В монографії викладено філософське підгрунтя необхідності впровадження методів творчого пошуку в навчальний процес підготовки інженерів. Розкриті особливості лабораторного практикуму як методу закріплення теоретичних знань з вивчення процесів, явищ, об'єктів природи, техніки і технологій в штучно відтворених умовах та визначені вимоги, яким повинен відповідали лабораторний практикум для підготовки не лише інженера-виконавця, але і інженера-творця. Запропоновано критерії та побудовано алгоритм оцінки оптимальності співвідношення "творчого" та "пізнавального" в лабораторному практикумі з використанням теорії нечітких множин та лінгвістичної змінної.