Почну зі зміни керівництва в Секретаріаті Президента України. Пішов у відставку Олег Рибачук, який був поряд з Віктором Ющенком упродовж усієї його політичної кар’єри. Замість нього Головою Секретаріату Віктор Ющенко призначив Віктора Балогу, котрий до цього обіймав посаду міністра МНС, а ще раніше побував і на посаді губернатора Закарпатської області і на посаді мера міста Мукачева. Оскільки Віктор Балога є людиною більш жорсткою і рішучою у порівнянні з Олегом Рибачуком, то можна припустити, що з його призначенням Віктор Ющенко сподівається відродити статус свого секретаріату як певної противаги Кабінету Міністрів, очолюваному Віктором Януковичем.

А про те, що Президент України почав втрачати свій вплив на Кабінет Міністрів свідчить хоча б те, що до Секретаріату Президента уже повернулось декілька його Указів, котрі Віктор Янукович відмовився виконувати, мотивуючи це тим, що він проекти цих указів не візував.

Та й заява Віктора Януковича у Брюсселі під час відвідання штаб-квартири НАТО, в якій він оголосив про призупинення участі України у виконанні програми по підготовці до вступу в НАТО, що суперечить підписаному і ним же Універсалу національної єдності, теж засвідчує його бажання стати рівноправним президенту керівником держави, як це прописано в Конституційній реформі.

Призначення першим заступником Голови Секретаріату Президента України блискучого молодого економіста Арсенія Яценюка теж можна розцінювати як бажання Віктора Ющенка створити під безпосереднім своїм керівництвом структуру, яка хоча і не буде мати таких же повноважень як Кабмін, але здатна буде відслідковувати кожен економічний крок уряду і прогнозувати вчасно наслідки його дій.

Верховна Рада України розпочала свою другу сесію. На сьогоднішній день основною її заслугою є прийняття до розгляду Кабінетом Міністрів проекту Державного Бюджету України на 2007 рік. Опозиція, на чолі з Юлією Тимошенко, піддала проект бюджету гострій критиці, оскільки в ньому планується скасування усіх тих пільг, які мав Бюджет-2006, а також намічається підвищення рівня податків. Але Партія регіонів, яка домінує у Верховній Раді, при підтримці союзних фракцій соціалістів та комуністів, підтримала проект бюджету, внесеного міністром фінансів Миколою Азаровим від імені її лідера Прем’єр-міністра Віктора Януковича.

Якщо у 1-му, 2-му та 3-му читанні проект Бюджету —2007 буде проголосовано саме в прийнятому до розгляду варіанті, то вища школа України понесе надзвичайно важкі втрати. Адже в проекті бюджету заплановано для викладачів вищої школи пенсійного віку одне з двох — або ти працюєш на повну чи частку ставки і не отримуєш пенсії, або ти ніде не працюєш і не отримуєш права навіть на погодинне навантаження чи на отримання академічних доплат, якщо хочеш отримувати пенсію. За таких умов, звичайно ж, більшість професорів та досвідчених доцентів, вийде з 1-го січня 2007 року на пенсію, оголивши посеред навчального року великий пласт навчального навантаження в університетах, включаючи керівництво аспірантами. Доведеться закрити половину спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій, а другу половину треба буде доукомплектовувати і перезатверджувати, що на досить довгий час паралізує увесь процес атестації наукових кадрів вищої кваліфікації А ще повні сил учені віком за 60 років будуть сидіти або біля телевізорів, або з вудками на ставках.

На шахті імені Засядька знову аварія, яка забрала 13 життів — шахтарі отруїлись метаном, викинутим із стінки в лаву. Ще кілька десятків шахтарів з цієї зміни в лікарні. Дивують заяви керівників вугледобувної галузі, що нічого подібного раніше ніколи не було — ще коли я був народним депутатом України в період з 1990 по 1994 роки, то чув з розповідей народних депутатів від Луганщини, шахтарів за професією, про такі випадки.

