Але наш Вінницький національний технічний університет, користуючись інтернетом та створеною два роки тому і ще до появи коронавірусу впровадженою в навчальний процес на всіх факультетах інформаційною технологією JetIQ, яка інтегрується з сервісом Meet, що дозволяє спілкуватись зі студентами на відстані в режимі реального часу, продовжує виконувати свої функції підготовки спеціалістів з вищою освітою рівнів бакалавра та магістра і у цей складний період.

За цей уже 44-денний карантинний період я підготував і вичитав у дистанційному режимі 7 годин лекцій з навчальної дисципліни «Математичні методи ідентифікації та оптимізації електромеханічних процесів (ММІОЕП)» студентам однієї групи 2-го курсу факультету електроенергетики та електромеханіки, які освоюють бакалаврську освітньо-професійну програму «Електромеханічні системи автоматизації в промисловості і на транспорті» спеціальності 141 – Електротехніка, електроенергетика, електромеханіка, 10 годин лекцій з навчальної дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень в ІТ-галузі (МОНДІТ)» студентам двох груп 5-го курсу факультету комп’ютерних систем та автоматики, які освоюють магістерську програму за двома освітньо-професійними програмами спеціальності 126 – Інформаційні технології, та 16 годин лекцій з навчальної дисципліни «Функціональний аналіз (ФА)» студентам однієї групи 4-го курсу факультету комп’ютерних систем та автоматики, які освоюють бакалаврську освітньо-професійну програму спеціальності 124 – Системний аналіз.

Крім того, за цей же 44-денний карантинний період я провів другу контрольну роботу і прийняв другий колоквіум з ФА, а також провів першу контрольну роботу і прийняв перший колоквіум з ММІОЕП і МОНДІТ. Такий різнобій в контрольних роботах і колоквіумах обумовлений тим, що в 4-го курсу другий семестр перед дипломною практикою і бакалаврським дипломуванням триває лише 9 тижнів, насиченість якого лекціями і практичними заняттями та лабораторними роботами з меншої кількості навчальних дисциплін є більшою насиченості відповідними видами аудиторних занять навчальної програми 2-го та 5-го курсів, другий семестр у яких має нормальну протяжність у 18 тижнів.

Більше того, з ФА я позавчора за допомогою платформи Meet уже прийняв екзамен, який, незважаючи на те, що в групі лише 13 студентів, тривав з 12-ї години до 17-ї години 30 хвилин. Троє із цих студентів отримали оцінки «відмінно», троє – «добре», а семеро – «задовільно».

А вчора разом ще з 10 членами однієї із наших докторських спецрад я взяв участь в науковому семінарі кафедри комп’ютерних наук, організованому за допомогою платформи Meet завідувачем кафедри, професором Яровим, на якому доцент цієї кафедри Ярослав Іванчук вдруге доповів свою докторську дисертацію за спеціальністю 01.05.02 – Математичне моделювання та обчислювальні методи, в якій він представив розроблену ним узагальнену методологію моделювання вібраційних та віброударних систем.

Вперше він доповідав нам цю дисертацію на аналогічному семінарі, що проходив в аудиторії очно, ще восени в докарантинний період. Тоді йому було зроблено ряд зауважень і запропоновано доопрацювати дисертацію з їх урахуванням. І ось тепер, уже в дистанційному режимі з використанням ІТ-технологій він доповів нам доопрацьований варіант своєї докторської дисертації.

Заслухавши його доповідь з презентацією, задавши ряд запитань і вислухавши його відповіді та вислухавши в обговоренні думки тих професорів, які представляють спеціальність 01.05.02 в нашій докторській спецраді, в якій докторант буде захищатись, усі, хто взяв участь в семінарі, у тому числі ректор університету, професор Грабко та директор Інституту магістратури, аспірантури і докторантури, професор Грушко, одноголосно рекомендували допустити дисертацію до захисту у нашій докторській спецраді.

Оскільки я, як один із тих 6 докторів наук, які представляють в нашій докторській спецраді спеціальність 01.05.02, на прохання голови спецради, професора Квєтного знайомився в деталях з повним текстом дисертації Іванчука і перед її заслуховуванням на першому семінарі в її першому варіанті, і перед заслуховуванням її доопрацьованого варіанту на вчорашньому семінарі, то, як тоді восени, так і вчора, я виступив з детальним аналізом отриманих Іванчуком результатів, а вчора ще й з оцінкою ступеню врахування ним зауважень, зроблених на осінньому семінарі і ступеню адекватності їх представлення в рукопису дисертації. Тож моя позитивна оцінка додала впевненості членам семінару при винесенні рішення про допуск дисертації до захисту.

І, думаю, що, мабуть, ця докторська дисертація буде захищена у нашій спецраді останньою, бо навіть захист тих трьох кандидатських дисертацій, стосовно яких уже були оголошені дати захисту і розіслані автореферати, перенесено із-за карантину на кінець червня, а Іванчук з червня лише отримає дозвіл офіційно оформляти у паперовому вигляді, завіреному підписами і печатками, всі документи, які необхідно представити в спецраду для прийняття її до захисту і призначення терміну цього захисту. Тож навряд чи цей захист відбудеться раніше жовтня, а, як відомо з відповідних листів міністерства, нині діючі спецради мають право приймати до захисту дисертації лише до листопада нинішнього року.

