Найважливішою із цих подій звичайно ж було досягнення згоди 21 червня між Президентом України Віктором Ющенком та лідерами трьох політичних фракцій у Верховній Раді — Юлією Тимошенко (БЮТ), Романом Безсмертним («Наша Україна») і Олександром Морозом (СПУ) про створення парламентської більшості і оголошення 22 червня про це з парламентської трибуни Юлією Тимошенко.

Слід відзначити, що заради досягнення цієї згоди лідер соціалістів Олександр Мороз відмовився від претензій на посаду спікера парламенту і погодився з вимогою лідерів «Нашої України», підтриманої президентом держави, про передачу цієї посади до їхньої квоти, а лідери «Нашої України» і президент держави погодились на те, щоб на посаду прем’єр-міністра БЮТ висунув свого лідера Юлію Тимошенко.

Розгубленість і досада на обличчях лідерів парламентської фракції регіонів Віктора Януковича та Євгена Кушнарьова, а також на обличчі комуніста Адама Мартинюка, який, як член робочої президії, вів це засідання Верховної Ради України, що були продемонстровані усім телеглядачам безпристрасними телекамерами підчас оголошення Юлією Тимошенко заяви про підписання угоди між БЮТ, «Нашею Україною» та СПУ про створення парламентської коаліції демократичних сил, засвідчили, що регіонали і комуністи до останньої миті не вірили у те, що така угода буде підписана.

Після виступу Юлії Тимошенко головуючий на засіданні парламенту Адам Мартинюк зажадав негайно надати списки членів коаліції з особистими підписами усіх підписантів, оголосивши перерву в засiданні до моменту подачі йому цих списків.

А подання списків, як виявилось, затримувалось тому, що ними заволоділи представники фракції регіонів, які понесли їх до парламентського відділу кадрів для співставлення з підписами в особових справах народних депутатів. І тридцять вісім підписів цим самозваним слідчим здалися підозрілими, про що один з них наголосив з трибуни. А першими із цього списку «фальшивих підписів» були оголошені прізвища народних депутатів Полохала та Онопенка. Перший із них негайно висловив своє обурення від мікрофона, а другий, не лише підтвердив дійсність свого підпису, а і як юрист, пояснив народним депутатам, що невідповідність підпису може засвідчити лише суд на підставі графологічної експертизи не менше ніж кількох незалежних експертів, для проведення якої судом відводиться кілька місяців.

Після пояснення Василя Онопенка Адам Мартинюк зачитав списки, що містили 239 підписів, і поставив на голосування постанову про перерву у засіданні Верховної Ради України до 27 червня для надання щойно створеній парламентській більшості часу, необхідного для погодження між собою кандидатур на усі керівні посади у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів. Постанову було проголосовано, і парламентська більшість та парламентська меншість розійшлися виробляти стратегію і тактику майбутньої поведінки.

У цей же четвер 22 червня зібралась на своє останнє засідання до літніх канікул експертна рада з автоматики, обчислювальної техніки та приладобудування при Вищій Атестаційній Комісії України. Як повідомив мені телефоном ввечері один із членів ради, на цьому засіданні було розглянуто і докторську дисертацію, захищену в спецраді Інституту проблем моделювання в енергетиці НАНУ моїм старшим сином Віталієм. Після детального аналізу змісту цієї дисертації та процесу її захисту члени експертної ради одноголосно проголосували за те, щоб представити дисертацію Віталія та результати її захисту Президії ВАК України на затвердження. Засідання Президії ВАК України відбудеться 4-го липня, тож, якщо за цей час до президії не надійде ніякого компромату, то можна очікувати, що через два тижні Віталій Мокін стане повноправним доктором технічних наук.

У вівторок 27 червня в середині дня у Вінницькому музично-драматичному театрі імені Садовського відбулися урочисті збори громадськості області, присвячені 10-річчю з дня прийняття Конституції України (у себе в університеті ми ці урочистості провели у понеділок). З основною доповіддю виступив голова Вінницької обласної державної адмінiстрації Олександр Домбровський. В обговоренні його доповіді виступив і я. У своєму виступі я підкреслив необхідність завершення Конституційної реформи прийняттям законів про місцеве самоврядування та про Кабінет Міністрів України і опозицію, а також зупинився на необхідності усім нам навчитись жити за Конституцією. На прикладах деяких країн я продемонстрував, що може статись з мовою корінної нації та її культурою, якщо у цій країні через заклади освіти і адмінiстративні та судові органи буде нав’язана мова іншої держави, яка на цей час є економічно більш потужною, і закликав докласти максимум зусиль для запровадження і зміцнення ролі української мови в усіх тих регіонах України, в яких вона і сьогодні знаходиться на правах Попелюшки, якою там нехтують навіть багато тих громадян України, які є українцями за походженням, оскільки їм ліньки відновити у пам’яті те, що колись учили в школі.

