19 листопада до університету на ім’я ректора ВНТУ Бориса Мокіна надійшов лист від заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації Лідії Спірідонової, а ще через день і від начальника обласного управління освіти Ігоря Івасюка з однією і тією ж вимогою – дати пояснення факту, чому студенти ВНТУ звернулись до Президента України Віктора Ющенка з листом такого змісту: «Ми, студенти Вінницького національного технічного університету, звертаємось до Вас з проханням захистити наші права на оздоровлення в санаторії-профілакторії «Супутник», що являється закладом змішаного типу з харчуванням у їдальні санаторію-профілакторію (75 стаціонарних місць і 25 амбулаторних), який створений у 1982 році і за 25 років оздоровив більше 30 тисяч студентів та більше 6 тисяч викладачів»
Під цим листом поставили свої підписи 96 студентів університету – як виявилось, усі вони навчаються в Інституті автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління. Жодного студента із інших 6-и інститутів університету у списку підписантів листа не виявилось. Але, що цікаво, агітував студентів ІнАЕКСУ підписати цього листа студент іншого інституту Долецький, який сам свого прізвища у списку підписантів не зафіксував і підпису не поставив.
Після розгляду змісту цього листа на засіданні Ради з виховної роботи університету, яке відбулося у п’ятницю 23 листопада і на яке були запрошені ректор, лідери студентського самоврядування усіх інститутів та усі підписанти листа, а також після розгляду змісту листа і відповіді на нього на засіданні ректорату у понеділок 26 листопада на адреси Лідії Спірідоновї і Ігоря Івасюка було відправлено «Пояснювальну записку» ректора такого змісту:
Заступнику голови Вінницької ОДА
Л. Спірідоновій
Копія: начальнику обласного управління
освіти І. Івасюку
ректора ВНТУ Б. Мокіна
Відповідь на лист
заступника голови ВОДА
Л. Спірідонової
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
На Ваш лист від 13 листопада 2007 року, який надійшов до канцелярії університету 19 листопада 2007 року, стосовно звернення 96 студентів ВНТУ до Президента України Віктора Ющенка про захист їхніх прав на оздоровлення в санаторії-профілакторії «Супутник» (в-подальшому «санаторій»), що функціонує при ВНТУ на кошти та у підпорядкуванні «Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» (в-подальшому «Фонд»), повідомляю наступне:
1. За відповідними заявами кожному студенту університету дають рекомендації на оздоровлення в «санаторії» після медичного обстеження лікарі медпункту, який функціонує при університеті на кошти та у підпорядкуванні 1-ї міської лікарні.
2. За направленнями медпункту путівки на оздоровлення у «санаторій» виписує спеціальна комісія, котра функціонує при профкомі студентів під головуванням голови цього профкому, який не є працівником університету і зарплату отримує в обкомі профспілки освітян.
3. Протягом року (з двомісячною перервою на канікули) в «санаторії» оздоровлення проходять 1200 осіб. Оскільки у ВНТУ навчаються лише 6000 студентів стаціонару, то виходить, що для забезпечення виконання плану оздоровлення, затвердженого «санаторію», лікарі медпункту щороку змушені видавати направлення кожному 5-му студенту університету.
4. Вартість однієї путівки становить в даний час 650 гривень, з яких 10% сплачує студент, а 90% сплачує «Фонд». В цю вартість входить як вартість медичних послуг, так і вартість щоденного триразового харчування в їдальні «санаторію», яка ні по бухгалтерії, ні по постачанню продуктів не користується послугами і не є підконтрольною університету.
5. Із пунктів 1-4 легко бачити, що адміністрація університету не має ніякого відношення ні до процесу видачі путівок на оздоровлення в «санаторії», ні до його забезпечення коштами, медичними послугами і продуктами, ні до контролю за його діяльністю. Університет лише надає приміщення «санаторію» під медичні кабінети, під тимчасове житло і під їдальню та забезпечує його водою, теплом і електроенергією, за кожну одиницю виміру яких змушений сплачувати за цінами, у 4 рази вищими, ніж сплачує за використання таких же одиниць їх виміру в студентських гуртожитках і навчальних корпусах.
6. Спостереження за діяльністю «санаторію» (а інших дій на його території адміністрація здійснювати права не має) показали, що:
6.1. Основна маса студентів, які оздоровлюються в «санаторії», кожну суботу і неділю, роз’їжджається по домівках у села і міста, де мешкають їхні батьки. Оскільки за 10 місяців таких субот і неділь набирається більше 80-и, то, як наслідок, до 25% продуктів, запланованих для санаторного харчування студентів, працівниками їдальні «санаторію» витрачаються не за призначенням.
6.2. Оскільки через кожні три тижні лікарі змушені направляти на
оздоровлення 100 осіб, то в умовах, коли в рік один і той же студент має право оздоровлюватись в «санаторії» не більше одного разу, у лікарів медпункту виникає проблема пошуку «хвороб» у здорових студентів для забезпечення плану оздоровлення.
