Дмитро Медведєв набрав більше 70% голосів виборців, явка яких на виборчі дільниці теж була приблизно на цьому ж рівні. Ті трохи більше 20% голосів зібрали три інші кандидати в президенти Росії – лідер комуністів Геннадій Зюганов, лідер ліберальних демократів Володимир Жириновський і якийсь нікому раніше невідомий Андрій Богданов.

Поставивши Дмитра Медведєва першим віце-прем’єр-міністром в уряді Росії, зробивши його куратором «Газпрому», який є основним джерелом надходжень валюти в Росію, та нарікши своїм наступником, Володимир Путін фактично перетворив президентські вибори в Росії у формальний акт передачі влади.

Дмитро Медведєв є фігурою політично слабкою, тож, на мій погляд, він або буде виконувати настанови Володимира Путіна, незважаючи на те, на якій посаді той працюватиме (ефект Ден Сяо Піна у Китаї кінця минулого сторіччя), або буде виконувати настанови свого нового оточення, яке прийде на зміну нинішньому і вирішить позбавитись впливу Путіна (ефект останнього російського царя Миколи 2-го), або, недопрацювавши навіть до кінця терміну, подасть у відставку, щоб надати можливість Путіну знову прийти на 8 років до влади в Росії.

До речі, якось ніхто з політиків і політологів до цього часу не звернув увагу на абсолютну схожість Дмитра Медведєва з російським царем Миколою 2-им. Якби Медведєву приклеїти вуса, то він і за виразом обличчя, і за манерою говорити, і навіть за ростом стане точною копією останнього російського царя. Хто бачив Миколу 2-го в музеї воскових фігур чи в кадрах кінохроніки останніх років його правління, той погодиться зі мною. І, на мій погляд, не варто забувати про те, що сталося з Росією за царювання Миколи 2-го і після того, як він відрікся від влади.

Кидається у вічі, що в якості салюту на честь приходу свого куратора до влади в Росії «Газпром» 3-го березня скоротив на 25% поставку газу в Україну. А оскільки в Україні стоїть тепла погода і наша країна не відчула цього скорочення, то того ж дня поставка газу була зменшена ще на 10%. Тобто тиск у газовій трубі на російському кінці зменшили настільки, щоб Україні довелося для безперебійного постачання газу у Європу власне споживання скоротити на третину.

Спочатку погрози Росії базувалися на тому, що ще уряд Януковича не розрахувався за газ спожитий у жовтні, листопаді і половині грудня, а потім уже і уряд Тимошенко не розрахувався за половину грудня 2007 року.

Після того, як українська сторона продемонструвала платіжні документи, згідно з якими за 2007 рік усі платежі здійснені, росіяни зажадали негайної проплати за газ, спожитий Україною у січні і лютому, при цьому не йдучи уряду України назустріч в його намаганні виключити посередників і підписати з «Газпромом» прямі договори на поставку газу і не проплачуючи Україні за транзит російського газу по українській трубопровідній системі до Європи у цей же період.

І стає очевидним, що свою частку від посередників, яких хоче прибрати з газового ринку Юлія Тимошенко, мають усі ті, хто сьогодні гальмує процес укладення прямих договорів між «Газпромом» та «Нафтогазом України». І саме тому, уже на 600 автозаправках, контрольованих цими людьми, немає бензину. І саме тому зупинено видобуток газу на території України на 160 скважинах. У такий спосіб усі, хто мають тіньові прибутки від російського газу, намагаються викликати кризу в Україні, щоб домогтись відставки уряду Юлії Тимошенко, яка хоче процес розрахунків за газ вивести із тіні і позбавити можливості отримувати дармові гроші усіх тих, хто умудрився «приклеїтись» до газових процесів як з російського так і з українського боку.