Заступнику голови Державної
Податкової Адміністрації України
Н.І. Рубану
04655 МПС, м. Київ-53,
Львівська площа, 8, ДПА

Шановний пане Рубан Н.І.!

На Ваш лист №2024/6/14-1014/147 від 05.03.2008 р. я, на жаль, змушений теж відповісти листом, у якому прошу дати відповідь на наступні запитання:

1. Якщо перевірка Вінницького національного технічного університету групою ревізорів Вінницької міської державної інспекції в період з жовтня 2007 року і до кінця січня 2008 року була плановою, як Ви вказуєте у Вашому листі, то чому вона тривала 4 (чотири!) місяці і чому для цього потрібно було виписувати 5 (п’ять) окремих направлень, копії яких я надав в додатку до своєї попередньої заяви, надісланої до Кабінету Міністрів України?

2. Чому після складення акту перевірки, наданого мені і підписаного ревізорами та мною 29.01 2008 року, та після від’їзду до Києва співробітника ДПА, який перевіряв мою заяву до Кабміну, перевірка по тому ж самому питанню продовжилась новою комісією Вінницької міської ДПІ на чолі з новим керівником і уже за двома новими направленнями – від 21.02.2008 р. та від 06.03.2008 року (копії додаються)?

3. Чому у Вашій відповіді не дана принципова оцінка діям ревізорів Вінницької ДПІ, які у порушення чинного законодавства незаконно вписали в акт перевірки півторамільйонний штраф за використання в університетській їдальні замість касового апарата розрахункової книги з відривними квитанціями, яка за роз’ясненнями, даними Вашими працівниками у Вашому друкованому органі, є механічним аналогом касового апарату?

Нагадую, що ксерокопії цих офіційних роз’яснень було надано як ревізорам Вінницької ДПІ під час перевірки, так і в Кабмін в додатку до моєї попередньої заяви.

4. Чи закінчиться 13 березня 2008 року, як вказано в останньому направленні на перевірку, ця гра на нервах ректора університету і головного бухгалтера, чи будуть виписуватись все нові і нові направлення на цю перевірку, що продовжується уже 5 (п’ять!) місяців? І чи не буде вона тривати до тих пір, поки ректор не прийде і не стане на коліна перед керівниками податківців міста і області і не погодиться виконати усі їхні умови?

Додаючи копію довідки №0228000912 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, виданої університету Державною податковою інспекцією у м. Вінниці 14.11.2001 р., та копію відомості видачі комплектів розрахункових квитанцій, із якої видно, що ДПІ у м. Вінниці видавала університету комплекти розрахункових квитанцій у 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 та 2007 роках, звертаю увагу на те, що видаючи університету ці документи, ДПІ у м. Вінниці автоматично визнавала те, що університет, користуючись цими документами, не порушував чинного законодавства про реєстратори розрахункових операцій, навіть з врахуванням відомчої інструкції 2000 року, якою при перевірках керуються податківці.

Одночасно повідомляю, що, коли у березні 2008 року ДПІ у м. Вінниці відмовила університету в отриманні чергового комплекту розрахункових квитанцій, адміністрація університету протягом трьох днів встановила в їдальні касові апарати. І, якби ДПІ у м. Вінниці відмовилась видавати відривні розрахункові квитанції у 2001 році, то адміністрація університету встановила б касові апарати у їдальні ще тоді б.

Усі наведені аргументи дають мені підставу вірити керівнику першої групи ревізорів-податківців Марії Охріменко, яка ще на початку листопаду 2007 року заявила після перевірки ще за першим направленням, що вона отримала усне розпорядження вписати в акт півторамільйонний штраф за не використання у їдальні касових апаратів, хоч і розуміє, що будь-який суд цей припис скасує. Але для того, щоб вона не вписувала в акт цей штраф, ректору потрібно відвідати голову Вінницької обласної податкової адміністрації Лайтарнюка, якому вона особисто доповідає про результати перевірки, і який сформулює ті умови, на яких в акт не буде вписуватись цей півторамільйонний штраф.

Тож прошу ще раз повернутись до оцінки дій вінницьких податківців і дати мені відповіді на запитання, поставлені у цьому листі.

З повагою –
ректор ВНТУ, академік АПНУ     Б.І. Мокін