Вище я розповів про участь у науковому семінарі, присвяченому розгляду докторської дисертації доцента Іванчука, який відбувся у формі відеоконференції на платформі Meet за участю 10 членів спецради на кафедрі комп’ютерних наук під проводом її завідувача, професора Ярового, але і на нашій кафедрі системного аналізу, комп’ютерного моніторингу та інженерної графіки в середині квітня теж відбувся науковий семінар, організований теж у вигляді відеоконференції на платформі Meet за участю трьох членів спецради нашим завідувачем, професором Віталієм Мокіним, на якому представили свої кандидатські дисертації двоє аспірантів 4-го року підготовки нашої кафедри – Дратований і Довгополюк. Але для них цей семінар виявився не таким успішним, як для доцента Іванчука, бо після їх доповідей і їх відповідей в обговоренні на запитання від трьох докторів наук, що взяли участь у цьому відеосемінарі, було прийнято рішення про необхідність доопрацювання представлених ними дисертацій і повторного заслуховування їх на кафедральному науковому семінарі у червні.

До речі, коли засідання нашого кафедрального відеосемінару уже завершилось, і від платформи Meet ще не встиг відключитись лише я, до нашого наукового заходу, судячи з фотосимволу, що з’явився на екрані, вирішив приєднатись і директор Інституту магістратури, аспірантури та докторантури, професор Грушко, але я, аби не позбавляти можливості завідувача нашої кафедри першим представити директору ІнМАД, професору Грушку інформацію про стан справ з дисертаціями у наших аспірантів випускного курсу, не став вступати з ним у розмову і теж відключився.

Не зайвим буде згадати у цій розповіді про карантинні будні і про те, що тиждень тому я прийняв екзамени з навчальної дисципліни ММІОЕП, яка викладається протягом весняного семестру 2-го курсу та осіннього семестру 3-го курсу, у двох студентів 3-го курсу, які під час зимової екзаменаційної сесії отримали незадовільні оцінки F, а тому змушені були повторно вивчати цю навчальну дисципліну протягом кількох місяців і повторно складати іспити.

Ну і, звичайно ж, і в карантинний період я продовжував виконувати функції головного редактора нашого наукового журналу «Вісник Вінницького політехнічного інституту», який виходить у світ кожні два місяці, і редколегію якого я очолюю з дня його заснування у 1993 році. За ці 44 карантинні дні на електронну адресу журналу надійшло біля двох десятків електронних рукописів наукових статей як від науковців нашого університету, так і від науковців з університетів Києва, Львова, Одеси, Дніпра і Харкова, тож мені довелось знайомитись з їхнім змістом і визначати кому із науковців відповідного профілю направляти ці електронні рукописи на рецензію, а також аналізувати ті рецензії, що уже надійшли від рецензентів на електронні рукописи статей, направлених раніше, і приймати рішення – відсилати електронні рукописи статей авторам на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів чи включати в зміст чергового числа журналу з редакційними правками.

До речі, хто саме рецензує електронні рукописи статей, направлених в наш журнал, ніхто, окрім мене і відповідального секретаря редколегії, доцента Олександра Дерібо, не знає, бо автори цих електронних рукописів рецензії на них отримують з відрізаними підписами рецензентів. Це виключає вплив авторів на рішення рецензентів, а тому сприяє об’єктивності рецензій.

І ще на одну річ я хотів би звернути увагу тих науковців, які читатимуть цей мій матеріал на моєму сайті.

У групі «Новини вищої освіти» у Фейсбуці під час дискусії стосовно плагіату в наукових статях я звернув увагу на те, що дехто із учасників цієї дискусії скаржився на те, що від них за перевірку рукопису статті на плагіат за ліцензованою програмою вимагають плату від 500 до 1000 гривень. Тож я домовився з відповідальним секретарем редколегії, доцентом Олександром Дерібо і з відповідальним за перевірку усіх матеріалів, що генеруються в нашому університеті, доцентом Тужанським про те, що вони разом перевірятимуть на плагіат, не вимагаючи плати від авторів, не лише рукописи статей, надісланих науковцями нашого університету, а і усіх статей (у тому числі і авторів з інших організацій), які отримуватимуть рекомендацію до опублікування у нашому «Віснику ВПІ». Це , по-перше, унеможливить появу у нашому журналі статей з плагіатом, а по-друге, звільнить наших дописувачів з інших університетів від необхідності комусь платити за перевірку на плагіат за ліцензованою програмою досить чималі гроші.

А інформацію про те, що редколегія нашого «Вісника ВПІ» бере на себе турботу про перевірку усіх матеріалів, що ми друкуємо, на плагіат, не вимагаючи оплати за здійснення цієї перевірки, ми уже розмістили і на сайті нашого журналу, і в пам’ятці для авторів, що друкується в кінці кожного паперового примірника.

Як бачите, шановні мої читачі, нудьгувати мені, перебуваючи вдома в самоізоляції у ці карантинні 44 дні, не доводилось, і, не думаю, що буде місце нудьгуванню в-подальшому, оскільки потрібно ще й науковими дослідженнями займатись разом зі своїми трьома аспірантами, на що і буде використано той час, який звільнився у зв’язку із завершенням викладання навчальної дисципліни ФА студентам 4-го курсу, котрі складенням іспиту мені, який у них був останнім, і завершили засвоєння теоретичної частини своєї бакалаврської програми.

Перебуваючи ці 44 дні в домашній самоізоляції і дотримуючись визначених урядом карантинних умов, я, на жаль, змушений був лише з балкону любуватись цвітом вишень, висаджених у дворі нашого будинку, які накрили наш прибудинковий двір казковим яскраво-білим покривалом.

Завершити цю розповідь я хотів приведенням офіційної інформації про розповсюдження коронавірусної інфекції у світі, в Україні та на Вінниччині на 44-й день після оголошення у нас карантину, тобто станом на 25 квітня 2020 року, але потім передумав і вирішив, що нехай ця статистика залишається прерогативою офіційних органів, а я завершу свою розповідь побажанням усім нам – жителям Землі – пережити цей лихий період без втрати здоров’я і втрати когось із рідних чи колег і друзів.