У своїй публікації Олеся Сафронова повідомляє читачам:

1) що мій звіт за 7 років роботи в міністерстві на кадровій колегії «ухвалили з великим скрипом»;

2) що я, «який нещодавно відсвяткував 67-ий рік народження», не бажаючи «піти на пенсію з почестями», вирішив «насамкінець насолити не абикому, а самому галузевому міністру та його заступнику»;

3) що «приводом до ректорського обурення стало нібито прохання про хабар у розмірі 59 тисяч гривень, які Борис Мокін мав би перерахувати у якості благодійного внеску на рахунок якогось харківського підприємства»;

4) що «прохання про внесок озвучив… заступник міністра освіти та науки Євген Сулима»;

5) що «в Бориса Івановича доказів міністерської провини – жодних»;

6) що я «суміщав основну роботу зі службою довіреною особою кандидата в президенти України Юлії Тимошенко»;

7) що «звідки ж тоді у доброго ректора кошти на покупку Nissan Almera для дружини та Mitsubishi Lancer для сина»;

8) що «дружина фігурує як співзасновник декількох громадських організацій»;

9) що «нещодавня ревізія фінансово-господарської діяльності Вінницького національного технічного університету виявила порушень на загальну суму 11547,2 тис. грн.. Втрати через неефективність ухвалених рішень склали 9604,5 тис. грн.. Студенти за час проходження практики недобрали добові в розмірі 467,9 тис. грн.. Борги по зарплаті складають майже 80 тисяч гривень, зате незаконної матеріальної допомоги виписали на 13,1 тис. грн.. Недоотриманих коштів від оренди — десятки тисяч гривень»;

10) що «поважний ректор перетворився на справжнього ділка, який влаштував непоганий фінансовий та політичний бізнес».

Ці 10 звинувачень Олесі Сафронової я буду спростовувати в порядку їх формулювання.

По першому звинуваченню спростування буде таким — саме тому, що мій звіт за 7 років роботи ректором було оцінено кадровою комісією дуже високо і без зауважень, я і був призначений виконувачем обов’язків ректора ВНТУ на період до обрання нового ректора за конкурсом. Доказом цього є те, що в університетах, ректори яких складали звіт «зі скрипом», виконувачами обов’язків ректора на період до обрання нового ректора за конкурсом призначені проректори.

По другому звинуваченню спростування буде таким — по-перше, саме у віці 67 років вперше на посаду ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка було обрано рік тому професора Леоніда Губерського, тож нічого дивного, що я вирішив у такому ж віці ще раз балотуватись на посаду ректора ВНТУ; по-друге, я балотуюсь не тому, що я дуже хочу і далі бути ректором, а тому, що колектив мене просить ще попрацювати ректором, що було з’ясовано шляхом таємного анкетування; по-третє, право балотуватись ще на один термін на посаду ректора я заслужив — і тому, що напередодні мого звіту комісія міністерства, провівши подвійне тестування студентів нашого університету, змушена була констатувати, що рівень остаточних знань предметів у наших студентів є найвищим у порівнянні з іншими університетами, в яких проводилось аналогічне тестування перед ректорськими звітами, — і тому, що ефективність аспірантури в нашому університеті завдяки вжитим мною заходам дорівнює 0,6 у той час як середня її оцінка по міністерству в цілому дорівнює 0,2, — і тому, що наш університет має найвищий по міністерству відносний показник по кількості винаходів, зроблених протягом року, і лише наш університет уже більше 10 років є єдиним університетським представником від України у Всесвітній асоціації винахідницьких організацій з центром у Женеві, з виставок якої наші винахідники уже привезли більше золотих і срібних медалей ніж наші олімпійські збірні команди з літніх і зимових олімпіад, — і тому, що за результатами 2009 року наш університет увійшов у двадцятку кращих університетів України за критеріями ЮНЕСКО і в трійку кращих технічних університетів за критеріями МОН України, - і тому, що завдяки мені університет є єдиним в Україні вищим навчальним закладом, який реалізував проект будівництва льодового палацу з 1600 квадратними метрами льодової поверхні, в якому усі студенти, що мають в розкладі заняття з фізкультури, мають можливість безкоштовно кататись на ковзанах на цих заняттях, — і тому, що завдяки мені кожний студент університету на перших двох курсах паралельно з освоєнням інженерної спеціальності отримує робітничу професію, корельовану з майбутньою інженерною, що робить соціально захищеними тих, хто відраховується за неуспішність, і сприяє кращому практичному засвоєнню спеціальності за рахунок роботи за отриманою робочою професією на робочих місцях під час проходження практики у вигляді робочих триместрів.

