16 листопада увечері я подивився передачу Савіка Шустера «Великі українці». Задумка Савіка Шустера, звичайно ж, є цікавою, але її реалізація, на мій погляд, є абсолютно не адекватною. Не може бути експертом та частина нашого народу, яку хлібом не корми, а дай можливість послати СМС чи зателефонувати на якусь стадію з того чи іншого приводу. А більшість серйозних людей ні СМС слати не будуть, ні по телефону не дзвонитимуть. А ті кілька серйозних людей, що зібралися у студії, не можуть репрезентувати усіх інших серйозних людей.
На мій погляд, великими українцями є ті представники українського народу, які внесли вагомий вклад у звеличення України у світі. І немає ніякого значення якою мовою вони розмовляли і який процент крові корінної національності тік у їхніх жилах, оскільки для закордонних пошановувачів вони усі були українцями. І головні відомості про велич цих українців повинні черпатись не з тієї інформації, яка викладена в заполітизованих тією чи іншою політичною силою, що була при владі в Україні під час видання підручників з літератури, мистецтва чи історії, а з тієї інформації, що викристалізовувалась роками у різноманітних закордонних та міждержавних виданнях та літописах.
Крім того, я вважаю, що великих українців потрібно визначати по номінаціях, оскільки не гоже порівнювати вклад у звеличення України державного діяча чи письменника, композитора чи співака, спортсмена чи полководця. Я, наприклад, не візьмусь визначати, хто більш великий українець – Богдан Хмельницький чи Тарас Шевченко. І всерйоз не сприйму тих, хто намагатиметься це зробити. А от порівнювати гетьмана Хмельницького і гетьмана Конашевича-Сагайдачного уже цілком можливо, як цілком можливо і порівнювати між собою за вкладом у звеличення України Тараса Шевченка та Лесю Українку чи Івана Франка.
Я також вважаю, що великих українців потрібно визначати лише починаючи з тієї пори, коли Україна зазвучала як держава. І не є, на мій погляд, великим українцем ні Володимир Великий, ні Ярослав Мудрий, оскільки Київська Русь у своєму складі мала і деякі князівства, землі яких нині знаходяться у складі Росії, Польщі, Литви, Білорусії і Молдови, тобто, по нинішнім визначенням вона була імперією. І якщо визнавати Ярослава Мудрого великим українцем, то тоді імператора Римської імперії Юлія Цезаря слід визнавати у Франції великим французом, а в Англії великим англійцем, а у Єгипті великим єгиптянином, адже усі ці нинішні незалежні держави тоді були провінціями Риму. І Юлій Цезар не є великим італійцем, а є великим римлянином, оскільки у країні під назвою Італія він не жив. І Ярослав Мудрий є великим русином або великим киянином, але не є великим українцем, оскільки в державі під назвою Україна він не жив.
Роздумами поділився Борис Мокін.