6.3. Склалася когорта студентів, які за мовчазної згоди працівників «санаторію», відповідальних за реєстрацію нової зміни, оздоровлюються в «санаторії» по кілька разів на рік за путівками, виписаними іншим студентам, що, на думку адміністрації університету, є недопустимим як з позицій моралі, так і з позицій захисту державних інтересів.
6.4. Були випадки, коли студенти, які виселялись з гуртожитку за порушення правил внутрішнього розпорядку (п’янство), знаходили собі місце проживання у кімнатах «санаторію», відведених для поселення тих, хто направлявся на стаціонарне оздоровлення, але не бажав поселятись у цих кімнатах.
6.5. Медична апаратура, яка була закуплена і встановлена в «санаторії» 25 років тому назад, нині є і морально, і фізично застарілою і потребує заміни, на що потрібні значні кошти (сотні тисяч гривень).
7. На підставі даних спостереження кілька років тому адміністрація університету вирішила вийти на «Фонд» і обласну профспілку освітян з пропозиціями по реорганізації «санаторію» з метою усунення недоліків і оптимізації його діяльності (копії останніх листів додаються). Наші пропозиції полягають в наступному:
7.1. Вдвоє зменшити число місць для оздоровлення в «санаторії», тобто, замість 100 місць для оздоровлення, що є сьогодні, залишити лише 50, що дасть можливість оздоровлюватись щороку кожному 10-му студенту. Це позбавить лікарів медпункту від необхідності
«придумувати» хвороби студентам для забезпечення виконання плану «санаторію» і майже вдвоє скоротить витрати «Фонду» на його утримання.
7.2. На тритижневий період оздоровлення не переселяти студентів, що проживають в гуртожитках, розташованих поряд з гуртожитку №3, в якому розміщуються медичні кабінети та житловий фонд «санаторію», в кімнати цього житлового фонду, які розташовані на 3-му поверсі гуртожитку №3. А в житловому фонді «санаторію» для забезпечення відпочинку після процедур залишити лише кімнати, що розміщені на 2-му поверсі гуртожитку №3.
Це на 50 місць збільшить житловий фонд студмістечка, призначений для поселення студентів на час навчання в університеті, та суттєво скоротить витрати університету на комунальні послуги, оскільки забезпечуватимуться ці 50 місць водою, теплом і електроенергією після їх передачі у загальний житловий фонд студмістечка за цінами їх одиниць виміру, у 4 рази меншими. Ще раз нагадаю, що сьогодні один поверх «санаторію» обходиться університету по оплаті за комунальні послуги майже у таку ж суму, як і 4-поверховий гуртожиток.
7.3. Передати харчування тих, хто знаходиться на оздоровленні в «санаторії», з їдальні цього «санаторію», під яку використовується окреме багатометрове приміщення в гуртожитку №2, в загальноуніверситетську двоповерхову їдальню, в якій простоює окремий зал, рівний за площею залові їдальні «санаторію». Це, по-перше, дасть можливість збільшити до оптимального коефіцієнт завантаження загальноуніверситетської їдальні; по-друге, зменшити витрати на оплату комунальних послуг, пов’язаних з приготуванням їжі; по-третє, поставити під контроль керівництва університетської їдальні та університетської бухгалтерії витрати на харчування студентів, які оздоровлюються; по-четверте, передати приміщення нинішньої їдальні «санаторію» студентському самоврядуванню для влаштування в ньому клубу відпочинку.
7.4. Кошти «Фонду», які вивільняться у зв’язку з такою реорганізацією «санаторію» - а це буде складати в околі 500 тисяч гривень за рік –використати для закупівлі нового сучасного медичного обладнання, яким переоснастити усі медичні кабінети «санаторію», що суттєво поліпшить медичне обслуговування усіх, хто оздоровлюватиметься в ньому.
8. Керівництво обласної профспілки освітян не заперечує проти запропонованої адміністрацією університету реорганізації «санаторію» (копія листа-відповіді на нашу пропозицію додається), але проти такої реорганізації виступає керівництво «Фонду» (копія листа-відповіді на нашу пропозицію теж додається) та працівники їдальні «санаторію», які і ініціювали збір підписів студентів «про захист прав», хоча ніхто на ці права студентів, як легко бачити із викладеного, не посягав і не посягає.
9. Зі змістом цієї «Пояснювальної записки» 23 листопада у п’ятницю на засіданні університетської Ради з виховної роботи ознайомлені лідери студентського самоврядування університету та ті із підписантів листа до Президента України Віктора Ющенка, які відгукнулись на запрошення адміністрації університету прийти на це засідання.
10. Ця «Пояснювальна записка» 26 листопада 2007 року була заслухана, обговорена і схвалена на засіданні ректорату університету, до складу якого входять керівники усіх основних підрозділів.
11. Прошу вважати цю «Пояснювальну записку» зверненням до обласної державної адміністрації з проханням підтримати ректорат університету в його намаганні здійснити реорганізацію «санаторію» у відповідності з наведеною вище ідеологією. Прошу також допомогти переконати «Фонд» у доцільності запропонованої реорганізації.
Ректор ВНТУ Б.І. Мокін