По третьому звинуваченню спростування буде таким — я ніколи ніде не говорив про те, що від мене вимагали хабар, а скрізь констатував, що заступник міністра Євген Сулима звернувся до мене з проханням сплатити біля 59 тисяч за виготовлення харківською фірмою вікон для ремонту будівлі міністерства на умовах спонсорської допомоги міністерству і вручив мені платіжку цієї фірми на вказану суму з датою проплати до 31 травня. І мене обурив не факт звернення заступника міністра про спонсорську допомогу, а факт затягування з оголошенням конкурсу на заміщення посади ректора і факт зупинки друку дипломів випускникам нашого університету у зв’язку з тим, що я не проплачував цієї платіжки, яку, як виявилось при аналізі цього питання на засіданні ректорату, університет без порушення закону здійснити не може.

По четвертому звинуваченню спростування буде таким — платіжку на оплату виготовлення вікон для будівлі міністерства харківською фірмою «МОДЕРН ХХІ» мені дійсно вручив після завершення звітування у своєму кабінеті заступник міністра Євген Сулима, інакше звідки б вона у мене взялася, адже у нашому університеті налагоджено виготовлення вікон студентами під час робочих триместрів, тож замовляти комусь іншому виготовлення вікон я не зміг би навіть, якби захотів — бухгалтерія такий рахунок не пропустила б. Я, до речі, запропонував Євгену Сулимі послуги нашого університету по виготовленню вікон за ціною, на порядок дешевшою від харківської, але він відмовився і попросив оплатити виготовлення вікон харків’янами.

По п’ятому звинуваченню спростування буде таким — доказ того, що мені вручив платіжку заступник міністра Євген Сулима, легко отримати, знявши відбитки пальців з цієї платіжки, яку я зберігаю в целофановій обгортці. Адже, якщо виявиться, що крім моїх відбитків пальців, відбитків пальців мого проректора, якому я доручив провести переговори з представником фірми «МОДЕРН ХХІ», відбитків пальців цього представника і керівників фірми, які підписували платіжку без конкретизації платника, на платіжці виявляться ще й відбитки пальців Євгена Сулими, то це однозначно вказуватиме на те, що її передав мені саме Сулима. Варто звернути увагу ще й на те, що після звітування до себе в кабінет заступник міністра запросив не лише мене, а і усіх інших ректорів, які в той день звітували, окрім ректора НПУ імені Драгоманова професора Андрущенка, ректора КНТЕУ професора Мазаракі та ректора КТУ професора Дмитриченка, які одразу ж після звітування покинули будівлю міністерства і не заходили до приймальні заступника міністра. Тож платіжки, аналогічні тій, що отримав я, у той день отримали також ректор Харківського національного автодорожнього університету професор Туренко, ректор Одеського національного морського університету професор Морозова, ректор Криворізького державного педагогічного університету професор Буряк, ректор Тернопільського національного педагогічного університету професор Кравець, та ще кілька ректорів, які у той день (19 травня) звітували і також запрошувались до заступника міністра після звітування, оскільки я їх теж бачив у приймальні, і які, як і я, виходили від нього через 2-3 хвилини, загадково посміхаючись і відповідаючи на запитання: «Що хоче Сулима?», однією і тією ж фразою: «Зайдеш, узнаєш!». Звичайно, не кожен ректор осмілиться підтвердити міністерській комісії той факт, що він отримав платіжку від Євгена Сулими, але, якщо цим ректорам питання буде задавати слідчий, після підписання ними документу про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, то, я впевнений у тому, що вони факт отримання платіжки від Євгена Сулими підтвердять. Є й ще один спосіб отримати докази того, що ректорам заступник міністра вручав платіжки на оплату виготовлення вікон харківською фірмою «МОДЕРН ХХІ» — це перевірка рахунків цієї фірми на предмет сплати їй за виготовлення вікон за ціною, визначеною у тій платіжці, копію якої передав міністерській «слідчій» комісії я. А, з’ясувавши платників, потім допитати цих платників і з’ясувати, за чиїм проханням вони оплатили ці рахунки. Так слідство вийде на тих ректорів, які замовляли проплату. А після цього і ректори підтвердять, хто їм вручив платіжки фірми «МОДЕРН ХХІ».

По шостому звинуваченню спростування буде таким — по матеріалам ЦВК легко переконатись, що я ніколи не був довіреною особою кандидата в президенти України Юлії Тимошенко. Я був у 2008-2009 роках радником Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з питань освіти і науки на громадських засадах, а це не одне і те ж.

