНУРЕ, ДНУЗТ, ЗДІА вважають гуманітарну складову завищеною і пропонують її нормувати на рівні (10—12)%, передавши для вивчення у школу не лише «Історію України», а і ряд інших дисциплін, для освоєння яких не потрібно мати серйозне філософське підґрунтя, а також скоротити обсяги вивчення усіх інших гуманітарних дисциплін. При цьому ІФНТУНГ від «Іноземної мови» у ВНЗ пропонує залишити лише короткий курс «Ділової іноземної мови», а ЗДІА пропонує зробити факультативом «Фізичне виховання».

НТУУ «КПІ», НТУ «ХПІ», НУ «ЛП», ОНАХТ, УДХТУ пропонують — цитую по інформації НУ «ЛП» — «Привести обсяг гуманітарної складової змісту інженерної освіти до Європейських стандартів». При цьому НТУУ «КПІ» пропонує залишити у цій складовій на рівні бакалаврату 7 дисциплін (Філософія, Психологія, Іноземна мова професійного спрямування, Правознавство, Соціологія, Економічна теорія, Економіка та організація виробництва) з загальною кількістю кредитів — 29, що складатиме 12 % від об’єму загальної підготовки, НТУ «ХПІ» пропонує залишити на рівні бакалаврату 5 дисциплін (Філософія, Історія України, Право, Іноземна мова, Економічна теорія), обсяг яких вивести на рівень 10 % від об’єму загальної підготовки, а ОНАХТ пропонує залишити на рівні бакалаврату лише 4 дисципліни (Іноземна мова, Філософія, Соціологія, Економічна теорія). Усі ці ВНЗ пропонують надати дисципліні «Фізичне виховання» статус факультативу, а частину дисциплін нинішньої гуманітарної складової або передати для вивчення в школу (НТУУ «КПІ», УДХТУ), або ввести у вигляді розділів у ті дисципліни, що пропонуються (НТУ «ХПІ», ОНАХТ).

ВНТУ, погоджуючись з НТУУ «КПІ» в тому, що частину гуманітарних дисциплін необхідно передати для вивчення у школу, і погоджуючись з НТУ «ХПІ» у тому, що частину малоформатних дисциплін необхідно ввести розділами в крупноформатні, та погоджуючись з обома ними у тому, що дисципліні «Фізичне виховання» необхідно надати статус факультативу і планувати її реалізацію у вигляді секційної роботи у другій половині дня за межами основного розкладу, у той же час категорично не погоджується з пропозицією вилучити із гуманітарної складової інженерної освіти культурологічні дисципліни. Адже у вихованні людини, здатної сприймати і оцінювати загальнолюдські цінності, не можна ставити крапку, даючи останній шкільний дзвінок. Інакше замість мови ми будемо чути лиш лайку, замість нових ВНЗ будемо будувати в’язниці, і житимемо завжди у страху за власне життя і життя наших дітей від того, що поряд з нами житимуть не культурні люди, і в страху за майбутнє країни від того, що нашими випускниками будуть безжально зноситись пам’ятки культури і архітектури і на їх місці зводитимуться бетонні коробки людських мурашників. Можливо, що окремими дисциплiнами дещо із того, що викладається у ВНТУ, наприклад,«Західноєвропейське мистецтво» і не варто викладати в технічному ВНЗ, але такі дисципліни, як «Українська і зарубіжна культура», «Етика і культура», «Практична культурологія» в навчальному плані вищого навчального закладу, який готує технічну інтелігенцію, повинні бути.

Інші ВНЗ надали інформацію, але не надали пропозицій

На Президію АПНУ лягає відповідальна місія — вибрати і підтримати ті пропозиції із числа запропонованих вищими навчальними закладами, які є найкращими в нинішніх суспільно-економічних умовах і на нинішньому етапі становлення культури, демократії і економіки нашої держави.