По каналу 1+1 у неділю увечері 24 вересня я почув таку інформацію: один шахтар добуває за місяць в Україні 27 тон вугілля, в Польщі —56 тон, в Німеччині — 134 тони, в США — 540 тонн. Під час видобутку 100 мільйонів тонн вугілля в США гине 3 шахтарі, в Росії — 200, а в Україні —330. Ну як я можу після отримання такої інформації вірити у те, що керівники родом з нашого шахтарського краю є найбільш ефективними? Адже це за їхнього керівництва там, у Донбасі, утвердилась така низька продуктивність праці і такий низький рівень техніки безпеки на шахтах. Тож чи не логічно припустити, що тепер нам потрібно буде звикати до таких пропорцій і по усій Україні?

У суботу 16 вересня Вінниця святкувала 651 рік від дня заснування міста. Я побував і на урочистостях, які зранку відбулися в міській раді, і на урочистому прийомі, влаштованому мером міста Володимиром Гройсманом в ресторані нашої знаменитої «Бастилії».

Якщо та завзятість, з якою розпочав наводити порядки у місті та асфальтувати вулиці і облаштовувати двори Володимир Гройсман, в подальшому не спаде, то на наступних виборах він набере не менше 90 % голосів виборців, при умові, звичайно, що знову буде балотуватись в мери. Але йому ще немає і 30 років, тож з його енергією і розумом та батьківською фінансовою підтримкою, він зможе в подальшому ставити перед собою і більш складні та престижні завдання.

А у неділю 17 вересня у Вінницькому аграрному університеті відбулося закрите засідання Політради Соціалістичної партії, очолюваної спікером парламенту Олександром Морозом. На цьому засіданні був виключений з партії один із її засновників і друга особа в партії після Олександра Мороза — Йосип Вінський, котрий засудив перехід Соцпартії в коаліцію з Партією регіонів, яка є ідеологічним противником соціалістів за основними положеннями їхніх програмних документів.

Не знаю, як в інших організаціях, але в нашому університеті і студенти, і викладачі, які є соціалістами, знаходяться в стані розгубленості і по-сьогодні, незважаючи на те, що їхній лідер фактично став вершителем доль усіх посадовців найвищого рангу. Зовсім притихли і комуністи, лідер яких ще не так давно заявляв, що він ніколи не стане союзником буржуазії. Але не спостерігається і масового притоку до лав Юлії Тимошенко. Люди перестали вірити в клятви і обіцянки лідерів Помаранчевої революції

Найбільш значимою подією в останній декаді вересня у масштабі держави було поминальне відзначення меморіальних заходів у Києві з приводу 65-річчя від початку масових розстрілів у Бабиному Яру есесівською зондеркомандою киян різних національностей, найбільший процент серед яких складали євреї. За три роки гітлерівської окупації Києва цією зондеркомандою було розстріляно з кулеметів і засипано в Бабиному Яру 100 тисяч киян, у тому числі 40 тисяч євреїв, родичі і соплемінники яких не дозволили людству забути про ці репресії.

А у масштабі університету ми у вересні мали біля десятка знакових подій, першою з яких є фінал Всеукраїнської олімпіади з програмування, який має статус чвертьфіналу першості світу і уже вшосте проводиться у Вінниці. До нашого університету для участі у фіналі олімпіади з’їхались 27 команд-переможців зональних змагань, що відбулися напередодні літніх канікул у Донецьку, Києві та Хмельницькому, а також по одній кращій команді із Грузії та Молдови. Олімпіадістам пропонувалось розв’язати за 5 годин 9 задач з проектування алгоритмів і програм на мовах С++ та Java, в складанні яких напередодні взяли участь тренери більшості команд-переможців зональних змагань.