По сьомому звинуваченню спростування буде таким — я підтверджую те, що купив вказані автомобілі дружині і сину, але купив я їх за свої легальні доходи — пенсію народного депутата України та стипендію академіка, яких достатньо для того, щоб за рік збирати необхідну суму і щороку купляти новий автомобіль закордонного виробництва.

По восьмому звинуваченню спростування буде таким — моя дружина працює викладачем у Вінницькому транспортному коледжі і не є ні співзасновником, ні навіть членом жодної громадської організації, окрім профспілки, що легко перевірити, поспілкувавшись з керівниками коледжу.

Для спростування дев’ятого звинувачення далі я подаю копію «Пояснення», яке надіслав факсом міністру освіти і науки України Дмитру Табачнику 15 липня 2010 року о 10 годині ранку:

Міністру освіти і науки України
Д.В. Табачнику
в.о. ректора Вінницького НТУ
Б.І. Мокіна

Спростування звинувачень,
висунутих ревізорами КРУ в акті
ревізії № 03-13/07 від 20.04.2010 р.

П О Я С Н Е Н Н Я

Шановний Дмитре Володимировичу!

Для спростування звинувачень, висунутих ревізорами КРУ в акті ревізії №03-13/07 від 20.04.2010 року, надаю наступні пояснення:

1. На звинувачення ревізорів КРУ, що університетом незаконно використано 8330,64 тис. грн. коштів державного бюджету на підготовку 412 випускників за державним замовленням, які не розподілені на роботу на підприємства державної форми власності, та 1273,86 тис. грн. коштів державного бюджету на підготовку 63 випускників, яких після отримання в університеті направлень на роботу ревізори КРУ не виявили на робочих місцях за направленнями, надаю таке спростування:

– Згідно з Постановою КМУ №992 від 22.08.1996 р. «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» для забезпечення розподілу випускників на підприємства державної форми власності міністерство зобов’язано надсилати до вищих навчальних закладів перелік місць працевлаштування на конкретні підприємства державної форми власності, а вищі навчальні заклади зобов’язані направити випускників на роботу на ці підприємства. Але з Дня проголошення незалежності України міністерством до ВНТУ жодного року не доводились вакансії для розподілу випускників бюджетної форми навчання, тобто, міністерство жодного року не виконало свою частину вищезгаданої Постанови КМУ, а університет самостійно зміг відшукати місця роботи на підприємствах державної форми власності, яких у вітчизняній економіці у зв’язку з процесами приватизації з кожним роком стає усе менше, лише для 30% випускників. Університет вважає своєю заслугою, що в умовах відсутності планових місць для працевлаштування він усе-таки щороку знаходив місця роботи для кожного випускника. А якщо згадати ще й те, що приватні підприємства сплачують податки, з яких і формується Державний бюджет, то згідно з Конституцією України вони теж мають законне право на використання для працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, що навчались за державним замовленням.

Що ж до не виявлених ревізорами КРУ на робочих місцях згідно з направленнями університету 63 випускників, то звертаю увагу на те, що університет згідно з чинним законодавством не зобов’язаний здійснювати постійний контроль за тим, чи працюють випускники за направленнями після того, як вони повернули до університету довідки про працевлаштування згідно направлень.

Таким чином, звинувачення в акті КРУ в нецільовому використанні університетом 9604,5 тис. грн. бюджетних коштів для підготовки 635 випускників за державним замовленням є безпідставними і незаконними. І уже те, що це звинувачення, яке відмічене в акті ревізії, не виставлене в «приписі КРУ» як таке, що потребує усунення, є свідченням того, що і самі ревізори усвідомлюють його незаконність.

2. На звинувачення ревізорів КРУ, що станом на 01.04.2010 р. університетом недоотримано доходів на суму 1233,9 тис. грн. від студентів, які навчаються на умовах надання платних послуг, надаю таке спростування:

– Вказана сума — це та частина коштів із планових майже 27 млн. грн., яку університет повинен був ще отримати від студентів-контрактників до кінця навчального року, тобто, до 30.06.2010 р. ВНТУ вважає, що ніякого порушення не було, оскільки вказана сума – це сума, яку студенти ще не перерахували у якості плати за навчання у другому півріччі. Прошу звернути увагу на те, що згідно наказу по ВНТУ №116-о від 30.04.2010, студенти мають право вносити плату за навчання як за все друге півріччя навчального року одразу, так і помісячно — до 5-го числа місяця, наступного за звітним. Тож станом на 01.04.2010 р. студенти-контрактники внесли плати навіть більше, ніж їм було надано платних послуг, оскільки більша частина з них усе-таки внесла плату одразу за півроку. Більше того, станом на 30.06.2010 року усі студенти-контрактники, окрім тих, які були відраховані за неуспішність ще до літньої екзаменаційної сесії, плату за навчання внесли, про що свідчить навіть такий документ КРУ, як лист № 02-03-20-14/3991 від 08.06.2010 р., в якому вказана сума, що ще не внесена студентами-контрактниками станом на 01.06.2010 р., уже лише у розмірі 289,4 тис грн.