Автор довідки — ректор ВНТУ Б. І. Мокін

Проект другого документу, попередньо підготовленого мною, виглядав так:

Проект

ПОСТАНОВА

ПРЕЗИДІЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Протокол № _________

Про гуманітарну складову

в змісті інженерної освіти

Заслухавши доповіді академіка-секретаря Відділення педагогіки і психології вищої школи, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена АПН України М. Б. Євтуха, голови комісії — члена Президії і дійсного члена АПН України, ректора Вінницького національного технічного університету, доктора технічних наук, професора Б. 3І. Мокіна по питанню: «Про гуманітарну складову в змісті інженерної освіти», в яких вони узагальнили і проаналізували стан справ в напрямку гуманізації та гуманітаризації вищої інженерної освіти на підставі інформації, отриманої із 30 провідних університетів України технічного та технологічного профілю — у тому числі НТУУ «Київський політехнічний інститут», який очолює член комісії — дійсний член АПН України, доктор технічних наук, професор М. З. Згуровський, та Київський національний університет будівництва і архітектури, який очолює член комісії — член-кореспондент АПН України, доктор технічних наук, професор А. М. Тугай, — а також заслухавши співдоповідь проректора з виховної роботи і наукової роботи в галузі гуманітарних дисциплін Вінницького національного технічного університету, кандидата філософських наук, професора Т. Б. Буяльської, яка охарактеризувала напрацювання та досвід Вінницького національного технічного університету у цьому напрямку, Президія АПН України зазначає, що завдяки зусиллям Міністерства освіти і науки України та ректоратів і Учених рад ВНЗ вітчизняна вища інженерна освіта зберегла ті здобутки, які за багато років напрацювала радянська вища школа в галузі гуманізації та гуманітаризації інженерної освіти, очистивши одночасно ці здобутки від нашарувань комуністичної ідеології та поглибивши їх в напрямку засвоєння студентами загальнолюдських цінностей. Завдяки цьому вітчизняні технічні та технологічні університети сьогодні є не лише центрами вищої освіти і науки в регіонах, а і центрами культури, а їхні випускники поповнюють ряди технічної інтелігенції держави, витісняючи з її інженерного середовища бездуховних функціонерів, здатних своїми рішеннями завдати шкоди національному багатству і здоров’ю народу.

Разом з тим Президія АПН України зазначає, що деякі гуманітарні дисципліни у ВНЗ за своїми програмами нічим не відрізняються від аналогічних дисциплін, що викладаються у загальній середній школі. Тож, не додаючи нічого нового до тезаурусу знань студентів, дублювання цих дисциплін у ВНЗ лише забирає у студентів частку дорогоцінного навчального часу, необхідного для засвоєння спеціальності. Але викликають занепокоєння також і ті факти, що деякі інженерні ВНЗ намагаються зменшити обсяг викладання гуманітарних дисциплін до того мінімуму, за яким уже не можна буде говорити, що випускники цих ВНЗ поповнюють ряди технічної інтелігенції, без наявності якої жодна країна не може нарощувати економічний потенціал без нанесення шкоди національним інтересам і знищення факторів самобутності народу.

В результаті обговорення доповідей, яке відбулося за участю членів Ученої ради та викладачів гуманітарних дисциплін ВНТУ, і досягнення згоди по ключових аспектах проблеми Президія АПН України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1). Визнати, що включення економічних дисциплін та фізичного виховання до гуманітарної складової змісту інженерної освіти, як це роблять і деякі працівники Міністерства освіти і науки та керівники деяких ВНЗ, є неправомірним, оскільки і економічна підготовка, яка забезпечує бізнесову діяльність людини, і фізична підготовка, яка забезпечує фізичний стан людини, мають право на визнання самостійними складовими змісту інженерної освіти і не підлягають обговоренню в рамках питання «Про гуманітарну складову в змісті інженерної освіти».