Перше місце у фіналі цієї олімпіади, розв’язавши усі 9 задач, посіла команда нашого університету у складі студентів Дениса Буделкова, Дмитра Коржика та Андрія Подольського, яких готував до змагань доцент Володимир Месюра. Як бачите, із тієї команди, яка представляла весною наш університет і Україну в фіналі олімпіади, що проходив в американському місті Сан-Антоніо, залишився лише Дмитро Коржик. А результат, отриманий нашою командою нині, уже без Богдана Власюка, який підписав контракт і поїхав на роботу до Швейцарії, є ще одним підтвердженням моєї тези, висловленої багато років тому, що кількість талантів є величиною сталою від покоління до покоління, а тому від їхнього часткового від’їзду на роботу за кордон Україна не стане менш інтелектуальною, оскільки наростуть наступні.

Два других місця в фіналі нинішньої олімпіади, розв’язавши по 8 задач, посіли команди НТУУ «Київський політехнічний інститут» та перша команда Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Три третіх місця вибороли команда Львівського національного університету імені Івана Франка, друга команда КНУ імені Тараса Шевченка та команда Тбіліського державного університету із Грузії.

Разом з нашим університетом співорганізаторами фінальних змагань виступили Міністерство освіти і науки України та київська фірма «Арт-мастер». А спонсорами олімпіади, які забезпечили студентів-переможців цінними подарунками, виступили такі відомі фірми, як «Google», «Майкрософт Україна», «Флекстронікс», «Інновін», «Інтехсервіс», «Террасофт», «ТЕАМ» та «Асоціація ІТ України».

Другою, знаковою для нашого університету у ці вересневі дні, подією стало проведення у нас Міжнародної наукової конференції «Автоматика-2006», організованої нами під егідою Української національної асоціації автоматичного управління, головою якої є академік НАНУ та директор Інституту космічних досліджень НАНУ та НКУ України, професор Всеволод Кунцевич. Протягом чотирьох днів найвiдоміші вчені в галузі автоматичного управління заслуховували пленарні та секційні наукові доповіді, дискутували і знайомились з життям нашого університету та міста Вінниці. Програмний комітет конференції, очолюваний академіком Кунцевичем, визнав організацію проведення цього наукового форуму відмінною, а знайомство з досягненнями нашого унiверситету багатьох представників інших знаних університетів вразило.

Я на пленарному засіданні конференції виступив з науковою доповіддю «Системи еколого-енергетичного управління», про яку академік Кунцевич сказав, що напрямкам досліджень, піднятим у ній, необхідно присвятити окрему конференцію та окреме засідання Кабінету Міністрів.

На початку останньої декади вересня повернулись з Будапешта завідувач кафедри радіотехніки, доктор технічних наук Олександр Осадчук, якому ще немає 40 років, та доцент кафедри лазерної та оптоелектронної техніки, кандидат технічних наук Сергій Павлов, приблизно такого ж віку. Вони брали участь від імені університету у виставці винаходів, що проходила під егідою IFIA.

Олександр Осадчук продемонстрував там діючі макети 8 винаходів, захищених патентами, а Сергій Павлов — трьох. Журі виставки оцінило винаходи Сергія Павлова однією золотою медаллю та двома срібними, а Олександру Осадчуку крім золотої медалі ще й вручило найвищу нагороду виставки — Гран-Прі. І знову, як і на попередніх виставках винаходів, які проходять під егідою IFIA, Україну представляв лише наш університет. І я, як ректор цього університету, гордий від того, що представили ми Україну достойно.

Паралельно з олімпіадою з програмування в університеті проходила наша традиційна науково-практична конференція, що має статус міжнародної, по проблемі гуманізму в освіті. І хоч співголовами цієї конференції були Президент Академії педагогічних наук України Василь Кремень та член президії цієї академії, ректор ВНТУ Борис Мокін, основний тягар по організації і редагуванню матеріалів ліг на плечі проректора з виховної роботи та наукової роботи в галузі гуманітарних наук Тамари Буяльської, яка з цією задачею блискуче упоралась.