3. На звинувачення ревізорів КРУ у тому, що студентам ВНТУ на час проходження практики за межами місця знаходження навчального закладу не нараховано і не виплачено добових на загальну суму 467,9 тис. грн.., надаю таке спростування:

– Згідно вимог «Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів», затвердженого Постановою КМУ №950 від 08.08.2001 р., добові виплачуються тим студентам, які практикуються без працевлаштування на робочі місця, і не виплачуються тим студентам, які під час практики працюють на робочих місцях за зарплату ( в «Положенні» наводяться приклади стосовно студентів геологічних спеціальностей та морських, які під час практики працюють в геологічних експедиціях та на морських суднах, отримуючи зарплату).

Навчальний процес у ВНТУ має свої особливості, яких немає жоден інший навчальний заклад України. Так, Наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР № 86 від 04.04.1991 р. «Про проведення експерименту з нової технології підготовки фахівців у Вінницькому політехнічному інституті», інституту було дозволено проводити експеримент, який полягав у тому, що у нашому навчальному закладі студенти проходять практики у вигляді робочих триместрів. Суть робочого триместру полягає у тому, що на цей період часу (третину навчального року) студенти приймаються на роботу на різні підприємства, де працюють за своїми майбутніми спеціальностями або робітничими професіями, які вони отримали у ВНТУ, корельованими з майбутніми спеціальностями (Статут ВНТУ п.7.11). При цьому на підприємствах студенти вступають у трудові відносини і отримують заробітну плату. Вказаний вище наказ чинний і на даний час, оскільки експеримент ніхто не відміняв і після утворення незалежної України . І оскільки студенти під час робочих триместрів зараховуються в штат іншого підприємства, установи, організації, то згідно Інструкції про відрядження (Наказ Мінфіну, від 15.05.1995, № 80) ВНТУ не має права оплачувати відрядження працівникам іншої установи, підприємства, організації. Як уже наголошувалось вище, студенти не просто проходять практику (як вважає КРУ, не розуміючи суті експерименту), а відпрацьовують її у вигляді робочого триместру в якості штатних працівників на певних підприємствах. Варто звернути увагу на те, що протягом майже 20 років експерименту всі попередні ревізії КРУ, що проводились кожні два роки, не знаходили порушень з даного приводу, оскільки розуміли сутність та правову природу даного експерименту.

4. На звинувачення ревізорів КРУ у тому, що університетом недоотримано 112, 834 тис. грн. орендної плати по договорам оренди, укладеним Регіональним відділенням Фонду державного майна, оскільки відрахування до Держбюджету склали 70% від орендної плати замість визначених законом про Державний бюджет 50%, а на рахунок університету поступило 30% замість 50%, надаю таке спростування:

– ВНТУ, як державна установа, згідно чинного законодавства не є стороною договорів оренди його площ між Регіональним відділенням ФДМ та орендарями приміщень, а тому вимога КРУ по забезпеченню перерахування коштів від ФДМ та примушуванню останнього до внесення змін у договори оренди є незаконною, про що нам і повідомлено його регіональним відділенням по Вінницькій області повторно листом №11-11/1118 від 07.07.2010 р. (копія додається).

5. На звинувачення ревізорів КРУ у тому, що при нарахуванні відпускних не було враховано коефіцієнт, за рахунок якого відпускні кожного відпускника потрібно було збільшити в залежності від посадового окладу на суму від 15 до 70 гривень, що привело до недоплати в загальному по університету відпускних на суму 81,15 тис. грн., надаю таке спростування:

– Усі фінансові нарахування і перерахування в університеті здійснюються лише після отримання з міністерства відповідних письмових вказівок. Стосовно врахування цього коефіцієнта при нарахуванні відпускних університет від міністерства письмової вказівки не отримував, а тому нарахував відпускні без врахування даного коефіцієнта. Одразу ж після того, як ревізори КРУ звернули нашу увагу на необхідність врахування цього коефіцієнта, планово-фінансовий відділ університету здійснив перерахунок, а бухгалтерія донарахувала відпускні усім працівникам.
     