Аплодисменти, які прозвучали після мого виступу, засвідчили те, що переважна більшість учасників урочистого зібрання, розділяють і мої побоювання, і мої заклики.

У цей же день наказом директора Інституту електроенергетики, екології та електромеханіки нашого університету професора Миколи Свиридова було відраховано з 4-го курсу студента Лашина, який є депутатом Вінницької обласної ради по списку Партії регіонів. Лашин уже один раз відраховувався з 4-го курсу за велику кількість академічних заборгованостей, отриманих під час президентських виборів, оскільки він тоді увесь свій час проводив у обласному штабі Віктора Януковича і зовсім не відвідував навчальні аудиторії і лабораторії. Потім я його відновив і дав можливість завершити навчання. Але знову постала виборча кампанія — на цей раз до Верховної Ради України, і він знову поринув у виборчі баталії. Тож знову з’явилися академічні заборгованості, дві із яких він не ліквідував до початку складання його групою Державних іспитів зі спеціальності та іноземної мови.

Тож директор інституту Микола Свиридов змушений був його знову відрахувати, оскільки згідно з нормативними документами вищої школи до складання Державних іспитів не можна допускати студентів, що мають академічні заборгованості, а студенти, які не склали, або без поважних причин не складали Державних іспитів повинні бути відрахованими з університету.

Звичайно, тепер треба очікувати звинувачень у тому, що його відрахували не за академічні заборгованості, а за те, що він є членом Партії регіонів, яку не підтримував на виборах ректор університету. На що я можу відповісти лише одне — в університеті серед студентів і викладачів є члени різних партій, у тому числі і тих, які не є симпатичними ректору університету, але ж із них я нікого не відрахував за умови, що вони не мали академічних заборгованостей, і не звільнив за умови, що професійно і чесно працювали. І при відрахуванні ні я, ні директори інститутів, яких я наділив таким же правом, ні в кого не питаємо до якої партії хто зі студентів належить, чи якій партії він симпатизує.

У четвер 29 червня ми вперше провели засідання Ученої ради унiверситету, на якому увесь процес представлення інформації усіма доповідачами було комп’ютеризовано і виведено проектором на великий екран, що суттєво покращило сприйняття інформації, оскільки її донесення до членів ради стало в меншій мірі залежати від особливостей мови і дикції доповідача. Завдяки цьому, розглянувши на одне питання більше ніж завжди, ми завершили засідання на півгодини раніше.

А 30 червня провідні вчені нашого університету зустрілися з головою облдержадміністрації Олександром Домбровським, який прийшов до нас разом з двома своїми заступниками Валерієм Коровієм і Василем Жердецьким та кількома керівниками організацій і підприємств обласного значення, причетними до енергетичних проблем.

Губернатор закликав нас долучитись до вирішення практичних задач в області по енергозбереженню та розвитку альтернативних джерел енергії, які він коротко охарактеризував. Додали від себе трохи до цих характеристик і його заступники Коровій з Жердецьким та головний інженер «Обленерго» Волков.

З нашого боку виступили професори Ткаченко, Кутін, Кожем’яко, Сердюк, Поджаренко, Кучерук, наш винахідник в області вітроенергетики Горенюк і я. Ми розповіли керівництву області, до розв’язання яких задач готові приступити уже зараз.

Підсумком зустрічі була домовленість про проведення у вересні-жовтні в університеті науково-практично-проектної конференції, на якій ми представлятимемо конкретні проекти для Вінниччини, а керівники області прийматимуть рішення, що вони готові профінансувати уже зараз, а що після додаткового опрацювання спільними зусиллями.