2). Звернути увагу на те, що ті технічні та технологічні ВНЗ країн Західної та Центральної Європи, що уже долучились до Болонського процесу, наслідуючи ВНЗ США, починають вводити в навчальні програми інженерних спеціальностей гуманітарні дисципліни в обсязі (10—15)%, тож вітчизняним ВНЗ інженерного профілю не варто скорочувати гуманітарну складову у змісті інженерної освіти, посилаючись на стандарти тих європейських ВНЗ, котрі ще роздумують — долучатись їм до Болонського процесу чи ні.

3). Вважати необхідним в якості обов’язкових компонент гуманітарної складової змісту інженерної освіти рекомендувати:

— комплекс філософських дисциплін (основи філософії, логіка, релігiєзнавство, етика і естетика), який може викладатись також у вигляді інтегрованої дисципліни «Філософія», до якої споріднені філософські дисциплiни включені розділами — цим забезпечуватиметься освоєння студентами загальних законів розвитку матерії і духу;

— комплекс дисциплін, націлених на пізнання внутрішнього світу особистості та його взаємодії з внутрішніми світами інших особистостей (психологія, педагогіка, соціальна психологія, соціологія), який може викладатись також у вигляді інтегрованої дисципліни: «Психологія, педагогіка та соціологія» — цим забезпечуватиметься пізнання студентами себе як особистості, як вихователя своїх дітей і підлеглих, як члена колективу і соціуму;

— комплекс дисциплін, націлених на сприйняття загальнолюдських цінностей (культурологія, етика і культура, людина і культура, мистецьке надбання народів і епох, українська та зарубіжна культура, практична культурологія), які можуть бути інтегрованими у більш узагальнені форми — цим забезпечуватиметься і становлення студента як суб’єкта культури, і виховання в нього почуття гідності, почуття гордості від того, що він чи вона є невід’ємною часткою свого народу, є представником технічної інтелігенції цього народу, яка бажає працювати так, щоб плоди її праці послужили відправним пунктом і точкою опори для становлення наступних поколінь;

— комплекс правових дисциплін (основи права, правознавство, політологія, практика застосування конституційних прав і обо’язків, основи демократії, політична історія України), які можуть бути інтегрованими у більш узагальнені форми — цим забезпечуватиметься підготовка спочатку студента, а потім уже спеціаліста до нормальної взаємодії з органами різних гілок влади та розуміння своїх прав та обов’язків як члена суспільства;

— комплекс мовних дисциплін (українська мова, ділова українська мова, особливості вживання рідної мови, іноземна мова, ділова іноземна мова, спецкурс іноземної мови зі спеціальності інженерії), завдяки яким у студентів, при їх конкретизації, розвиваються комунікативні здібності при спілкуванні як з одномовною групою людей, документів та літературних джерел, так і з різномовними.

Слід зазначити, що на думку членів Президії АПН України дисципліни: «Українська мова» або «Ділова українська мова» варто викладати лише у ВНЗ з російською мовою викладання, а в україномовних ВНЗ час, виділений на них, дозволити використовувати на інші дисципліни гуманітарної складової змісту інженерної освіти.

4). Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

4.1) зберегти в навчальних планах інженерних спеціальностей гуманітарну складову в змісті бакалаврської підготовки на рівні (15— 20)%, в змісті підготовки спеціаліста на рівні (8-10)%, в змісті підготовки магістра на рівні (20—25)%;

4.2) для збереження індивідуальної неповторності ВНЗ з усталеними, вивіреними роками традиціями в конкретному напрямку гуманізації та гуманітаризації інженерної освіти, дозволити викладачам цих ВНЗ, залишаючись в рамках визначених комплексів гуманітарних дисциплін в якості гуманітарної складової, при викладанні зміщувати акценти і підсилювати вагу саме тих дисциплін, які в розвиток традицій найкраще забезпечені викладачами високої кваліфікації, іміджем та матеріальною базою, вивільняючи для цього час шляхом викладання деяких інших гуманітарних дисциплін в межах мінімуму, необхідного для засвоєння їхніх основних принципів.