6. На звинувачення ревізорів КРУ у тому, що університетом недоотримано 13,021 тис. грн.. внаслідок не включення до вартості путівок в університетський спортивно-оздоровчий табір «Супутник» зарплати завідувача господарством табору, надаю таке спростування:

– Зберігати майно та утримувати в робочому стані університетський спортивно-оздоровчий табір «Супутник, який є структурною складовою кафедри фізичного виховання і базою підготовки збірних команд університету з різних видів спорту, потрібно протягом усього року, а відпочинок для студентів і викладачів у цьому таборі організовується лише влітку протягом двох місяців. Тож вимога КРУ включати у вартість сезонної путівки для оплати відпочинку зарплату завгоспа, який є постійним працівником і не має безпосереднього відношення до заходів по організації відпочинку, є незаконною. Обслуговують відпочиваючих працівники їдальні, медпункту, радіовузла і кафедри фізвиховання, зарплата яких у вартість путівки включена.

7. На звинувачення ревізорів КРУ у тому, що студентам-відмінникам, яким призначені іменні стипендії Вченої ради університету, не нараховано і не виплачено 8,94 тис. грн., надаю таке спростування:

– Коли університет почав надавати платні послуги і заробляти додаткові кошти, виникла ідея для заохочення студентів до відмінного навчання до тих кількох державних іменних стипендій, які за радянських часів іменувались ленінськими, ввести на кожен факультет додатково по дві стипендії Вченої ради університету, які для диференціації, визначили на 15% меншими іменної державної стипендії. Попередні перевірки ревізорами КРУ не вбачали у цьому дискримінації стипендіатів. Нинішні ж ревізори КРУ заявили, що усі іменні стипендії повинні мати такий розмір, який вказано у відповідній Постанові КМУ, не розуміючи, що в цій постанові йдеться мова про іменні державні стипендії, а у нас мають місце хоч і іменні, але університетські. Але ми відреагували на це зауваження ревізорів позитивно, хоч по суду його можна було і спростувати, і донарахували та виплатили усім стипендіатам Вченої ради університету стипендію на рівні іменної державної.

8. На звинувачення ревізорів КРУ у тому, що університет незаконно виплатив 8,758 тис. грн. трьом випускникам із числа студентів-сиріт в якості грошової допомоги на одяг і одноразової допомоги, надаю таке спростування :

– Ці три випускники, які і усі інші із числа студентів-сиріт, по закінченню університету представили в університет довідки з підприємств, які запрошували їх на роботу і гарантували їм робочі місця. Тому в адміністрації університету не було підстав не виплатити їм ті кошти, які гарантуються студентам-сиротам чинним законодавством. І не вина університету у тому, що потім з цих підприємств ці випускники звільнились. І згідно з чинним законодавством в обов’язки університету не входить відслідковування того, працюють випускники із числа студентів-сиріт на тих підприємствах, довідки з яких вони надали, чи ні.

На завершення пояснення повідомляю, що незаконні вимоги ревізорів КРУ нами уже оскаржені у Вінницькому окружному адміністративному суді. Копія позовної заяви надана в КРУ міністерства, куди також надані копії акта ревізії, припису КРУ по усуненню виявлених недоліків та пояснення мої і головного бухгалтера прокурору, який на вимогу КРУ з’ясовує законність наших витрат на підготовку спеціалістів за державним замовленням, яких ми розподілили на роботу на підприємства не державної форми власності.

З повагою —
в.о. ректора ВНТУ
Б.І. Мокін

По десятому звинуваченню у мене буде не спростування, а запитання до Олесі Сафронової:

«Чи продовжуєте ви, пані Олеся, прочитавши мої пояснення, і далі вважати, що «поважний ректор перетворився на справжнього ділка, який влаштував непоганий фінансовий і політичний бізнес?»

І чи не з’явилося у вас, пані Олеся, якщо ви претендуєте на статус порядної людини, після ознайомлення з моїми поясненнями, бажання принести мені публічні вибачення за написання наклепницької статті, виконаної на замовлення тих, хто вам надав усі ті цифри, якими ви оперуєте, і які до вашої статті не були відомими нікому окрім вінницьких ревізорів КРУ і прокурора, до якого звернулась заступник керівника Вінницького відділення КРУ, яку щойно призначили повноправним керівником цього відділення, врахувавши, мабуть, у тому числі, і те, що вона намагалась кинути тінь і на мене — колишнього радника Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко?

Без поваги до вас, але з
надією на вибачення —
в.о. ректора ВНТУ
Борис Мокін