Програму на «5 каналі» в момент мого підключення до нього вів тележурналіст Цеголко, який поспілкувався спочатку з екс-першим віце-прем’єр-міністром в уряді Юлії Тимошенко і її першим заступником по партії «Батьківщина» Турчиновим, потім з народним депутатом України від Партії регіонів Олійником, а потім з прокурором Фроловою, яка є обвинувачем Юлії Тимошенко у Печерському суді міста Києва.

Оскільки я дізнався про арешт Юлії Тимошенко, лише підключившись до «5 каналу», то, звичайно ж, мене у першу чергу зацікавило те, за що її арештували прямо у залі засідань суду і відправили до СІЗО.

Слухаючи відповіді прокурора Фролової на запитання ведучого програми Цеголка, я прийшов до висновку, що Юлію Тимошенко арештували у першу чергу за те, що вона під час свідчення у суді нинішнього Прем’єр-міністра України Миколи Азарова вимагала від нього давати відповіді на її запитання українською мовою, що аж ніяк не дивно, адже судові засідання в Україні згідно з чинним законодавством повинні проводитись державною мовою, а згідно з Конституцією України мовою державною у нашій країні є українська мова, якою не має права не володіти згідно з чинним законодавством Прем’єр-міністр України Микола Азаров як державний службовець найвищого рангу. Але ця цілком законна вимога Юлії Тимошенко прокурором-обвинувачем Фроловою була сприйнята як перешкоджання суду в проведенні процесу, за що до судді Кірєєва від прокурора поступила заява арештувати Юлію Тимошенко за спробу затягувати розгляд справи і неповагу до нього та свідків, яку суддя Кірєєв одразу ж задовольнив.

Після того, як я почув від прокурора Фролової заяву, що Микола Азаров мав право давати відповіді рідною російською мовою, незважаючи на те, що він згідно з чинним законодавством як глава українського уряду в українському суді зобов’язаний був свідчити українською мовою, я зрозумів, що правосуддям судовий процес над Юлією Тимошенко назвати язик не повернеться, особливо на фоні заяви Міністерства закордонних справ Росії, розповсюдженому в Інтернеті, що газові угоди «Газпрому» Росії з «Нафтогазом» України є такими, що відповідають міжнародним стандартам, дотримуючись яких Росія підписала газові угоди і з іншими європейськими державами, а тому усі звинувачення, висунуті у суді проти Юлії Тимошенко стосовно підписання цих газових угод, є безпідставними.

Як і переважна більшість усіх інших «жителів» Інтернету, хто уже висловлював свою думку з приводу судового переслідування Юлії Тимошенко, я теж думаю, що уся ця судова справа затіяна не заради торжества справедливості, а скоріш за усе заради того, аби, засудивши її, у 2012 році не допустити до участі у виборах до Верховної Ради України, а у 2015 році не допустити до участі у президентських виборах, розчистивши у такий спосіб дорогу до перемоги і Партії регіонів на парламентських виборах і Віктору Януковичу на президентських виборах на другий термін та відбивши охоту у такий спосіб в інших опозиційних лідерів зазіхати на цей найвищий пост у державі.

Але я не розумію іншого — я не розумію, чому наша нинішня влада, яка санкціонувала судовий процес над Юлією Тимошенко за звинуваченням у незаконності підписання Україною газових угод з Росією, не розуміє, що цим судовим процесом вона, фактично, звинувачує не лише Юлію Тимошенко, але і Прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна у шахрайстві, який, як відомо, не прощає нікому будь-яких випадів проти себе. Тож, на мій погляд, завдяки судовому процесу над Юлією Тимошенко, відношення керівників Росії до нашого нинішнього Президента України Віктора Януковича скоро стануть, а можливо уже і стали, такими ж, якими вони були до колишнього Президента України Віктора Ющенка з аналогічними наслідками.

І на фоні погіршення відносин з Росією із-за судового процесу над Юлією Тимошенко за звинуваченням у тому, що вона, розпорядившись підписати газові угоди, пішла на поводу у «здирника» Володимира Путіна, я не розумію, чому уся наша нинішня влада до Віктора Януковича включно не розуміє, що, арештувавши у залі суду Юлію Тимошенко за звинуваченнями у спробі затягувати судовий процес і неповагу до судді Кірєєва та прем’єра Азарова, цим самим влада України погіршить відносини не лише з Росією, але і з усіма демократичними європейськими державами, що приведе до повної політичної та економічної ізоляції нашої країни і колапсу економіки та введення санкцій проти усіх, хто причетний до переслідування Юлії Тимошенко. І не виключено, що і футбольні матчі Євро-2012 теж відбудуться не в Україні і не буде компенсації усім тим мільярдам, потраченим на будівництво стадіонів.

Адже в Європі дуже добре розуміють, що суддя Кірєєв, приймаючи рішення про арешт підсудної Юлії Тимошенко за приниження його честі, гідності і ділової репутації ще до закінчення судового процесу над нею, сам порушив закон за статтею про зловживання службовим становищем, що недопустимо в демократичному суспільстві, оскільки згідно з чинним законодавством України честь, гідність і ділова репутація будь-кого в Україні, у тому числі і судді, захищаються в іншому суді в порядку розгляду позову згідно з цивільним правом.

Тож, як один із тих народних депутатів України, які у 1991 році голосували у Верховній Раді за проголошення України незалежною державою, напередодні святкування 20-ї річниці незалежності я звертаюсь до усіх, хто сьогодні наділений владними повноваженнями до президента включно із закликом:

— Схаменіться! Випустіть на свободу Юлію Тимошенко і закрийте цю кримінальну справу — це сприятиме об’єднанню нашого народу. Не кидайте владу і опозицію в жорстке вулично-барикадне протистояння, оскільки це може закінчитись громадянською війною і втратою незалежності або міжнародними судовими процесами над тими, хто накаже стріляти у протестуючих. Не повторюйте помилок гетьманів після Богдана Хмельницького та Центральної Ради, Директорії і Гетьманату Павла Скоропадського, які, воюючи один з одним із залученням іноземних союзників, і в 17-му і в 20-му століттях після проголошення незалежності втратили можливість побудувати незалежну Україну! Боріться між собою програмами, реформами на благо народу і критичними зауваженнями в стінах парламенту та на сторінках ЗМІ. І в першу чергу сьогодні направте свої зусилля на покращення умов роботи в шахтах аби в них перестали гинути люди, які своїми голосами привели вас до влади і яких при збереженні нинішньої інтенсивності аварій у шахтах нинішній владі може фізично не вистачити на виборах у майбутньому.

На завершення цього звернення хочу ще раз звернути вашу увагу на те, що до вас звертається —

Депутат Верховної Ради України 1-го скликання, причетний до
створення незалежної української держави,
Академік Національної академії педагогічних наук України,
Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор технічних наук, професор
Борис Мокін