У цей же день уся Україна очікувала від опозиційних парламентарів, що вони уже сьогодні дозволять парламентській більшості обрати Голову Верховної Ради України та прем’єр-міністра, щоб ті у свою чергу змогли розпочати підбір голів парламентських комітетів та міністрів. Попередні дні народні депутати з фракції регіонів, розбившись на зміни і команди цілодобово блокували зал засідань Верховної Ради України, не даючи змоги розпочати її роботу. Їм не сподобалось, що парламентська «помаранчева» більшість вирішила обирати і спікера, і прем’єра разом, шляхом відкритого «пакетного» голосування, яке позбавляло парламентську меншість можливості вплинути на результати голосування стосовно народних депутатів Петра Порошенка (висуванець «Нашої України») та Юлії Тимошенко (висуванець від БЮТ), кожен із яких має недругів не лише серед політичних ворогів, але і серед політичних друзів. Але чуда не сталося — опозиція зал засідання Верховної Ради України не розблокувала, тож будемо очікувати на це чудо уже в понеділок 3-го липня.

А закінчився останній червневий день чвертьфінальним футбольним матчем світового чемпіонату між збірними України та Італії, який, на жаль, приніс невтішний результат — наша збірна програла з рахунком 3:0.

Я особисто вважаю, що у цьому матчі припустився помилки тренер Олег Блохін. На його місці Валерій Лобановський, мабуть, вибрав би у матчі з більш професійною, ніж наша, командою Італії захисний варіант і можливо або звів би цей двобій до нічиєї, або програв би з мінімальним рахунком 0:1 чи 1:2.

Блохін же вибрав атакуючий варіант, виставивши на початок матчу навіть більше форвардів ніж Італія, а у другому таймі програючи 0:1, ще й виставив і третього нападника Воробея замість центрального захисника Свідерського. А після того, як покинув поле, отримавши травму, наш основний центральний «хвилеріз» Русол, замість якого вийшов Ващук, котрий сьогодні перебуває у не найкращій ігровій формі, розплата не заставила себе довго чекати. Більш технічні і мобільні італійці «розірвали» наш нашвидку переформатований захист і забили ще два голи. І якщо перший гол нам забив захисник італійців Дзамброта, який несподівано увірвався на підступи до наших воріт, то два інших голи забив форвард Тоні, якого зобов’язані були стерегти центральні захисники. Але одним центральним захисником під час забивання цих голів був Ващук, який нині, як я уже відзначив, перебуває у не найкращій формі, а другим — півзахисник Гусін, якого Блохін перемістив у центр захисту після заміни Свідерського.

Італійці, на жаль, нас переграли в середині поля, якою володіли їхні півзахисники Тотті, Камаранезі, Гатузо і Пірло, котрі перехоплювали усі м’ячі, відбиті нашими захисниками. Тож наші форварди Шевченко і Мілевський в основному пересувались по полю без м’яча. Із наших півзахисників на високому рівні відпрацював лише Тимощук. Калініченко у цьому матчі відіграв гірше ніж в попередніх, можливо втомився від спекотних днів і напруги чемпіонату світу, а Шалаєв зовсім випав із гри. Нічим не запам’ятався Воробей, який вийшов замість Свідерського і відтягнувся у півзахист, а форвард Бєлік, який замінив Мілевського, здається, взагалі не доторкнувся до м’яча. Надійно відіграли крайні захисники Гусєв і Несмачний, які періодично підключались і до атак. На мій погляд, з італійцями добре відіграли б технічні Ротань і Ребров, кожен із яких може потужно пробити з далекої дистанції. Але Блохін чомусь замість них випустив Шелаєва і Воробея. Та й «заводного» Вороніна, який у попередньому матчі отримав травму, нам також явно не вистачало. Заслуговує на позитивну оцінку в цілому за чемпіонат і наш воротар Шовковський, який у попередньому матчі однієї восьмої фіналу з сильною збірною Швейцарії вперше в історії чемпіонатів світу по футболу не пропустив жодного м’яча в серії післяматчевих пенальті. Набагато гірше своїх можливостей зіграв наш іменитий форвард Шевченко. В якійсь мірі це обумовлено, мабуть, тим, що він ще не зовсім відновився після отриманої весною травми. Але не виключено, що, помінявши у цьому році італійський «Мілан» на англійський «Челсі», він вирішив не ризикувати здоров’ям, аби з перших же днів у новому клубі, де повно «зiрок», не опинитись на лаві запасних гравців, з якої дуже не просто увійти в основний склад такої іменитої команди, як чемпіон Англії лондонський «Челсі».