5). Контроль за виконанням постанови покласти на віце-президента АПН України О. Я. Савченко.

Спочатку до комісії по підготовці цих документів крім мене було включено також академіка АПНУ, ректора НТУУ «КПІ», професора Михайла Згуровського та член-кореспондента АПНУ, ректора КНУБА, професора Анатолія Тугая. Але у зв’язку з перебуванням їх у цей період у закордонних відрядженнях, до складу комісії було включено замість Михайла Згуровського першого проректора НТУУ «КПІ», член-кореспондента НАНУ, професора Юрія Якименка, а замість Анатолія Тугая — ректора Відкритого університету розвитку людини «Україна», академіка АПНУ, професора Петра Таланчука.

Проекти документів, представлених вище, були направлені Ученим секретарем нашого відділення академії професором Іваном Волощуком і цим новим членам комісії, які сприйняли їх в цілому позитивно, внісши лише деякі правки редакційного та узагальнюючого характеру.

На завершення розповіді про виїзне засідання Президії АПНУ я хочу ще раз повернутись до його початку.

А на початку засідання Президент АПНУ Василь Кремень вручив почесні грамоти академії

1. Буяльській Тамарі Болеславівні — канд. філософ. наук, професору, завідувачу кафедри культурології, директору Інституту гуманiтарно-педагогічних проблем і виховання, проректору з виховної роботи та наукової роботи в галузі гуманітарних дисциплін — за створення системи виховної роботи в університеті та Центру культурології і виховання студентів.

2. Мізерному Віктору Миколайовичу — канд. техн. наук, доценту, завідувачу кафедри інтеграції навчання з виробництвом, директору Інституту інтеграції навчання з виробництвом — за створення системи опанування студентами робітничих професій і налагодження зв’язків університету з промисловістю.

3. Леонтьєву Василю Олександровичу — канд. техн. наук, доценту, проректору з навчальної та навчально-методичної роботи — за організацію системи навчальної та навчально-методичної роботи в університеті, адекватної освітнім системам Канади і США, та впровадження в навчальний процес принципів Болонської декларації.

4. Боцулі Мирославу Павловичу — канд. техн. наук, доценту, доценту кафедри моделювання та моніторингу складних систем, заступнику директора Інституту прогресивних освітніх технологій — за створення в університеті системи освоєння і впровадження у навчальний процес дистанційних технологій  навчання.

5. Азаровой Ларисі Євстахіївні — доктор філолог. наук, професору, завідувачу кафедри мовознавства — за створення системи адаптації іноземних студентів до умов навчання і проживання в Україні.

Про те, що саме ці наші колеги будуть нагороджені, я знав, оскільки сам підписував попередньо їх представлення до нагородження.

Але, як виявилося, я не знав усього, що стосувалося нагородження.

Перед тим, як вручити почесні грамоти, Президент АПНУ Василь Кремень вручив мені вищу нагороду академії — медаль Ушинського, яка затверджена офіційно в якості академічної державної нагороди. Почувши це, я був приємно спантеличений — ніхто із академіків перед цим мені навіть натяку не зробив, тож сюрприз для мене постав у повний зріст.

Як виявилося, із ректорів медаллю Ушинського раніше був нагороджений лише ректор НУ ім. Тараса Шевченка академік Віктор Скопенко у день його 70-ліття, тож на сьогоднішній день кавалерами цієї нагороди серед ректорів є лише ми двоє. А серед освітян Правобережної України без врахування Києва я отримав медаль Ушинського першим.

Що не кажи, а приємно!

І вдвічі приємно після слів Президента АПНУ Василя Кременя, що, голосуючи за моє нагородження, він думав, що це у певній мірі мені аванс на майбутнє, а після ознайомлення з університетом як по доповіді, так і наяву, переконався, що це не аванс, що я заслуговую цієї нагороди у повній мірі за те, що уже зроблено.