А новоспечений доктор технічних наук Віталій Мокін приймав у вересневі дні паралельно з «Автоматикою-2006» екоінспекторів з усіх областей України, які наказом екологічного міністра відправлені були до Вінниці для освоєння геоінформаційної системи екологічного моніторингу довкілля, розробленої колективом нашого університету під керівництвом Віталія і прийнятої міністерством в якості базової для усіх обласних екологічних управлінь. Екоінспектори залишились задоволеними як рівнем навчання та його організаційного забезпечення, так і умовами прийому.

Дві наукові конференції, семінар екоінспекторів та олімпіада з програмування в одному місяці з осінньою сесією студентів-заочників — це, звичайно ж, викликало велику організаційну напругу в колективі, особливо в частині друку матеріалів і розселення та харчування, але ми упорались з честю — усі учасники були вчасно поселеними, добре нагодованими і забезпечені програмами, збірниками тез та іншими необхідними матеріалами.

Заслуговує на увагу така неординарна подія, яка трапилася напередодні святкування Дня учителя та полягає в тому, що із трьох вперше встановлених Вінницькою обласною державною адміністрацією та Вінницькою обласною радою наукових грантів, перших два виграли наукові колективи нашого університету — один під науковим керівництвом доктора технічних наук Володимира Кожем’яки, а другий під науковим керівництвом докторів технічних наук Олексія Азарова та Віталія Мокіна. На ці два гранти припало 80 % виділених коштів. Гранти Олександром Домбровським і Григорієм Заболотним були вручені нам в актовій залі облдержадміністрації на урочистостях, присвячених Дню учителя. На цих же урочистостях директор ІнАЕКСУ професор Анатолій Васюра отримав грошову премію як додаток до нещодавно отриманого ним від Президента України Віктора Ющенка почесного звання — Заслужений працівник народної освіти.

Із менш масштабних вересневих подій, але знакових для мене особисто, слід звернути увагу на те, що і мій молодший син Олександр, і його дружина Юлія, які писали свої кандидатські дисертації безпосередньо під моїм науковим керівництвом, успішно пройшли співбесіди в НТУУ «КПІ» та в КНЕУ імені Вадима Гетьмана з членами комісій відповідних спецрад і отримали від них добро на представлення дисертацій до захисту.

А юрисконсульт університету Олена Стасюк, як довірена особа ректора Мокіна та колишнього ученого секретаря, а нині секретаря ректорату Кірчанова, у вересні виграла два судових процеси — один судовий процес у Вінниці, за позовом до Кірчанова колишнього доцента університету Сергія Яблочнікова, який вимагав моральної та матеріальної компенсації за нанесену йому у 1995 році шкоду, обумовлену тим, що Кірчанов, як учений секретар підписав виписку із рішення Ученої ради про позбавлення Яблочнікова ученого звання доцента і відіслав цю виписку до міністерства, а другий судовий процес у Житомирі, куди в порядку касаційного розгляду було відправлене рішення Вінницького господарського суду, який визнав наші претензії до малого підприємства «Сонячний пелікан» законними і постановив виселити його з орендованих в університеті площ і зобов’язав це мале підприємство сплатити заборгованість університету в оплаті за оренду.

Але, звичайно ж, вересень не обійшовся для мене і без неприємностей.

Під час перебування у Києві, у четвер 21 вересня, куди їздив на засідання Президії Академії педагогічних наук України, я досить серйозно отруївся неякісною їжею. Уже в ніч на п’ятницю я відчув себе зле, п’ятницю відпрацював, суттєво обмеживши доступ до себе колег і підлеглих, у суботу побував у кризі, під час якої температура тіла опустилась до відмітки, нижчої 36 градусів, у неділю лежав пластом, і лише в понеділок почав викарабкуватись. Але ще, навіть, у середу під час виголошення наукової доповіді на пленарному засіданні «Автоматики- 2006» мене «качало», а ноги були трохи «ватними».

Однак сьогодні, у неділю 1-го жовтня —в День учителя я вже збираюся у другій половині дня разом з Віталієм і Олександром до спортивного залу, аби зіграти кілька партій в бадмінтон.