У заключній частині чемпіонату світу наша збірна по футболу два матчі чисто виграла (4:0 у збірної Саудівської Аравії та 1:0 в збірної Тунісу), два матчі чисто програла (0:4 збірній Іспанії та 0:3 збірній Італії) і один матч у збірної Швейцарії виграла по післяматчевих пенальті, зігравши в основний і додатковий час внічию. Наша команда увійшла у вісімку кращих футбольних команд світу, наряду с такими грандами футболу, як збірні Бразилії, Аргентини, Німеччини, Англії, Франції, Португалії та Італії, пробившись до чвертьфіналу чемпіонату світу, що само по собі є надзвичайно високим досягненням. Адже у одній восьмій фіналу програли навіть такі потужні футбольні команди, як збірні Голландії, Швеції, Мексики та Іспанії, не увійшовши тим самим у вісімку кращих команд світу. А ми увійшли!

Проти Іспанії ми грали вдесятьох в результаті сумнівного вилучення з поля Ващука, тож результат матчу з Іспанією більше обумовлений необ’єктивністю судді, який безпідставно вилучив нашого гравця і призначив незаслужений пенальті, ніж якістю гри нашої команди. І лише результат гри з Італією засмутив — він по грі. Якби ми програли з різницею в один гол, то нинішній високий успіх нашої футбольної збірної можна було б взагалі віднести до видатних.

Але за те, що завдяки збірній команді України сотні мільйонів уболівальників футболу в усіх куточках світу, особливо із бідних сiмей, котрі не ходять до школи і не читають газет, довідались, що у світі існує така держава — Україна, громадяни якої уміють грати в футбол, ми повинні дружно і щиро подякувати нашим футболістам.

На матч нашої збірної зі збірною Італії до Німеччини прилетів Президент України Віктор Ющенко. Телекамера його показала на стадіоні лише раз.

На мій погляд, краще б наш президент дивився цей матч по телевізору — адже його присутність на матчі додавала додаткової напруги нашим футболістам — усі можуть пригадати до чого приводить «візит-ефект» високого начальства на робоче місце. Та й нервів він би собі зберіг чимало!

Постскриптум 1: у той же день 30 червня, в який наша футбольна збірна грала зі збірною Італії, футболісти збірної Німеччини помірялися силами з футболістами збірної Аргентини і перемогли, більш влучно пробивши післяматчеві пенальті. А на другий день, 1-го липня, у чвертьфінальному двобої зійшлися збірні Бразилії і Франції та збірні Португалії і Англії. Португалія з рахунком 1:0 виграла в Англії, у команді якої було вилучено з поля одного гравця, а Франція з таким же рахунком виграла у Бразилії. До речі, такої слабкої команди у Бразилії, як на цьому чемпіонаті, я не бачив за усе своє вболівальницьке життя. І це у той час, коли, начебто, у ній були зібрані усі найкращі бразильські футбольні «зірки», кожна з яких намагалась пробитись до воріт суперника в одиночку і після каскаду фінтів втрачала м’яч. А от Франція виглядала у цьому матчі, як Бразилія в кращі роки, і француз Зідан зіграв не гірше легендарного бразильця Пеле, який, до речі, попереджав у пресі, що, незважаючи на наявність «зірок», нинішня бразильська збірна грає непереконливо. Тож, хоч збірна України і вилетіла, програвши у чвертьфінальному поєдинку збірній Італії, але і тут вона виявилася у дуже пристойному товаристві збірних Бразилії, Англії та Аргентини, які, принаймні, хоч раз були чемпіонами світу, але на нинішньому чемпіонаті теж вилетіли у чвертьфіналі.

Постскриптум 2: ще через кілька днів футбольна збірна Італії виграла у півфіналі у господарів чемпіонату світу — збірної Німеччини, забивши два голи: перший — у додатковий час за три хвилини до його закінчення та другий — на останній хвилині, а футбольна збірна Франції виграла з рахунком 1:0 у футболістів Португалії.

У матчі за третє місце 8-го липня футболісти Німеччини перемогли футболістів Португалії з рахунком 3:1, а у фіналі 9-го липня футболісти Італії стали чемпіонами світу, забивши в серії післяматчевих пенальті збірній Франції на один м’яч більше.

Постскриптум 3: Вінницька газета «Місто» у своєму № 27 за 7-е липня свій репортаж про зустріч губернатора Олександра Домбровського з ученими в галузі енергетичних технологій нашого університету назвала так: «Чи стане ректор Борис Мокін володарем вітрів і батьком вітресховищ?» — Тож доведеться мені влітку добре попрацювати, аби підготувати до наукових конференцій, які пройдуть восени у нашому університеті, серйозні доповіді з обґрунтуванням задекларованої мною можливості створення комплексів «ВЕС-ПАЕС» у зонах України з малою потужністю вітру.